28 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 736/296/23
провадження № 51-5082 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2023 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вироку апеляційного суду у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
При цьому, обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише:
1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Як слідує зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_4 оскаржує вирок апеляційного суду з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість (п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України).
Разом з цим, засуджений у касаційній скарзі не наводить обґрунтування щодо відмінності принципового характеру у виді та розмірі призначеного йому покарання, в аспекті ст. 414 КПК України, і погоджується із покаранням у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Натомість, доводи касаційної скарги фактично зводяться до безпідставного скасування апеляційним судом звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до приписів ст. 75 КК України, що позбавляє Суд можливості встановити дійсну його позицію, з чим саме засуджений не погоджується - з видом та розміром призначеного покарання чи з порядком його відбування.
Призначення покарання і звільнення від його відбування, попри нерозривний взаємозв'язок з точки зору правових наслідків для засудженого, мають відмінну юридичну природу і є окремими заходами, які послідовно застосовуються судом у разі прийняття відповідного рішення. При цьому вирішення питання про обрання особі виду покарання передує вирішенню питання про звільнення від його відбування з випробуванням, що прямо випливає зі змісту положення ч. 1 ст. 75 КК України.
При цьому, ОСОБА_4 варто врахувати, що незастосування приписів ст. 75 КК України є іншою підставою для скасування або зміни судового рішення, відмінною від підстави передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, на яку він посилається у касаційній скарзі.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою засудженого.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Що стосується клопотання засудженого про відстрочення виконання вироку апеляційного суду, то в силу ч. 1 ст. 430 КПК України, вказане питання вирішується після відкриття касаційного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2023 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3