79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.08.2023 Справа № 914/1813/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення 96775,82 грн
за участю представників:
від позивача Кухар Н.В.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 96775,82 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2023 позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Необхідно зазначити, що явка сторін в судове засідання 10.08.2023 не визнавалась судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
31.08.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Соляревичем Олегом Казимировичем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії.
В подальшому, а саме 18.12.2018 Фізична особа-підприємець Соляревич Олег Казимирович (споживач) подав заяву-приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір про надання послуг з розподілу) від 18.12.2018, що розміщений на сайті оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго".
Відповідно до вказаної заяви-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу від 18.12.2018 передбачено, що неперервне електрозабезпечення надається по таких об'єктах споживача:
1) вул.Петрушевича, 3, м.Буськ, Буський район, Львівська область (ЕІС - код точки комерційного обліку за об'єктом споживача: 62Z0413064063723);
2) пл.Звитяги, м.Буськ, Буський район, Львівська область, 80500 (ЕІС - код точки комерційного обліку за об'єктом споживача: 62Z1553866905543);
3) пл.Звитяги, м.Буськ, Буський район, Львівська область, 80500 (ЕІС - код точки комерційного обліку за об'єктом споживача: 62Z5977182649298);
4) вул.Грушевського, 39, смт.Красне, Буський район, Львівська область, 80500 (ЕІС - код точки комерційного обліку за об'єктом споживача: 62Z8580224402934).
Заявою-приєднання від 18.12.2018 до умов договору про надання послуг з розподілу передбачено, що споживач приєднався з 01.01.2019 до договору про надання послуг з розподілу на умовах договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком №0759100.
Згідно з договором про надання послуг з розподілу, оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 та Кодексом системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.
Відповідно до пункту 8.6. договору, у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Пунктом 8.9. договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
04.11.2022 працівниками Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" на об'єкті споживача: заклад торгівлі, що знаходиться за адресою місто Буськ, площа Звитяги складено акт про пломбування та відповідальність за збереження пломб при вимкненні споживача, відповідно до якого електроустановки споживача відключено повністю та встановлено 2 (дві) пломби.
Причиною встановлення пломб відповідно до вказаного акта від 04.11.2022 про пломбування та відповідальність за збереження пломб при вимкненні споживача є вимкнення після самовільного підключення та складання акту про порушення.
В подальшому, а саме 16.02.2023 при перевірці на об'єкті ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 представниками позивача було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення №035036 від 16.02.2023.
Вказаним актом зафіксовано порушення: "самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі без порушення схеми обліку (після відключення)", що передбачене п.п.2 та п.п.5 п.8.4.2, п.5.5.5, п.7.6, п.8.2.4, п.8.2.5 ПРРЕЕ з порушенням пломби оператора системи №А50064 на автоматичному вимикачі в РЩ 0,4кВ.
Акт про порушення №035036 від 16.02.2023 складений за участю споживача, який відмовився підписати даний акт та додаток до акту "Схема підключення електроустановки споживача".
Листом №243-07-75 від 17.02.2023 акт про порушення №035036 від 16.02.2023 з додатком надіслано поштою ОСОБА_1 та повідомлено про виклик його чи представника на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення ПРРЕЕ на 22.03.2023р. на 10:00 год за адресою: м.Золочів, вул.Залізняка, 10.
22.03.2023 відбулося засідання комісії Східного РЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акту про порушення №035036 від 16.02.2023 комісією прийнято протокольне рішення №035036-а, відповідно до якого відповідачу визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії та суму завданих збитків, внаслідок порушення ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з дати 04.11.2022 по 16.02.2023, виходячи з дозволеної потужності (Рдоз = 5 кВт), режиму роботи електрообладнання згідно договору на суму 48387,91 грн. На засіданні комісії Соляревич О.К. не був присутній.
23.03.2023 ОСОБА_1 після засідання комісії Східного РЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення, було надіслано листом №243-07-130 від 22.03.2023 копію протоколу №035036-а від 22.03.2023 та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завдані збитки №607335 від 22.03.2023 на суму 48387,91 грн.
Також, 16.02.2023 при перевірці на об'єкті боржника за адресою: АДРЕСА_1 на об'єкті ОСОБА_1 представниками ПрАТ "Львівобленерго" було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення №035664 від 16.02.2023. Актом зафіксоване порушення: "самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі без порушення схеми обліку (після відключення), що передбачене п.п.2 та п.п.5 п.8.4.2, п.5.5.5, п.7.6, п.8.2.4, п.8.2.5 ПРРЕЕ з порушенням пломби оператора системи №А50064 на автоматичному вимикачі в РЩ 0,4кВ.
Акт складений за участю споживача, який відмовився підписати даний акт та додаток до акту "Схема підключення електроустановки споживача".
Листом №243-07-76 від 17.02.2023 акт про порушення №035664 від 16.02.2023 з додатком надіслано поштою ОСОБА_1 та повідомлено про виклик його чи представника на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення ПРРЕЕ на 22.03.2023 на 10.00 год за адресою: м.Золочів, вул.Залізняка, 10.
22.03.2023 відбулося засідання комісії Східного РЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акту про порушення №035664 від 16.02.2023, комісією прийнято протокольне рішення №035664-а, відповідно до якого відповідачу визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії та суму завданих збитків, внаслідок порушення ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з дати 04.11.2022 по 16.02.2023, виходячи з дозволеної потужності (Рдоз = 5 кВт), режиму роботи електрообладнання згідно договору на суму 48387,91 грн. На засіданні комісії Соляревич О.К. не був присутній.
