58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
21 серпня 2023 року Справа № 926/1689/23
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ,
до Лівинецької сільської ради, с. Лівинці Дністровського району Чернівецької області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, м. Київ,
про стягнення заборгованості в сумі 64053,80 грн.,
за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,
представників сторін:
позивача - Пронюк В.Я, адвокат, дов. № 04/08-2022/7 від 04.08.2022 (в режимі відеоконференції),
відповідача - Гінгуляк О.М., адвокат, ордер серія СЕ № 1061753 від 09.05.2023 ( в режимі відео конференції),
третьої особи - не з'явився (участь не обов'язкова),
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Лівинецької сільської ради про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу постачальника “останньої надії” за листопад 2021 року на суму 64053,80 грн., у тому числі 45564,62 грн. основного боргу, 5517,68 грн. пені, 1250,84 грн. 3% річних та 11720,66 грн. інфляційних втрат.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що відповідач не оплатив поставлений йому позивачем, як постачальником “останньої надії”, природний газ на загальну суму 45564,62 грн., у зв'язку з чим відповідачеві нараховано пеню згідно умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу постачальника “останньої надії”, а також 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення оплати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2023 позовну заяву ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 21.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 11.05.2023.
Ухвалою від 04.05.2023 задоволено заяву представника ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” Пронюка В.Я. від 03.05.2023 про участь у судовому засіданні 11.05.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку ЕasyСon.
10.05.2023 до господарського суду від відповідача надійшли сформовані в системі “Електронний суд”:
- клопотання про залучення у справу третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”;
- клопотання про відкладення судового засідання;
- клопотання про продовження пропущеного строку для подання відзиву на позов та відзив Лівинецької сільської ради на позовну заяву. У відзиві відповідач позовні вимоги не визнав з тих підстав, що у листопаді 2021 року постачання природного газу Лівинецькій сільській раді здійснювало ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, а не позивач, більше того, присвоєний споживачу ЕІС-код 56XS00004BMM200E, на який покликається позивач на підтвердження обсягів спожитого відповідачем природного газу, не відповідає ЕІС-коду 56XS00F04BMM200C, що був присвоєний Лівинецькій сільській раді під час її приєднання до умов договору розподілу природного газу, укладеного 25.03.2016 з ПАТ “Чернівцігаз”. Отже, зазначено у відзиві, позивач здійснював постачання природного газу не відповідачеві, а споживачеві з іншим ЕІС-кодом, тому у позові слід відмовити (а.с. 99-115).
Ухвалою суду від 11.05.2023 поновлено відповідачеві строк для подання відзиву на позов, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке відкладено на 06 червня 2023 року в режимі відеоконференції з представником позивача.
31.05.2023 до суду надійшли:
- заява представника відповідача від 30.05.2023 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,
- відповідь ТОВ “ГК “Нафтогаз України” на відзив.
У відповіді на відзив позивач з доводами відповідача не погодився, зазначив, що договір постачання між постачальником “останньої надії” і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи, і не потребує двостороннього підписання, факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника “останньої надії” та обсяги спожитого ним природного газу підтверджуються відповідним листом Оператора ГТС, інформацією Оператора ГРМ і даними інформаційної платформи ГТС щодо ЕІС-коду, присвоєного саме Лівинецькій сільській раді (а.с. 138-144).
Ухвалою від 31.05.2023 призначене на 06.06.2023 підготовче засідання перенесено на 14.06.2023.
05.06.2023 засобами поштового зв'язку до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” з додатками, в яких третя особа зазначила, що вказаний в укладеному з Лівинецькою сільською радою договорі постачання природного газу від 11.11.2021 ЕІС-код споживача 56XS00F04BMM200C зазначений помилково, правильним є ЕІС-код 56XS00004BMM200E, на інформаційній платформі Оператора ГТС споживача (відповідача) зареєстровано з 18.11.2021, загальний обсяг спожитого відповідачем природного газу з ресурсів ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” з 18.11.2021 по 30.11.2021 становить 13201,69 куб.м, про що складено відповідний акт приймання-передачі (а.с. 153-177).
