65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1553/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В. розглянувши скаргу (вх. № 2-1238/23 від 18.08.2023р.) Одеської міської ради на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рябоконь О. І., яка полягає у винесені постанови про арешт майна боржника по справі № 916/1553/22:
Позивач (стягувач): Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Троїцька-17” (код - 40236172; 65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 17)
Відповідач (боржник, скаржник): Одеська міська рада (код - 26597691; 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1), яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади
про стягнення 98 358,04 грн.
з підстав невиконання зобов'язань щодо сплати внесків на управління багатоквартирним будинком
Представники:
від позивача (стягувача): не з'явився
від відповідача (боржника, скаржника): Танасійчук Г.М.
від органу ДВС: Щеглова Є.В.
14.07.2022 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Троїцька-17” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської територіальної громади в особі Одеської міської ради про стягнення з бюджету Одеської міської територіальної громади в особі Одеської міської ради заборгованості в сумі 94623,39 грн., з якої: боргу - 76611 гривень 24 копійки, інфляційних -14830,86 грн. та 3 % річних - 3181,29 грн.
23.08.2022 року Позивач надав суду заяву про зміну предмета позову в якій просив стягнути з Одеської міської ради, яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади за рахунок місцевого бюджету, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17”: суму заборгованості по внесках на управління багатоквартирним будинком у розмірі: 98 358 гривень 04 коп.
19.12.2022 року Рішенням суду вказаний позов задоволено повністю, а саме суд вирішив:
"Стягнути з Одеської міської ради (код - 26597691; 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1), яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади за рахунок місцевого бюджету, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” (код - 40236172; 65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 17) 98 358 гривень 04коп. боргу по внесках на управління багатоквартирним будинком та 2481 гривню судового збору."
10.01.2023 року Рішення суду набрало законної сили та суд видав відповідний наказ.
26.12.2022 року суд отримав заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Троїцька-17” (вх. № 2-1237/22 від 26.12.2022р.) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/1553/22. Заявник просить суд: стягнути з Одеської міської ради, яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади, за рахунок місцевого бюджету, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 14 600 гривень 00 копійок.
21.01.2023 року Додатковим Рішенням суду вказану заяву задоволено, а саме суд вирішив:
"Стягнути з Одеської міської ради (код - 26597691; 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1), яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади за рахунок місцевого бюджету, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” (код - 40236172; 65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 17): 14600 гривень витрат на професійну правничу допомогу."
21.02.2023 року Додаткове Рішення суду набрало законної сили та суд видав відповідний наказ.
26.07.2023р. суд отримав по справі № 916/1553/22 скарги Одеської міської ради на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального- управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни по справі № 916/1553/22 за вх. № 2-1115/23 та вх. №-2-1116/23.
Ухвалою від 21.08.2023 року суд відмовив у задоволені вказаних скарг.
18.08.2023 року суд отримав скаргу (вх. № 2-1238/23) Одеської міської ради на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рябоконь О. І., яка полягає у винесені постанови про арешт майна боржника по справі № 916/1553/22.
Суд призначив розгляд скарги на "28" серпня 2023 року об 11:00, про що повідомив сторін та ДВС.
Скаржник просить суд:
- визнати неправомірною дію старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рябоконь О.І., яка полягає у винесенні постанови про арешт майна боржника;
- визнати постанову про арешт майна боржника у зведеному ВП № 72396950 від 31.07.2023 р. неправомірною та скасувати;
- зняти арешт з майна, що належить боржнику: 1) КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2) КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
Скарга мотивована тим, що:
- чинними положеннями законодавства передбачено спеціальний порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з бюджетних установ (якою є Одеська міська рада) Державною казначейською службою України, з урахуванням чого постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчих проваджень в порядку примусового виконання рішень суду є протиправними та підлягають скасуванню;
- факт оскарження Одеською міською радою постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень з огляду на те, що останній взагалі не мав права виконувати накази -є підставою для відкладення проведення виконавчих дій, а також свідчить про відсутність у державного виконавця повноважень на накладення відповідного арешту на майно;
- державним виконавцем порушено вимоги ч. 6 ст. 48 та ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
25.08.2023р. (вх.№ 29155/23) від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшли пояснення на скаргу в якій орган ДВС просить у задоволенні скарги відмовити з огляду на відсутність порушень чинного законодавства при відкритті виконавчого провадження і проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по цій справі.
