25 серпня 2023 р. № 400/7668/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Фульги А.П.,розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення ОСОБА_2 з 01.07.2021 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, з обмеженням пенсії максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.07.2021 року відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХП, без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є пенсіонером та йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
14.07.2021 КМУ прийнято постанову №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", згідно з якою встановлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Рішення МОАС від 15.03.23 по справі №400/1737/23 позов задоволено встановлено доплату позивачу у розмірі 2000 грн згідно постанови "713, однак при перерахунку пенсії її розмір було обмежено максимальним розміром.
Листом ГУ ПФ України в Миколаївській області від 15.05.2023 року №9080-8571/Н- 02/8-1400/23 у задоволенні заяви позивача було відмовлено, у зв'язку з тим, що рішенням суду на відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.07.2021 року без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не покладалось.
Позивач вважає, що має право на зазначену вище доплату без обмеження максимальним розміром та вважає протиправними дії ГУ ПФУ щодо не проведення з 01.07.20231 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн без обмеження максимальним розміром.
Ухвалою від 26.06.2023 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, зазначивши що після проведеного на виконання рішення адміністративного суду перерахунку розмір пенсії збільшився більше, ніж на 2000 грн підстав для виплат доплати не має та судом не було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером, якій відповідно до вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон України № 2262) призначено пенсію за вислугу років.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року у справі №400/1737/231.Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020 13844159) задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській область (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПГ1 НОМЕР_1 ) з 01.07.2021 доплати до пенсії у розмірі 2 000 гри. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській область (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату щомісячної доплати ОСОБА_2 { АДРЕСА_1 , РНОК'ПП НОМЕР_1 ) в розмірі 2 000 гри, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713. з урахуванням раніше проведених виплат.
25.04.2023 року позивач звернувся до ГУПФ України в Миколаївській області з заявою у якій просив здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету' Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та прийняти рішення (розпорядження) про здійснення з 01.07.2021 нарахування та виплату щомісячної доплати ОСОБА_2 в розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Листом ГУПФ України в Миколаївській області від 15.05.2023 року №9080-8571/Н- 02/8-1400/23 у задоволенні заяви позивача було відмовлено, у зв'язку з тим, що рішенням суду на ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 року без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не покладалось.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Ч. 5 ст. 17 Конституції України визначає, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Ч. 1 ст.46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст.18 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-ХІУ військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України. Стаття 19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року' №548-ХІУ Держава гарантує військовослужбовцям тачленам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Згідно ч 1 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року №1934-ХІІ (далі-Закон №1934-ХП) держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України
Частина 3 ст. 16 Закону №1934-ХІІ встановлює, що соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших нормативно- правових актів.
Згідно ч. 2 ст 16 Закону №1934-Х1І військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20,12.1991 року №2011 -XII (далі - Закон №2011 - XII), а відповідно до ст. І2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХТТ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно ч.3 ст. 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частина 4 ст.9 Закону J^Г!г2011-ХІІ визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральна органів виконавчої влади, шо мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Абзац перший преамбули Закону №2262-Х11 визначає, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, іспрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до абзацу другого преамбули Закону №2262-ХП Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошовогозабезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно ч. 7 ст.43 Закону №2262-Х1І було передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по Зі грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окреміш категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати і 0740 гривень.
У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-ХІ1 викладено відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-УІ (далі - Закон №3668-VI), із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від
24.12.2015 року №91 ]-\71ІІ та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року' № і 774-УШ.
Так, відповідно до ст 2 Закон №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», не може перевищувати 10740 гривень.
У зв язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») від 20.12.2016 року №7-рп/2016, Конституційний Суд Угкраїни, керуючись частиною третьою статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України», вважає, що з підстав, наведених у цьому' Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 117 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі №2262-ХІЇ та не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенси не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Таким чином ГУПФ України в Миколаївській області протиправно зменшило призначений позивачу розмір пенсії у розмірі 22 319,70 грн. на 20 930,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом встановлення для відповідача строку для подання звіту про виконання судового рішення.
Так, ч.1 ст.382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею передбачено право, а не обов'язок суду зобов'язати суб'єкт владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.
Стосовно заяви, щодо звернення рішення до негайного виконання відповідно до ч. 2 ст. 371 КАС України суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення:
1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;
2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;
4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Враховуючи, що рішення в даній справі є рішенням зобов'язального характеру, у суду відсутні підстави звертати дане рішення до негайного виконання.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01.07.2021 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, з обмеженням пенсії максимальним розміром.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 01.07.2021 року відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХП, без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя А. П. Фульга