Справа № 161/10893/23
Провадження № 2-с/161/95/23
24 серпня 2023 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою стягувача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
Судовим наказом від 10.08.2023 у справі №161/10893/23 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь стягувача - Державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованість за надані послуги по теплопостачанню у розмірі 13 177,26 грн. та суму понесених судових витрат, а саме - сплачений судовий збір у розмірі 268,40 грн., по 134,20 грн. з кожного.
22.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Із заяви вбачається, що копію оскаржуваного судового наказу заявник отримав 17.08.2023.
Згідно із частиною 3 статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Відтак, проаналізувавши обставини справи та вимоги закону, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає задоволенню, оскільки спірний наказ видано без урахування всіх обставин, що мають значення, зокрема без врахування наведених у заяві про скасування судового наказу обставин та фактів, тобто між сторонами існує спір про право.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Отже, існує спір, який підлягає розгляду судом у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч.2 ст. 164 ЦПК України, у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачам позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Щодо вимоги заявника про стягнення з ДКП «Луцьктепло» суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме - судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина 2 вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.
Крім того, норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.
Водночас, чинним процесуальним законодавством передбачено, що в разі скасування судового наказу стягувач має право звернутися до суду з відповідним позовом. У цьому випадку сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу слід відмовити, оскільки відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, передбачено лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника. Водночас, чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.
У задоволенні решти вимог заявника відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №161/10893/23 - задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ, виданий 10 серпня 2023 року у справі №161/10893/23 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, за заявою стягувача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
В решті задоволенні заяви відмовити.
Роз'яснити заявникові (стягувачу) його право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М.Присяжнюк