24 серпня 2023 р. Справа № 400/7113/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Миколаївського обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський граніт», вул. Микитівська, 1, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530,
про:стягнення 53226,34 грн.,
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач, Фонд) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський гранті» (далі також - відповідач, ТОВ «Микитівський граніт») адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі та пені на загальну суму 53226,34 грн.
Ухвалою від 19.06.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог Фонд зазначив, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875) відповідачем у 2022 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особу. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені становить 53226,34 грн., яка відповідачем в добровільному порядку сплачена не була.
18.07.2023 року від ТОВ «Микитівський граніт» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач у задоволені позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач вказав наступне:
Товариство виконує обов'язки щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, своєчасно інформує про наявність вакантних посад. Фондом у позовній заяві не врахувало, що на ТОВ «Микитівський граніт» працювали 9 осіб з інвалідністю, а тому підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій відсутні.
Враховуючи помилку у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ1, ІV квартали 2022, відповідачем було подано уточнюючий податковий розрахунок, в якому враховуючи ч. 2 ст. 19 Закону № 875 в частині округлень кількості робочих місць середньооблікова кількість працівників, встановлено інвалідність - 9.
Як зазначає відповідач, до звіту у ІІІ, ІV квартали 2022 року, помилково включені до середньооблікової кількості працівники, які біли увільнені від роботи у зв'язку з призивом на військову службу під час мобілізації, на період проходження ними військової служби.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону № 875, в порядку визначеному постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року № 14-2 «Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за № 457/39513, Пенсійний фонд України надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті.
Відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 року № 14-1 і наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 року № 17, позивачем у формі електронного документу через електронний кабінет ТОВ «Микитівський граніт», на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, 17.04.2023 року направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.
За надісланим відповідачу розрахунком, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 66 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, ТОВ «Микитівський граніт» повинна складати 10 осіб.
Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 9 особа, що є менше ніж встановлено нормативом.
Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 875 за 7 робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2022 році відповідач до 15.04.2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 51139,93 грн. За прострочення сплати санкцій у період 18.04.2023 року по 07.06.2023 року, відповідачем нараховано позивачеві пеню у сумі 2086,41 грн. Разом: 53226,34 грн.
Оскільки відповідачем зазначені суми не сплачено, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом № 875.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 18 Закону № 875, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, виходячи з наведених норм, обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:
- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;
- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;
- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;
- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч. 1 ст. 19 Закону № 8745 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону № 875).
За приписами ч. 1 ст. 20 Закону № 87 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI, роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про, зокрема, попит на робочу силу (вакансії).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 «Про затвердження форм звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» затверджено форму звітності та інструкцію щодо її заповнення, де передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Вказані норми діяли у 2022 році.
Згідно наявної у матеріалах справи Довідки від 02.08.2023 року № 02/05-2023-001, відповідачем самостійно було працевлаштовано 11 осіб з інвалідністю, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Зазначені особи також вказані у переліку осіб, прийнятих на роботу, який надавався відповідачем в ГУ ДПС у Миколаївський області (м. Вознесенськ).
Відповідач зазначає, що розбіжності між даними про кількість осіб з інвалідністю, отриманими позивачем, та реальною фактичною кількістю осіб з інвалідністю, працюючими у нього, склалась через помилкове не зазначення таких осіб у звітності з ПДФО та ЄСВ.
Відповідач виправив вказану помилку, подавши уточнюючий звіт до податкового органу та пенсійного фонду, з якого вбачається реальна кількість працюючих у 2022 році осіб з інвалідністю.
Позивачем факт виправлення помилки відповідачем не враховано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 затверджений Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування (далі - Порядок № 70).
Цей Порядок визначає механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - суб'єкти господарювання), щодо виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначеного ст. 19 Закону № 875.
Предметом проведення перевірки є виконання суб'єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування (п. 2 Порядку № 70).
З п. 9 Порядку № 70 вбачається, що позапланова перевірка може бути проведена незалежно від кількості раніше проведених перевірок, зокрема, за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою.
Абзацами 1-3 п. 15 Порядку № 70 встановлено, що за результатами проведення планової або позапланової перевірки посадові особи Держпраці чи її територіального органу, які проводили перевірку, складають акт за формою, затвердженою Мінекономіки.
Посадові особи Держпраці чи її територіального органу, які проводили перевірку, зазначають в акті перевірки інформацію про стан дотримання суб'єктом господарювання законодавства, а у разі його недотримання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідний нормативно-правовий акт.
Крім того, в акті перевірки зазначається розрахунок виконання/невиконання суб'єктом господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю за період, за який проводиться перевірка.
Матеріали справи не містять відомостей щодо проведення такої перевірки, за якою було б встановлено порушення законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Згідно ч. 3 ст. 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до суб'єктів господарювання за порушення ними здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст.218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
Як свідчать матеріали справи, відповідач вжив всіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону №8 75 при здійсненні господарської діяльності.
Відповідачем виправлено допущену помилку в податковому розрахунку, що фактично спростовує вину позивача у порушенні норм Закону № 875.
До того ж, за помилку у Податковому розрахунку можуть бути застосовані фінансові, а не адміністративно-господарські санкції.
За вказаних обставин, відповідачем були виконані вимоги Закону № 875 щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для застосування до Товариства адміністративно-господарських санкцій.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем належним чином доведено, що правові підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій відсутні.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 20917114) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський граніт» (вул. Микитівська, 1, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530, код ЄДРПОУ 44012172) адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році на загальну суму 53226,34 грн. - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24.08.2023 року.
Суддя О.В. Малих