28.08.2023
Справа № 331/4162/23
Провадження № 1-кп/331/503/2023
«28» серпня 2023 року Жовтневий районний суду м. Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082020000458 від 03.05.2023 року відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 строком на два місяці із збереженням раніше покладених обов'язків, яке обґрунтовано тим, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків або вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшились, а підстави, за яких було обрано запобіжний захід не змінились.
Обвинувачена та її захисник - адвокат ОСОБА_5 просили клопотання прокурора задовольнити частково, цілодобовий домашній арешт замінити на домашній арешт із забороною покидати місце проживання у нічний час доби, посилаючись на те, що обвинуваченій необхідно проходити медичне обстеження, вона не має наміру переховуватись від суду або вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Заслухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2023 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком по 04.09.2023 року включно.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що дає суду підстави вважати, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, обвинувачена може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з тим, у ОСОБА_4 відсутні стійкі соціальні зв'язки, вона не одружена, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштована, у зв'язку з чим не має законного та стабільного джерела доходу, що дає підстави стверджувати про наявність ризику того, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою отримання доходу.
За наявності існування двох очевидних ризиків, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню встановлених ризиків.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченої на даний час неможливе, ризики, які виправдовують перебування її під домашнім арештом, не зменшились.
Посилання сторони захисту щодо необхідності обвинуваченій проходити медичне обстеження не є безумовною підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, ця обставина в даному випадку не може бути беззаперечним стримуючим фактором подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Тому в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченій умов домашнього арешту слід відмовити з наведених вище підстав.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченій та позбавляє її можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 строком на 2 місяці.
Керуючись ст. ст. 181, 331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці - по 28 жовтня 2023 року включно із збереженням раніше покладених обов'язків:
- не залишати фактичного місця проживання, а саме квартири АДРЕСА_1 цілодобово;
- прибувати до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за першим викликом та у призначений час;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ Національної поліції України.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1