28.08.2023р. (вх.№ 29133/23) до суду від ОСББ Троїцька-17” надійшли заперечення на скаргу, в якій Стягувач просить у задоволенні скарги відмовити.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника скаржника та органу ДВС суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з наступного:
Господарським судом Одеської області в межах справи № 916/1553/22 було видано два накази суду: від 10.01.2023 року про примусове виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 року, яке набрало законної сили 10.01.2023 року та від 21.02.2023 року про примусове виконання Додаткового Рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2023 року, яке набрало законної сили 21.02.2023 року (Т 2, а.с. 84, 117).
Стягувачем за вказаними наказами є - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троїцька-17” (код - 40236172; 65048, м. Одеса, вул. Троїцька, 17), а Боржником - Одеська міська рада (код - 26597691; 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2023р. по цій справі вже була надана оцінка твердженням скаржника про "спеціальний порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з бюджетних установ" при розгляді скарг Одеської міської ради на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального- управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни.
Приймаючи до уваги, що і в цій скарзі, що наразі розглядається судом, Одеська міська рада знов стверджує, що виконавчі документи про стягнення коштів з бюджетних установ необхідно виконувати відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 та виконавчі документи не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби, у зв'язку з чим виконавчі документи підлягають поверненню стягувану без прийняття до виконання у відповідності до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», - суд вважає за необхідно повторно надати оцінку діям державного виконавця, що оскаржуються боржником (скаржником).
Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як свідчать матеріали справи, 18.07.2023 року головним державним виконавцем відділу Щегловою Є.В., скарги на дії якої були розглянуті Господарським судом Одеської області 21.08.2023р., було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №№ 72277347, 72276633 (Т 2, а.с. 187, 191).
Державним виконавцем зроблено запит до Державної фіскальної служби України щодо наявних рахунків у боржника. Відповідно до отриманої відповіді на запит державного виконавця від 18.07.2023, Державною фіскальною службою України повідомлено про те, що інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах, до Державної фіскальної служби України не надходила (Т 2, а.с. 193).
Крім того, в листі Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області від 22.02.2023 № 04-15-06/378 вказано, що Одеська міська рада (код ЄДРПОУ 26597691) не має відкритих реєстраційних рахунків. Рахунки цієї установи, з яких можливо було здійснити безспірне списання в управлінні Казначейства або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства відсутні (Т. 2 а.с. 195-196).
Наведене свідчить, у Боржника - Одеської міської ради відсутні відкриті рахунки у органах казначейства або інших банківських установах.
Обґрунтовуючи свою скаргу Одеська міська рада посилається на частину 2 статті 6 Закону України „Про виконавче провадження”, якою передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, ... виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 2 „Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 - боржники, визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Відповідно до пункту 3 частини 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Враховуючи наведене вище, нормами чинного законодавства передбачено порядок стягнення коштів органами Казначейства з державних органів та органів місцевого самоврядуванні за рішенням суду в Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, лише у випадках, коли такий орган обслуговується в органах державного казначейства та має там свої рахунки.
Однак, Скаржник (Боржник по вищевказаним наказам Господарського суду Одеської області) не має відкритих рахунків в управлінні Казначейства або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства, з яких можливо здійснити безспірне списання і взагалі не обслуговується в органах державного казначейства.
Тому, суд звертає увагу на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за N 1302/29432.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, зокрема, є відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи
Таким чином, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавчі документи, на підставі яких відкриті виконавчі провадження №№ 72277347, 72276633 - підвідомчі відділу та підлягають виконанню відділом.
