29 серпня 2023 року справа № 340/3546/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради (далі - Підприємство) про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про стягнення податкового боргу у сумі 20302816,85 грн за рахунок готівки.
Підприємство не подало відзив на позов, хоча про розгляд справи повідомлене належним чином (а.с.35).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Так, 17 січня 2023 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за грудень 2022 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 1323427 грн (а.с.7).
Граничний строк сплати зобов'язання - 30 січня 2023 року (а.с.6).
16 лютого 2023 року Підприємство подало декларацію з податку на додану вартість за січень 2023 року, якою визначило податкове зобов'язання у сумі 1140339 грн (а.с.8).
Граничний строк сплати зобов'язання - 02 березня 2023 року (а.с.6).
02 березня 2023 року відповідач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 167 грн і штраф - 5 грн (а.с.9).
20 березня 2023 року Підприємство подало декларацію з податку на додану вартість за лютий 2023 року, якою визначило податкове зобов'язання у сумі 1972517 грн (а.с.10).
Граничний строк сплати зобов'язання - 30 березня 2023 року (а.с.6).
19 квітня 2023 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за березень 2023 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 1239540 грн (а.с.11).
Граничний строк сплати зобов'язання - 01 травня 2023 року (а.с.6).
17 травня 2023 року Підприємство подало декларацію з податку на додану вартість за квітень 2023 року, якою визначило податкове зобов'язання у сумі 1021007 грн (а.с.12).
Граничний строк сплати зобов'язання - 30 травня 2023 року (а.с.6).
Задекларовані відповідачем суми податкових зобов'язань не можуть бути оскаржені відповідно до приписів статті 56 ПК України.
Податковим повідомленням-рішенням від 09 серпня 2022 року Підприємству накладено штраф з податку на додану вартість у сумі 13100956,82 грн (а.с.14).
Рішення податкового органу оскаржене в судовому порядку (а.с.37-40).
03 березня 2023 року Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято ухвалу у справі №340/4833/22 про залишення без розгляду позову (а.с.41-43).
Судове рішення набрало законної сили того ж дня.
Водночас позивачу нарахована пеня зі згаданого податку у сумі 504858,03 грн (а.с.6).
Таким чином загальна заборгованість Підприємства з податку на додану вартість становить 20302816,85 грн (а.с.22-27).
25 жовтня 2001 року податковий орган сформував податкову вимогу №1 на суму 50863,21 грн, котра надсилалась Підприємству рекомендованим листом (а.с.16).
05 грудня 2001 року податковий орган сформував податкову вимогу №2 на суму 109678,09 грн, котра надсилалась відповідачу рекомендованим листом (а.с.17-18).
З того часу у Підприємства постійно існує податковий борг.
Приписами частини 2 статті 95 ПК України (в редакції на час направлення вимоги) передбачено, що стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.
З часу надіслання відповідачу податкової вимоги минуло більш як 60 календарних днів.
Приписами пункту 1.4 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
З 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан (загальновідомий факт).
Приписами пункту 69.1 пункту 69 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України, яка набрала чинності з 27 травня 2022 року, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, підставою перенесення (відтермінування) строку сплати грошового зобов'язання, який настав після 24 лютого 2022 року, є відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов'язок щодо дотримання строку сплати податків і зборів.
Про відсутність такої можливості платник податків має завчасно повідомити податковий орган, бо його фінансовий стан відомий тільки йому.
Підприємство не повідомило ні податковий орган, ні суд про відсутність можливості своєчасно виконати податковий обов'язок у період дії воєнного стану.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відсутність підстав відтермінування обов'язку зі сплати податку.
Відповідно до приписів пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Приписами пункту 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тому податковий борг можуть стягувати за рахунок коштів на банківських рахунках і готівки (і ті, і ті кошти є власністю платника податків).
Отже, позов ґрунтується на вимогах закону і його належить задовільнити.
Кошти мають стягуватись одночасно, як з банківського рахунку, так і за рахунок готівки.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Стягнути з Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 00185330, вул.Перспективна,32-А, м.Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000) з банківських рахунків і за рахунок готівки на користь Державного бюджету України (в особі Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 20302816,85 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