Справа № 178/1890/23
28 серпня 2023 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого Цаберябого Б.М.,
при секретарі Янченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області, поліцейського 3 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області Попруженка Андрія Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 12 липня 2023 року поліцейським 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Попруженко А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, серії ЕАС № 7320589, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Згідно вказаної постанови 12 липня 2023 року о 08 год. 07 хв. на автошляху М-30 + 958 км водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Logan, д/н НОМЕР_1 користувався засобом зв'язку тримаючи його в руці, чим порушив п. 2.9.д ПДР України. Із зазначеною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та незаконною, в обґрунтування чого зазначає, що жодних правил дорожнього руху не порушував. Та викладені обставини правопорушення у постанові не відповідають дійсності, при винесенні постанови співробітником патрульної поліції Попруженко А.В. не було взято до уваги доводи та пояснення ОСОБА_1 . З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову серії ЕАС № 7320589 від 12 липня 2023 року. А також стягнути з УПП в Дніпропетровській області на його користь 1073,60 грн. сплаченого судового збору.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12 липня 2023 року відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, серії ЕАС № 7320589, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Згідно вказаної постанови 12 липня 2023 року о 08 год. 07 хв. на автошляху М-30 + 958 км водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Logan, д/н НОМЕР_1 користувався засобом зв'язку тримаючи його в руці, чим порушив п. 2.9.д ПДР України.
Судом встановлено, що Постанова складена на місці зупинки транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази, суд вважає:
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доказовості перед судом їх переконливості.
Вимогами статті 245 КпАП України визначено: Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КпАП України визначено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, з положень вказаних вимог закону, безпосередньо визначено, що відповідач при здійснення своїх обов'язків при вирішені питання щодо притягнення особи до адміністративного правопорушення, повинен користуватись, положеннями Кодексу про адміністративні правопорушення України.
Вимогами статті 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Частиною 2, 7 статті 258 КпАП України встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Отже, Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму та основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення та змісту постанови, що приймається в конкретній справі. В них мають бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема дані про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, суть його, дані про свідків, потерпілих, їх пояснення, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, про це також зазначається у процесуальних документах, тобто всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів у їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення.
Разом з тим, зміни до ст. 258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, якою урегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України.
Суд не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Однак, відповідачем не надано суду запису з камери поліцейського або запису з відеореєстратора.
Таким чином, відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У рішенні від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015 Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Приписами ч. 2 ст. 258 КпАП України передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 ст. 258 КпАП України передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вищевикладених роз'яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідач при ухвалені постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача не навів докази які підтвердили винність позивача у обставинах визначених диспозиції вказаної норми закону ч. 2 ст. 122 КпАП України у скоєному правопорушенні.
Згідно ч. 1, 2 ст.77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вимогами статті 280 КпАП України визначено: Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виконання вимог статті 280 КпАП України здійснюється на підставі вимог статті 251 КпАП України якою визначено: Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КпАП України: розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 276 КпАП України - справа про адміністративне правопорушення розглядаються за місцем його вчинення.
Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно до рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5- рп2015 - «аналіз положень глави 22 кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем достовірних та безперечних доказів незаконних дій з боку позивача стосовно обґрунтування винесеної постанови, щодо накладення адміністративного стягнення відносно позивача, суду не надано, та дії відповідача при ухвалені постанови не відповідали вимогам означених норм закону, як того вимагає стаття 19 Конституції України, а тому дії відповідача є неправомірними.
Відповідно до ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Вимогами статті ч. 3 ст. 286 КАС України визначено: За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладено, суд вважає постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 9, 10, 14, 205, 229, 241, 286 КАС України суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області, поліцейського капрала поліції 3 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області Попруженка Андрія Володимировича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАС № 7320589 від 12 липня 2023 року, складену поліцейським капралом поліції 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Попруженко А.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КпАП України провадженням закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судові витрати: 1073,60 грн. судового збору за подання до суду адміністративної позовної заяви та 3000 грн. як витрат на правову допомогу.
Протягом 30 днів з дня його проголошення рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Б. М. Цаберябий
р