Провадження № 22-ц/803/6962/23 Справа № 185/10917/22 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І.С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
28 серпня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іщенка Дениса Миколайовича на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
У грудні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Головченко А.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_2 - адвокат Головченко А.О. посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2021 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано Зазначив, після розірвання шлюбу неповнолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати з батьком ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не виконує своїх обов'язків щодо виховання сина, участі у вихованні дитини не приймає, матеріальної допомоги не надає. Згоди стосовно порядку та розмірів сплати аліментів між сторонами не було досягнуто. На підставі викладеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Старобільської міської ради Луганської області про визначення місця проживання малолітньої дитини, передання дитини, стягнення аліментів (т.1 а.с.184).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 09 грудня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Іщенко Д.М. просить рішення суду від 30 травня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин у справі, порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Головченко А.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 30 травня 2023 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
В Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959 року), Конвенції ООН про права дитини (1989 року), міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Як зазначено в Декларації ООН прав дитини (1959року), “Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості”.
Закон України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001року вказує на те, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, у редакція яка діяла на час звернення з даним позовом, батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За вимогами статті 182 СК України, у редакція яка діяла на час звернення з даним позовом, - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 184 СК України передбачено, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У справі встановлено, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 09 жовтня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23 грудня 2021 року було розірвано (а.с.11-13). Вказане рішення суду набрало законної сили.
Сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.14).
У справі встановлено, після розірвання шлюбу між сторонами, їх неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_2 .
Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами у цій справі, представник позивача ОСОБА_2 зазначав про те, що після розірвання шлюбу між сторонами неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком - ОСОБА_2 та знаходиться на утриманні батька. Мати дитини ОСОБА_1 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Згоди стосовно порядку та розмірів сплати аліментів між сторонами не було досягнуто.
Матеріалами справи підтверджується, що на теперішній час дитина проживає разом із батьком. Батько дитини ОСОБА_2 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають у Німеччині, де орендують житло для українських переселенців за адресою: АДРЕСА_1 зліва (т.2 а.с.20).
ОСОБА_2 , разом з неповнолітнім сином отримують виплати на життєві потреби від держави Німеччина (т.2 а.с.15, 16).
Доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 має інших утриманців, є непрацездатною матеріали справи не містять.
Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження того, що вона не має об”єктивної можливості сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи, що неповнолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком та знаходиться на його утриманні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 09 грудня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні підстави для стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду фактичним обставина справи, незаконність та необґрунтованість рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 259, 268, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іщенка Дениса Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року у розмірі 1 488 грн. 60 коп., який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року було відстрочено до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 28 серпня 2023 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П. Красвітна
О.В. Свистунова