печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32843/23-к
16 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката: ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20836/22-к від 09.09.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022,-
01.08.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20836/22-к від 09.09.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.
У цьому кримінальному провадженні Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 09.09.2022 у справі № 757/20836/22-к арештував частку у статутному капіталі в ТОВ "ПШМ" (код ЄДРПОУ 23944666) у розмірі 15%, яка належить ОСОБА_4 на праві власності.
У клопотанні про арешт майна зазначено, що частка придбана ОСОБА_4 у підозрюваного ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу 26.07.2022, тобто укладеного вже після пред'явлення останньому підозри, і що таке відчуження мало на меті приховання належної йому частки шляхом оформлення на мою користь задля унеможливлення у подальшому застосування її конфіскації як виду покарання.
Разом з тим, при вирішенні питання арешту частки прокурором не було наведено та доказово підтверджено, а судом відповідно не встановлено жодної обставини, з якими процесуальний закон пов'язує можливість накладення такого арешту.
Будучи учасником ТОВ "ПШМ" та реалізуючи своє переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, передбачене статутом товариства та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ОСОБА_4 придбав частку у ОСОБА_5 , про що 22.02.2022 уклав з ним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ПШМ", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. № 1016.
При цьому, проявляючи необхідну обачність ОСОБА_4 перевірив історію придбання частки, наявність обтяжень та інших обмежень в розпорядженні часткою, а також вчинив інші дії, в результаті чого не виявив жодних обставин, які б вказували на незаконність її придбання або можливість її конфіскації в майбутньому.
Вартість частки була визначена за домовленістю сторін і складала 795 403,95 грн. (п. 4.1 Договору купівлі-продажу), та 22.02.2022 була оплачена ОСОБА_4 на користь продавця в повному обсязі.
Фактична передача частки передбачалася до 30.03.2022, після виконання продавцем взятих на себе зобов'язань та дотримання наданих заяв і гарантій (розділ 5 Договору купівлі-продажу).
Задля забезпечення виконання продавцем зобов'язань щодо передачі придбаної частки, ОСОБА_5 22.02.2022 оформив довіреність, якою уповноважив свого представника, іншого учасника товариства, який залишився, передати ОСОБА_4 придбану частку і підписати необхідні для цього документи (довіреність від 22.02.2022, посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. № 143).
Однак, з початком повномасштабного вторгнення росії з 24 лютого 2022 року до 29 червня 2022 року виконати зобов'язання з передачі придбаної ОСОБА_4 частки було неможливим з об'єктивних причин.
Причиною цього, стало те, що:
- з 24 лютого 2022 року до 06 березня 2022 року Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) не працював, а нотаріальні послуги фактично не надавались. Це підтверджується інформацією з офіційного сайту ДП "НАІС" (адміністратор ЄДР);
- з 06 березня 2022 року і до 29 червня 2022 року Кабінетом Міністрів України були встановлені обмеження функціонування ЄДР та особливості вчинення відповідних нотаріальних дій, які забороняли нотаріусам посвідчувати акти приймання-передачі часток (корпоративних прав) в товариствах та/або вносити відповідні відомості до ЄДР. Це підтверджується п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (у відповідній редакції) та п.п. 8 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Дякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (у відповідній редакції);
- ОСОБА_5 , наскільки відомо ОСОБА_4 , перебував за кордоном, а довіреність від 22.02.2022 з огляду на встановлені після 28.02.2022 законодавством обмеження вже не дозволяла представнику вчинити передбачені нею дії, що вимагало оформлення іншої довіреності.
Лише після усунення зазначених обставин (скасування обмежень та оформленні нової довіреності, яка відповідала новим вимогам законодавства) 26.07.2022 ОСОБА_4 була передана частка та внесено відповідні відомості до ЄДР, що підтверджується актом приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ПШМ" від 26.07.2022, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстр за № 1019, 1020 (надалі - Акт).