06.06.2023 відповідач подав сформоване в системі “Електронний суд” клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 14.06.2023 задоволено клопотання Лівинецької сільської ради про витребування доказів, витребувано у Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз” документи (засвідчені копії) про:
- присвоєння Лівинецькій сільській раді (с. Лівинці Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04418794) ЕІС-коду споживача природного газу;
- про зміну присвоєного Лівинецькій сільській раді (с. Лівинці Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04418794) ЕІС-коду споживача природного газу та документи, на підставі яких було змінено ЕІС-код (у разі, якщо така зміна мала місце);
- розміщення на інформаційній платформі АТ “Чернівцігаз” даних про закріплення споживача Лівинецької сільської ради за відповідним постачальником (постачальниками) за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року.
Цією ж ухвалою строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів - до 20 липня 2023 року, та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 29.06.2023.
29.06.2023 до суду надійшов лист АТ “Чернівцігаз” від 26.06.2023 № 58003.1-Ск-3629-0623 з додатками, поданий на виконання вимог ували від 14.06.2023, а 05.07.2023 надійшли засвідчені належним чином копії додатків, долучених до вказаного листа.
Ухвалою від 29.06.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.07.2023 за участю представників сторін у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 12.07.2023 судове засідання відкладено на 15.08.2023 за клопотанням відповідача через неявку його адвоката в зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
У судовому засіданні 15.08.2023 суд заслухав вступне слово представників сторін, дослідив докази у справі та оголосив перерву до 21.08.2023
Представник третьої особи в судове засідання 21.08.2023 не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи, враховуючи, що ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” належним чином надіслано повідомлення про дату, час і місце судового слухання після оголошеної в засіданні 15.08.2023 перерви та третя особа в письмових поясненнях просила розглядати справу без участі його представника.
До початку судового засідання 21.08.2023 відповідач подав сформоване в системі “Електронний суд” клопотання про долучення доказів, у судовому засіданні 21.08.2023 адвокат відповідача Гінгуляк О.М. пояснив, що пояснення третьої особи ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” не були отримані стороною відповідача, у зв'язку з чим після оголошення змісту цих пояснень у судовому засіданні 15.08.2023 у відповідача виникла потреба в поданні додаткових доказів - документів, які підтверджують, що технічно Лівинецька сільська рада була підключена до газопостачання після закінчення періоду постачання, який вказує позивач, тобто споживала природний газ лише постачальника-третьої особи.
Представник позивача проти долучення даних доказів заперечив з тих підстав, що вони подані несвоєчасно, після дослідження доказів у ході розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд встановив, що відповідач подав для долучення до матеріалів справи додаткові докази:
- акт про надання послуг № 515 від 19.11.2021, складений між виконавцем ФОП Грицюком А.І. та замовником Лівинецькою сільською радою на надання послуг з повірки та технічного обслуговування коректора газу КПЛГ та повірки лічильника газу G10 Elster;
- гарантійний лист Лівинецької сільської ради від 15.11.2021 № 02-01-13/547 до АТ “Чернівцігаз” з проханням провести підключення газопостачання до закладів освіти за вказаними адресами;
- лист Лівинецької сільської ради від 15.11.2021 № 02-01-13/553 до АТ “Чернівцігаз” з проханням надати дозвіл на проведення підключення газопостачання до закладів освіти за наведеними в листі адресами та інших закладів, які підпорядковані Лівинецькій сільській раді.
За загальними правилами, закріпленими в частинах 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частиною 4 цієї статті ГПК України передбачено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 80 ГПК України).
Відповідно до частини 8 статті 870 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Обґрунтовуючи подання доказів на стадії розгляду справи по суті, адвокат відповідача зазначив, що необхідність у поданні таких доказів з'ясувалася лише після оголошення в судовому засіданні 15.08.2023 письмових пояснень третьої особи “ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, відповідачу ці пояснення не надсилалися та не відображалися в складі матеріалів справи в електронному вигляді в системі “Електронний суд”, унаслідок чого відповідач був позбавлений можливості ознайомитися зі змістом цих пояснень та вчасно надати потрібні докази.
