вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"28" серпня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/883/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (майдан Незалежності, 3, Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 26452099)
до Корецької міської ради (34700, Рівненська область, м. Корець, площа Київська, 5, код ЄДРПОУ 26452099)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне некомерційне підприємство "Корецька міська лікарня" Корецької міської ради (вул. Володимирська 14а, Корець, Рівненська область, 34700, код ЄДРПОУ 02000270)
про зобов'язання вказати в договорі цільове призначення
25.08.2023 на поштову адресу господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" до Корецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Корецька міська лікарня" Корецької міської ради, у якому позивач просить суд зобов'язати відповідача вказати в пункті 7.1. пункту 7 «Цільове призначення Майна» розділу 1 «Змінювані умови договору» договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Корецької міської територіальної громади від 31.07.2023 р. цільове призначення «Аптеки» (відповідно до п.6. Додатку 3 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483)».
У позовній заяві Товариством з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" викладено заяву про забезпечення позову шляхом заборони Корецькій міській раді проводити аукціон щодо оренди частини будівлі лікарні №№ 1172-1177, площею 79, 1 кв. м, що розташована за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Володимирська, 14а.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано приписами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, за змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Зазначені висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК України узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Положення ст. ст. 136, 137 ГПК України пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.
Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
Стаття 137 визначає, що позов забезпечується, поміж інших заходів, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
В той же час положеннями ст.137 ГПК України визначено певні обмеження щодо можливих заходів забезпечення позову.
Так, відповідно до ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, в зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені територіальної громади (органу місцевого самоврядування).
Зі змісту цієї норми убачається, що вона має на меті запобігти втручанню у проведення публічних конкурентних процедур.
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.07.2023 відповідачем як організатором було проведено аукціон щодо оренди частини будівлі лікарні №№ 1172-1177, площею 79,1 кв. м, що розташована за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Володимирська, 14а, за результатами якого переможцем визначено позивача. Після отримання від відповідача для підписання проекту Договору, що має бути укладений за результатами аукціону, позивачем виявлено, що в даному договорі орендодавець вказав цільове призначення майна «Інше (крім зазначеного в пунктах 1-17 Додатку 3 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483)», що не відповідає критеріям, зазначеним в аукціоні, адже в пропозиції, яка була виставлена Орендодавцем на аукціон, не було зазначено обмежень щодо користування предметом оренди - частиною будівлі лікарні №№ 1172-1177, площею 79,1 кв. м, яка розташована за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Володимирська, 14а. Договір оренди позивачем не підписувався та не надсилався відповідачу, адже як вважає позивач пункт 7.1. пункту 7 «Цільове призначення Майна» розділу 1 «Змінювані умови договору» даного Договору суперечить умовам аукціону. У зв'язку з цим позивач в листі-вимозі просив відповідача вказати правильне цільове призначення об'єкту оренди в п.7.1. Договору, яке передбачає пункти 1-17 Додатку 3 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, однак у даній вимозі було відмовлено. Позивач вважає, що відповідач чинить перешкоди шляхом ухилення від укладення договору оренди нежитлового приміщення за результатами проведеного аукціону.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підстави для забезпечення позову є ідентичними підставам позовних вимог. Подання заяви про забезпечення позову зумовлено тим, що позивач має побоювання, що відповідач може вдруге виставити на аукціон майно, що є предметом аукціону від 19.07.2023, на яке позивач має законне право, що на думку Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" істотно ускладнить поновлення його порушених прав у разі вирішення спору на його користь.
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.
З матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем вимога полягає у забезпеченні судом позову шляхом заборони Корецькій міській раді проводити аукціон щодо оренди частини будівлі лікарні №№ 1172-1177, площею 79, 1 кв. м, що розташована за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Володимирська, 14а., а відтак у випадку задоволення судом такої вимоги відповідач зобов'язаний буде зупинити всі дії пов'язані з проведенням іншого аукціону щодо майна, яке є предметом аукціону від 19.07.2023., що фактично призведе до втручання до процедури, що проводиться органом місцевого самоврядування.
Отже, вказані заявником заходи забезпечення позову фактично безпосередньо стосуються проведення електронного аукціону.
Зважаючи на вказане, обрані заявником заходи забезпечення позову не можуть вживатися судом з огляду на пряму заборону процесуального законодавства (ч. 12 ст. 137 ГПК України).
Крім того суд зазначає, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову. Крім того, позивачем не надано суду доказів, що відповідачем вживаються заходи щодо проведення аукціону щодо оренди частини будівлі лікарні №№ 1172-1177, площею 79, 1 кв. м, що розташована за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Володимирська, 14а.
З урахуванням відсутності в матеріалах справи жодних доказів у підтвердження проведення аукціону, чи інших дій щодо передачі майна в оренду, суд вказує на необґрунтованість вимоги, що стосується заборони проведення аукціону.
Окрім того, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на що захід забезпечення позову, що пропонує позивач полягатиме (матиме наслідком) у втручанні в проведення аукціону, що проводиться від імені територіальної громади. Зважаючи на вказане, такий захід забезпечення позову не може вживатися судом з огляду на пряму заборону процесуального законодавства (ч. 12 ст. 137 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 ГПК України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про забезпечення позову у справі № 918/883/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України..
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Романюк Ю.Г.