Під час підписання Акту і в подальшому до звернення із цим клопотанням, ОСОБА_4 не було відомо ані про наявність кримінального провадження № 12022000000000313, ані про вручення ОСОБА_5 підозри у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. При цьому, під час приймання-передачі частки нотаріус, який посвідчував підписи на Акті, здійснив всі необхідні для цього перевірки на предмет обтяжень й інших обмежень частки в цивільному обігу і таких не виявив.
Таким чином, вищезазначені обставини та надані ОСОБА_4 докази підтверджують, що частка не може бути об'єктом спеціальної конфіскації та відповідно арешту, а також те, що під час її придбання ОСОБА_4 діяв добросовісно та обачно, оскільки:
- ОСОБА_4 придбав частку на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.02.2022, тобто задовго як до пред'явлення ОСОБА_5 підозри у даному кримінальному провадженні, так і до самої події ймовірного злочину;
- під час укладення договору та акту-приймання-передачі частка не була обтяжена та ще якимось чином обмежена в цивільному обігу, а продавець не мав жодного статуту, який би обмежував його в праві розпорядитися часткою;
- за частку ОСОБА_4 сплатив кошти, які отримані ним законно, обліковувалися на поточному рахунку і відповідно до законодавства пройшли всі необхідні перевірки з боку обслуговуючого банку (фінансовий моніторинг), як під час їх отримання, так і під час їх переказу (постанова НБУ від 19.05.2020 № 65 "Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу"; постанова НБУ від 23.03.2022 № 60 "Про особливості виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану");
- передача частки мала відбутись до 30.03.2022, тобто задовго до пред'явлення ОСОБА_5 підозри у даному кримінальному провадженні, але відбулась після з об'єктивних причин, які не залежали від учасників правовідносин;
- частка не одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або не є доходом від маи?на, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
- частка не призначалася (використовувалася) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за и?ого вчинення;
- частка не є предметом кримінального правопорушення;
- частка не була створена або використана як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, арешт частки, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2022 у справі № 757/20836/22-к, в кримінальному провадженні № 12022000000000313, є необґрунтований, і необхідність у ньому спростовуються наданими ОСОБА_4 доказами.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання про скасування арешту з викладених у ньому підстав.
Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, про час, дату та розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, заслухавши доводи адвоката, вивчивши матеріали, якими воно обґрунтовується, заперечення прокурора, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.
У цьому кримінальному провадженні Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 09.09.2022 у справі № 757/20836/22-к наклав арешт на частку у статутному капіталі в ТОВ "ПШМ" (код ЄДРПОУ 23944666) у розмірі 15%, яка належить ОСОБА_4 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 22.05.2022.
З 24 лютого 2022 року до 06 березня 2022 року Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) не працював, а нотаріальні послуги фактично не надавались. Це підтверджується інформацією з офіційного сайту ДП "НАІС" (адміністратор ЄДР).
З 06 березня 2022 року і до 29 червня 2022 року Кабінетом Міністрів України були встановлені обмеження функціонування ЄДР та особливості вчинення відповідних нотаріальних дій, які забороняли нотаріусам посвідчувати акти приймання-передачі часток (корпоративних прав) в товариствах та/або вносити відповідні відомості до ЄДР. Це підтверджується п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (у відповідній редакції) та п.п. 8 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Дякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".
Лише після усунення зазначених обставин (скасування обмежень та оформленні нової довіреності, яка відповідала новим вимогам законодавства) 26.07.2022 ОСОБА_4 була передана частка та внесено відповідні відомості до ЄДР, що підтверджується актом приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ПШМ" від 26.07.2022, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстр за № 1019, 1020.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Протягом досудового розслідування не встановлено, що частина статутного капіталу ТОВ «ПМШ», який перебуває арештованим є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.
Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на частину статутного капіталу ТОВ «ПМШ».
При цьому, за встановлених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ОСОБА_4 не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту, накладеного частину статутного капіталу ТОВ «ПМШ», що ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20836/22-к від 09.09.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20836/22-к від 09.09.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022, на частку в статутному капіталі в ТОВ «ПШМ» (код ЄДРПОУ 23944666) у розмірі 15 %, яка належить ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1