Суд відхиляє дані аргументи адвоката відповідача, оскільки письмові пояснення третьої особи “ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” від 24.05.2023 з доданими до них документами були надіслані Лівинецькій сільській раді 24.05.2023, що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення в цінний лист на ім'я Лівинецької сільської ради, фіскальним чеком і накладною Укрпошти № 01001109251822 від 24.05.2023 (а.с. 171-173).
На переконання суду, упродовж підготовчого провадження, яке було продовжено за ініціативою суду і тривало до 29.06.2023, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, зокрема, в частині наявності і змісту пояснень третьої особи, яка була залучена до участі у справі саме за клопотанням відповідача, та подати додаткові докази до початку розгляду справи по суті.
Відтак, суд дійшов до висновку про необгрунтованість клопотання відповідача про долучення доказів та постановив усну ухвалу про відмову у прийнятті поданих Лівинецькою сільською радою доказів до розгляду.
У судових засіданнях 15 та 21 серпня 2023 року представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач не оплатив отриманий природний газ у відповідності до умов договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”.
Адвокат відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у позові за безпідставністю, пояснив, що позивач постачав природний газ споживачу з іншим ЕІС-кодом, Лівинецька сільська рада отримувала природний газ лише від третьої особи, а до того її газові установки були відключені і проводилася їх технічна повірка, що підтверджується відповідним актом надання послуг та листами відповідача до АТ “Чернівцігаз” щодо підключення газопостачання до закладів освіти та інших підпорядкованих сільській раді закладів.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
01.01.2016 Лівинецькою сільською радою було підписано заяву-приєднання № 094204ВММ2FВ016 до умов договору розподілу природного газу, а 25.03.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” та Лівинецькою сільською радою було укладено типовий договір розподілу природного газу № 094204ВММ2FВ016 (а.с. 101-104, 104 на звороті).
Відповідно до вказаних заяви-приєднання і типового договору розподілу природного газу Лівинецька сільська рада є споживачем природного газу та їй присвоєно ЕІС-код 56XS00F04BMM200C.
У позовній заяві позивач зазначає, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” визначено постачальником “останньої надії” на ринку природного газу.
Так, розпорядженням КМУ від 22 липня 2020 р. № 917-р “Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” постачальником “останньої надії” визначено товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” постачальником “останньої надії” строком на три роки як переможця конкурсу.
26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236”, згідно з пунктом 23 якої визначено зобов'язання акціонерного товариства “Магістральні газопроводи України”, товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника “останньої надії” обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Обгрунтовуючи тим, що відповідач є бюджетною установою в значенні Бюджетного кодексу України, а ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” згідно з розпорядженням КМУ визначено постачальником “останньої надії”, позивач вказує, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Лівинецькою сільською радою з 1 листопада 2021 року, автоматично включено до портфеля постачальника “останньої надії” - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, і, відповідно, спожитий відповідачем природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
До позовної заяви додано Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” між ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (Постачальник) і Лівинецькою сільською радою (Споживач) (а.с. 11-14).
Споживачем - Лівинецькою сільською радою, даний договір не підписано, але у відповідності до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів, укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI цих Правил, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника “останньої надії” та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником “останньої надії” і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 і передбачає, зокрема, але не виключно такі умови:
- Типовий договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником “останньої надії” (пункт 1.1);
- містить вказівку на постачальника “останньої надії” - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (абз. 5 пункту 1.4);
- предмет договору: Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором (пункт 2.1);
- обов'язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (пункт 2.2);
- постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) (пункт 3.1);
- період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати 60 діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (пункт 3.3);
- постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті (пункт 4.1);
- об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ/ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2).
Договором також передбачено, що Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено, а Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункти 4.3 і 4.4).
