Справа № 752/12317/23
Провадження № 2-а/752/215/23
Іменем України
16.08.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Литвиненко Ю.С.
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, -
в червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просила скасувати постанову ГАБІ № 010302 від 08.09.2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та провадження у справі закрити.
В обгрунтування позову зазначено, що 08.09.2022 року інспектором Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Балухатим І. було винесено постанову серії ГАБІ № 010302 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. Позивач вказує, що зазначена постанова була винесена інспектором безпідставно, докази вчинення позивачем правопорушення відсутні, а відтак наявні підстави для скасування зазначеної постанови, та закриття провадження у справі, в зв'язку з чим позивач вимушена звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.06.2023 року, поновлено позивачу строк на звернення до суду із даним позовом, звільнено позивача від плати судового збору за звернення до суду із даним позовом, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Позивач після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не зверталась.
В липні 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обґрунтованість та законність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також сторона відповідача вказала на те, що Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві не є належним відповідачем за пред'явленими позовними вимогами.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріал справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії ГАБІ № 010302 від 08.09.2022 року, винесеною інспектором Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Балухатим І., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 08.09.2022 року о 20-30 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальної служби (поліції) без поважних на те причин, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, звернувся до суду із позовом до відповідача Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування зазначеної постанови.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказував, що оскаржувана постанови винесена із дотриманням вимог закону, а також районне управління поліції не є належним відповідачем за пред'явленими позовними вимогами.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно зі статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Варто вказати на те, що Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві є територіальним (відокремленим) структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в м. Києві та немає статусу юридичної особи, а відтак є неналежним відповідачем за пред'явленими позовними вимогами, та доводи сторони відповідача в цій частині є слушними.
У зв'язку із наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог
Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
У відповідності до частин першої, третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.
Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права, а відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу.
Отже, відповідні посадові особи та/або територіальні (відокремлені) структурні підрозділи, - не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки, належним відповідачем є саме відповідний орган - Головне управління Національної поліції у м. Києві, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача, в ході розгляду справи стороною позивача не було заявлено клопотання про заміну належного відповідача належним, або залучення до участі у справі належного співвідповідача, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати у справі слід залишити за позивачем по фактично понесеним.
Керуючись ст.ст. 2, 48, 77, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 9, 17, 18, 33, 178, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд,-
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення, - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем по фактично понесеним.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Н.П. Чередніченко