Справа № 752/11049/23
Провадження № 2-а/752/207/23
Іменем України
28 серпня 2023 року місто Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Ольшевської І.О.,
за участю секретаря судових засідан Стороженко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , за яким він просить суд скасувати постанову ЕАС №7070168 від 28.05.2023 року, винесену старшим сержантом поліції роти №6 батальйону №1 УПП в Рівненській області ДПП Соловей Сергієм Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 122 КУпАП закрити.
В обґрунтування позову зазначає, що 28 травня 2023 року він прямував по трасі Київ-Чоп у напрямку Києва, де був зупинений поліцейським. Після зупинки позивач надав працівнику поліції технічний талон і водійське посвідчення, після чого працівник поліції повідомив позивачу, що останній порушив швидкісний режим, а тому інспектором 1 батальйону 6 роти Управління Патрульної поліції в Рівненській області Соловей С.В. було прийнято рішення розглядати на місці справу про адміністративне правопорушення. Отже, 28 травня 2023 року інспектором 1 батальйону 6 роти Управління Патрульної поліції в Рівненській області Соловей С.В. постановою серія ЕАС №7070168 у справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2023р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. за невиконання п. 12.4 ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах, а саме перевищення встановлених обмежень руху більше як на 20 км/год. Позивач вважає, що не порушував Правила дорожнього руху і дотримувався швидкісного режиму, оскільки спідометр його автомобіля показував швидкість 68км/год, програма-навігатор Waze також фіксувала швидкість на позначці 68км/год. Автомобіль був технічно справним, про що свідчить протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00855-02490-22 від 29.07.2022 року. При цьому, позивач зазначає, що інспектор не використовував особисто
прилад, на показання якого посилався при прийнятті свого рішення. Особа, яка використовувала прилад, не брала участі в розгляді рішення, яке оскаржується, не представилася, не надала можливості оглянути прилад, на який посилається відповідач у своєму рішенні, а тому в позивача існували сумніви, чи проходив прилад повірку та чи має всі сертифіковані документи.
Ухвалою судді від 07.06.2023р. за вказаним позовом відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того, зазначеною ухвалою постановлено залучити Департамент патрульної поліції до участі в адміністративній справі як співвідповідача.
На адресу суду надійшов відзив представника Департаменту патрульної поліції, яким Департамент заперечує проти задоволення позову, зазначаючи про те, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, повністю підтверджена належними та допустимими доказами, зокрема, показами лазерного вимірювача швидкості TRU CAM LTІ 20/20, який у повній мірі є придатним до використання, оскільки в установленому законом порядку прилад був об'єктом проведення необхідних повірок, як наслідок ДП «Укрметртестстандарт» видано свідоцтво про повірку.
03.07.2023р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, якою позивач заперечує проти обставин, викладених у відзиві.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
З постанови серії ЕАС №7070168 від 28.05.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слідує, що він, керуючи транспортним засобом MERCEDES - BENZ GL 550, номерний знак НОМЕР_1 , 28.05.2023 о 17 год. 12 хв., рухаючись по А/Д(автомобільна дорога) М-06 Київ-Чоп, 423 км., рухався зі швидкістю 82 км/год у населеному пункті «Крупець», позначений дорожніми знаками 5.49 - 5.50., чим порушив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТС001147.
Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрівна годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У пп. 5.49, 5.50 п. 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), зазначений інформаційно-вказівний знак «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. «Кінець населеного пункту». Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Додатком 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 5 розділу IV), затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, передбачено заповнення п. 7 «до постанови додаються».
У порушення зазначених вимог у п. 7 спірної постанови відповідача додатки не зазначені.
Водночас, до відзиву на позов відповідачем надано dvd-диск, на якому наявні відеозапис подій від 28.05.2023року з bodycam поліцейського.
Згідно фото, що також збереженого на dvd-диску, долученого до відзиву, факт порушення позивачем п. 12.4 ПДР зафіксовано сертифікованим приладом TruCam.
Судом переглянуто відеозапис події 28.05.2023 року, з якого встановлено, що позивача ознайомлено з суттю правопорушення, його процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, надано на ознайомлення відомості про факт порушення, зафіксовані приладом TruCam, що спростовує посилання позивача на те, що уповноваженим працівником поліції була порушена процедура розгляду справи при притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 КАС України).
Суд зазначає, що надані відповідачем до суду фото з приладу та диск із записом подій від 28.05.2023 року з bodycam поліцейського не зазначено в пункті 7 спірної постанови, у зв'язку з чим остання не може бути визнана такою, що складена у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції № 1395.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду в постанові від 23.12.2019 року у справі № 524/253/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та; експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.
Таким чином, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, встановлених обставин по справі суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Також, суд вважає за необхідне зазначити що відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції, мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Належним відповідачем у справі є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 1 ст. 122 КпАП.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.
Разом з тим, суд звертає увагу, що органом Національної поліції, у розглядуваній справі є Департамент патрульної поліції, від імені якого, зокрема, інспектор 1 батальйону 6 роти Управління Патрульної поліції в Рівненській області Соловей С.В., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17.
За подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,8 грн., при цьому позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,6, тобто в розмірі більшому, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 536,8 грн.
Інша частина підлягає поверненню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 139, 158-162, 171-2, 286 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
2. Постанову ЕАС №7070168 від 28.05.2023 року, винесену старшим сержантом поліції роти №6 батальйону №1 УПП в Рівненській області ДПП Соловей Сергієм Володимировичем, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
3. У задоволенні позовних вимог до Управління патрульної поліції в Рівненській області відмовити.
4. Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,8 (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) грн.
5. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Управління патрульної поліції в Рівненській області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14а, код ЄДРПОУ 40108646).
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646).
Повний текст рішення суду складено та підписано 28.08.2023р.
Суддя І.О. Ольшевська