У підпункті 1 пункту 5.2 Договору закріплено обов'язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.
Згідно з пунктом 11.1 Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи, дія Договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником.
11 листопада 2021 року між відповідачем і третьою особою було укладено договір № 23-1148/21-БО-Т постачання природного газу строком дії до 31.12.2022 року, за яким постачальник ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” зобов'язався постачати споживачу Лівинецькій сільській раді (ЕІС-код 56ХS00F04BMM200C) природний газ за розрахункові періоди з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (а.с. 106-110).
Позивач стверджує, що згідно з Типовим договором постачання природного газу він як постачальник “останньої надії” поставив відповідачеві у листопаді 2021 року 2,71218 тис. м3 природного газу за загальну суму 45564,62 грн., на підтвердження вказаного об'єму посилається на лист Оператора ГТС від 04.10.2022 № ТОВВИХ 22-10675, інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10), відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача (а.с. 44-63).
Згідно вказаних документів до портфелю споживачів природного газу ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” включено споживача з ЕІС-кодом 56XS00004BMM200E - Лівинецька сільська рада, дата початку споживання - 29.10.2021, дата завершення споживання - 17.11.2021, обсяг природного газу, використаний даним споживачем у вказаний період та внесений в алокацію постачальника “останньої надії” ТОВ “ГК “Нафтогаз України” становить 2712,18 м3 з 01.11.2021 по 17.11.2021.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що йому як споживачу природного газу присвоєно ЕІС-код 56XS00F04BMM200C, отже, він не споживав природний газ від позивача.
Так, згідно із заявою-приєднанням № 094204ВММ2FВ016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу Лівинецькій сільській раді присвоєно ЕІС-код 56XS00F04BMM200C.
Такий же ЕІС-код зазначено в укладеному між ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” договорі № 23-1148/21-БО-Т постачання природного газу від 11.11.2021.
У письмових поясненнях третьої особи зазначено, що на інформаційній платформі Оператора ГТС Лівинецьку сільську раду зареєстровано в реєстрі споживачів Постачальника ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” з датою початку постачання з 18.11.2021, відповідачем з ресурсів третьої особи спожито 13201,69 кум.м природного газу за період з 18.11.2021 по 30.11.2021, на підтвердження чого додано копію акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 та відомості з Інформаційної платформи Оператора ГТС (а.с. 168-170).
Досліджуючи дані документи, суд звертає увагу, що у договорі № 23-1148/21-БО-Т постачання природного газу від 11.11.2021 зазначено ЕІС-код споживача Лівинецької сільської ради 56XS00F04BMM200C, однак на інформаційній платформі Оператора ГТС вказано ЕІС-код Лівинецької сільської ради 56XS00004BMM200E.
Оператор ГРМ АТ “Чернівцігаз” у листі від 26.06.2023 повідомив господарський суд, що 31.01.2019 листом № 03.1/424 Лівинецьку сільську раду було повідомлено про уточнення персоніфікованого ЕІС-коду, а саме: 56XS00004BMM200E із зазначенням, що це повідомлення є невід'ємною частиною договору розподілу природного газу, який укладений сторонами шляхом підписання заяви-приєднання № 094204ВММ2FB016. До листа АТ “Чернівцігаз” додано копію листа № 03.1/424 від 31.01.2019, на якому наявна відмітка про його отримання бухгалтером сільської ради Швець (а.с. 195-198).
Таким чином, наявні у справі докази підтверджують, що з 31.01.2019 Лівинецькій сільській раді як споживачу природного газу присвоєно ЕІС-код 56XS00004BMM200E, про що її повідомлено належним чином.
Установлені обставини свідчать про те, що саме відповідач отримав природний газ від позивача як постачальника “останньої надії” в кількості 2,71218 тис. м3 за період з 01 по 17.11.2021 на загальну суму 45564,62 грн.
У матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачеві вартості спожитого природного газу в сумі 45564,62 грн.