Суд приймає до уваги, що в даному випадку, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області повернуто без виконання стягувачу накази Господарського суду Одеської області у справі № 916/1553/22 у зв'язку з тим, що боржник не має відкритих рахунків в органі казначейства. Зазначена обставина відрізняється від обставин, що мали місце по іншим справам, які розглядались Верховним судом, на які Скаржник посилається у своїй скарзі, і в яких не зазначалось, що у боржників, які фінансуються з державного або місцевого бюджетів - відсутні відкриті рахунки в органах державного казначейства.
Фактично, в даному випадку, у скарзі Боржник - Одеська міська рада наполягає на тому, що Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської має здійснити безспірне списання грошових коштів з казначейських рахунків Боржника, не маючи при цьому таких відкритих рахунків в органах казначейства взагалі.
Тобто, позиція скаржника має наслідком неможливість фактичного виконання судового рішення, оскільки у органу казначейства немає підстав для прийняття наказу суду до примусового виконання з огляду на відсутність відкритого в казначействі рахунку Одеської міської ради, а в разі задоволення скарги, підстав для примусового стягнення боргу Одеської міської ради на користь ОСББ „Троїцька-17” - не буде і у органу державної виконавчої служби.
При цьому, суд звертає увагу, що рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2022р. набрало законної сили 10.01.2023р. і з цієї дати (більше 7-ми місяців) боржником не вжито будь-яких заходів щодо належного виконання цього рішення, в порушення вимог ст.18 ГПК України, якою встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що головним державним виконавцем правомірно винесені постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька- 17 » і підстави для задоволення скарги Одеської міської ради на дії державного виконавця у вигляді накладення арешту на майно боржника - відсутні.
Щодо обов'язку державного виконавця відкласти проведення виконавчих дій, у зв'язку із оскарженням Постанови від 18.07.2023 року про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Відкладення проведення виконавчих дій регламентовано ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Отже, за наявними матеріалами справи, у державного виконавця не було законодавчо визначених підстав для відкладення проведення виконавчих дій, тому в цій частині суд вважає скаргу безпідставною.
Щодо порушення з боку державного виконавця ч. 6 ст. 48 та ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно ч. 1, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" регламентую порядок дій за відсутності взаємної згоди сторін виконавчого провадження щодо вартості майна боржника. Тому, в даному випадку скаржник мав звернутись із відповідною заявою до державного виконавця та разі подальшої бездіяльності з боку державного виконавця - звернутись із такою скаргою до суду.
Крім того, незалежно від будь-яких інших обставин, суд звертає увагу Скаржника, що статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На продовження і розвиток цієї конституційної норми ГПК України містить положення про обов'язковість судових рішень. Так, відповідно до статей 325, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд відзначає, що судове рішення може бути виконане боржником добровільно чи у примусовому порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". При цьому виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
При цьому, відповідні Рішення суду на примусове виконання яких державних виконавцем було вчинено низьку оскаржуваних дій - набрали законної сили в січні та лютому 2023 року. Проте, як свідчать матеріали справи, з боку Скаржника (Боржника) не було вчинено жодних дій щодо їх виконання, що є безумовним порушенням прав Стягувача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Троїцька-17”.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність посилань, викладених у скарзі Одеської міської ради на дії ДВС.
Статтею 339 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України закріплений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що скаржник не надав суду належних та допустимих доказів, що з боку державного виконавця при відкритті виконавчого провадження та здійсненні виконавчих, у т.ч. щодо накладення арешту на рухоме майно боржника - було порушено вимоги Закону України „Про виконавче провадження”.
За таких обставин, у в задоволені скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 343, 344, 234, 235
Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги (вх. № 2-1238/23 від 18.08.2023р.) Одеської міської ради про визнання неправомірної дію старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рябоконь О. І., яка полягає у винесені постанови про арешт майна боржника по справі № 916/1553/22, про визнання постанови про арешт майна боржника у зведеному ВП № 72396950 від 31.07.2023р. неправомірною та її скасування і про зняття арешту з майна, що належить боржнику: 1) КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , 2) КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 28.08.2023р.
та може бути оскаржена в порядку ст.253-259 ГПК України
Повний текст ухвали складено 28.08.2023р.
Суддя О.А. Демешин