23.03.2023 ОСОБА_1 після засідання комісії Східного РЕМ ПрАТ "Львівобленерго" з розгляду актів про порушення, було надіслано листом №243-07-129 від 22.03.2023 копію протоколу №035664-а від 22.03.2023 та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завдані збитки №607336 від 22.03.2023 на суму 48387,91 грн.
Отже відповідачу згідно з актом про порушення №035036 від 16.02.2023 та актом про порушення №035664 від 16.02.2023 нараховано загалом 96775,82 грн.
Як зазначено у позовній заяві, станом на день подання позовної заяви заборгованість в розмірі 96775,82 грн відповідачем не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 96775,82 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відносини сторін регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018), договором про постачання електричної енергії №07591 від 31.08.2009 (договір постачання), публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір розподілу).
Положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), що затвердженні Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 2.1.5. ПРРЕЕ (в редакції станом на 16.02.2023), договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Згідно з пунктом 2.1.7. ПРРЕЕ (в редакції станом на 16.02.2023), у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Пунктом 6 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, якою затверджено Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Отже, договір про постачання електричної енергії №07591 від 31.08.2009 є дійсним згідно з абзацом 2 пункту 6 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" в частині регулювання відносин щодо заборгованості за цим договором з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю.
Відповідно до пункту 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.
Згідно з пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ, акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Підпунктом 5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ встановлено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2. ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно із частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно пункту 14 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Враховуючи наведене, оскільки, електроенергія споживачу фактично поставлена, і спожита останнім, але внаслідок порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії мав місце недооблік електричної енергії, то вартість недооблікованої електричної енергії повинна бути відшкодована споживачем.
Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів визнання рішень комісії від 22.03.2023 №035036-а та №035664-а недійсними, нечинними, незаконними, протиправними, або доказів їх скасування, у зв'язку з чим вказані рішення комісії є чинними та підлягають виконанню.
Відповідач щодо позову не заперечив, докази сплати вартості недооблікованої електричної енергії в матеріалах справи відсутні.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у даній справі.
Щодо пред'явлення позивачем позову до фізичної особи ОСОБА_1 , а не до фізичної особи-підприємця Соляревича Олега Казимировича суд зазначає таке.
Необхідно зазначити, що нарахування за недовраховану електроенергію є платою за поставлену електричну енергію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17).
Отже як вбачається з матеріалів справи, у позивача виникли договірні правовідносини з відповідачем, як з фізичною особою-підприємцем (ФОП Соляревич О.К.). Однак як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Соляревич О.К. припинив свою діяльність як суб'єкт господарювання 27.04.2021.
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, згідно з частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статтею 20 цього Кодексу.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Згідно із частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується з Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 Господарського кодексу України).
Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (стаття 609 Цивільного кодексу України).
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно із статтею 51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України, ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статті 202-208 Господарського кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, від 05.06.2019 у справі №904/1083/18, від 09.10.2019 у справі №127/23144/18, від 23.03.2021 у справі №367/4695/20).
Так, акти про порушення складено працівниками позивача 16.02.2023, тобто після того, як Соляревич О.К. припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець.
Однак разом з тим необхідно зазначити, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є чинним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що будь-яка із сторін заявляла про припинення його дії чи перегляду умов.
При цьому як вбачається із матеріалів справи, акти про порушення складені на об'єктах споживача, а саме в закладі торгівлі за адресою м.Буськ, пл.Звитяги, 23 та в закладі торгівлі за адресою м.Буськ, пл.Звитяги, 25.
Отже не зважаючи на те, що ОСОБА_1 відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату складення актів про порушення хоч і припинив свою діяльність як суб'єкт підприємницької діяльності, однак сам факт самовільного підключення до електричної мережі свідчить про те, що на вказаних об'єктах ОСОБА_1 здійснювалась господарська діяльність, адже вказані об'єкти є закладами торгівлі, тобто призначені для здійснення господарської діяльності.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що вказані об'єкти належать комусь іншому ніж відповідачу, а тому відповідальність за дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії в даному випадку покладається саме на ОСОБА_1 , як на правонаступника суб'єкта господарської діяльності.
З огляду на вказане спір у даній справі підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки він стосується господарської діяльності споживача за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії від 18.12.2018.
Таким чином враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 96775,82 грн заборгованості за необліковану електричну енергію є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7932 від 25.05.2023 на суму 2684,00 грн.
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов у даній справі підлягає задоволенню повністю.
Крім того представник позивача просив стягнути з відповідача 10400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Як вбачається із попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складає 10400,00 грн.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи між Адвокатським об'єднання "Юріс Консультус" (адвокатське об'єднання) та Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" (клієнт) укладено договір №23/5-14 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт приймає на себе зобов'язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта.
Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, вартість правничої допомоги становить 10400,00 грн (авансова оплата). Оплата (авансова оплата) здійснюється протягом 30 днів з часу підписання цього договору.
Відповідно до рахунку на оплату №23/096 від 24.05.2023, оплата за надану правову допомогу по договору про надання правничої допомоги становить 10400,00 грн.
Матеріали справи містять докази оплати таких послуг, зокрема платіжну інструкцію №7921 від 25.05.2023 на суму 10400,00 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заяв про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Наш дім «Рясне» не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, дослідивши подані позивачем матеріали, суд дійшов висновку, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтована, відповідає критерію розумності та підтверджена матеріалами справи. Заперечень щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не подано.
Таким чином суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 10400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3, ідентифікаційний код 00131587) 96775,82 грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору та 10400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 21.08.2023.
Суддя Петрашко М.М.