Вирішуючи спір між сторонами, суд керується наступними нормами чинного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частиною 2 статі 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно з частиною 2 статті 174 ГК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із сумі відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частини 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з приписом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом установлено, що у визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 порядку між позивачем і відповідачем було укладено Договір постачання природного газу постачальником “останньої надії”, на виконання якого позивач передав відповідачеві в період з 01 по 17 листопада 2021 року природний газ на загальну суму 45564,62 грн. Також установлено, що вказану вартість спожитого природного газу відповідач позивачеві не сплатив, що є порушенням пункту 4.4 указаного Договору, яким передбачено, що оплата газу проводиться споживачем до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Вартість газу визначено за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника “останньої надії”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 із змінами, внесеними постановою КМУ № 1102 від 25.10.2021 р., шляхом множення об'ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість: 2,71218 тис. м3 х 16,80 грн. = 45564,62 грн. (а.с. 20-33).
Також на підставі досліджених доказів установлено, що правильним ЕІС-кодом Лівинецької сільської ради є 56XS00004BMM200E, про що, з урахуванням листа АТ “Чернівцігаз” № 03.1/424 від 31.01.2019 відповідач повинен був знати.
Доводи відповідача, що у спірний період він отримував природний газ від третьої особи, спростовуються наданими ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС, згідно яких з ресурсів названого товариства Лівинецька сільська рада споживала природний газ у період з 18.11.2021 по 30.11.2021, у той час як споживання природного газу у постачальника останньої надії - позивача, мало місце в період з 01.11.2021 по 17.11.2021, що підтверджується інформацією Операторів ГТС і ГРМ.
Твердження адвоката відповідача, що в спірний період установки газопостачання Лівинецької сільської ради були відключені, тому природний газ не споживався, суд відхиляє.
Так, у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 року у справі № 296/6536/17-ц зроблено правовий висновок про правомірність використання постачальником інформації Оператора ГРМ щодо використаних споживачами об'ємів природного газу, а саме, що дії підприємства з постачання газу не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживачів у частині неправильного обліку природного газу до моменту, поки не буде визнано протиправними відповідні дії Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов'язок здійснення обліку природного газу, зокрема за об'єктами споживання побутових споживачів. Верховний Суд вказав, що підприємство з постачання газу не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх лише опосередковано, тобто через Оператора ГРМ. Тому за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу Оператором ГРМ, всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними.
З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що доводи відповідача не спростовують вимоги позивача щодо стягнення вартості поставленого природного газу у сумі 45564,62 грн., тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Також відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 4.4 Договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок постачальника до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати споживач, що не є побутовим, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач надіслав відповідачеві Рахунок на оплату (природний газ) № 33972 рекомендованим листом 17.12.2021, отже, оплата відповідачем мала бути проведена до 31.12.2021 року., а прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем розпочалася 01.01.2022.
Перевіривши виконані позивачем розрахунки, суд встановив, що пеня на суму 5517,68 грн. за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, 3% річних на суму 1250,84 грн. за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 та інфляційні втрати на суму 11720,66 грн. за період з січня по листопад 2022 нараховані правильно та обгрунтовано (а.с. 9-10).
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За результатами розгляду справи, оцінивши наявні у справі докази за правилами статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними і достовірними доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
За загальним правилом у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 ГПК України).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судовий збір у сумі 2684,00 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” до Лівинецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, про стягнення заборгованості в сумі 64053,80 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Лівинецької сільської ради (60125, село Лівинці Дністровського району Чернівецької області, вул. Головна, 13, код ЄДРПОУ 04418794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452), заборгованість по оплаті за спожитий природний газ у сумі 45564,62 грн. основного боргу, 5517,68 грн. пені, 1250,84 грн. 3% річних, 11720,66 грн. інфляційних втрат та 2684,00 грн. судового збору.
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Порядок набрання рішенням законної сили та його апеляційного оскарження
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
У судовому засіданні 21.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 25.08.2023 року.
Суддя Т.І. Ковальчук
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.