Номер провадження: 33/813/585/23
Номер справи місцевого суду: 523/3765/23
Головуючий у першій інстанції Лупенко А. В.
Доповідач Лозко Ю. П.
17.08.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Долгової В.І., захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката - Марку Олени Вікторівни
розглянувши апеляційну скаргу захисниці Марку Олени Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08 березня 2023 року
Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08 березня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вирішено питання щодо судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 січня 2023 року, о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 в м.Одеса, вул. Об'їздна дорога 148, керував транспортним засобом «Renault Magnum», номерний знак, НОМЕР_1 з напівпричепом номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисниця ОСОБА_1 , адвокат - Марку О.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08 березня 2023 року, і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки перебував на стоянці, двигун автомобіля не був заведений. Звертає увагу, що правоохоронцями протокол про адміністративне правопорушення складено 26 січня 2023 року о 22.25 год., хоча подія відбулася о 19.40 год., тобто з порушенням п.9 Розділу Iнструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначає, що відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 мотивував тим, що не керував транспортним засобом, а стояв на зупинці. Наявні у матеріалах письмові пояснення свідка ОСОБА_2 свідчать лише про те, що останній бачив, як автомобіль скотився назад. Апеляційну скаргу обґрунтовує і тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на місці, та є незрозумілим від якого огляду відмовився ОСОБА_1 . Також зазначає, що матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 судових повісток про виклик до суду, що на думку захисниці свідчить про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином та у спосіб, визначений законом повідомлена про дату і час розгляду справи, а тому вважає, що судом порушено право особи на захист та справедливий судовий розгляд, оскільки його доводи в судовому засіданні не досліджувались, що вплинуло на рішення, прийняте судом.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови суду, представник ОСОБА_1 , захисниця Марку О.В. отримала лише 21 березня 2023 року, у зв'язку з чим, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити цей строк.
Заслухавши захисницю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката - Марку О.В. за доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Так, 08 березня 2023 року судом ухвалене оскаржуване судове рішення, тому у відповідності до ст. 294 КУпАП перебіг строку на апеляційне оскарження цієї постанови суду розпочався з 09 березня 2023 року і закінчився 20 березня 2023 року.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт вручення
ОСОБА_1 копії постанови суду у межах строку на апеляційне оскарження, тоді як з матеріалами справи, у тому числі з оскаржуваною постановою, захисниця Марку О.В. ознайомилася 21 березня 2023 року, з апеляційною скаргою адвокат звернулася 27 березня 2023 року.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає наведені захисницею доводи у якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Із тексту апеляційної скарги убачається, що захисницею не оспорюється та обставина, що на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, як і не заперечується наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, установлених правоохоронцями. Захисниця не заперечує і те, що обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 фіксувалися правоохоронцями за допомогою технічного засобу фіксації, а тому з огляду на приписи ч.7 ст. 294 КУпАП, ці обставини в апеляційному порядку не переглядаються.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що:«будь-яка особа,яка володіє чи керує автомобілем,підпадає піддію спеціальних правил,оскільки володіння та використання автомобілів є таким,що потенційно може завдати серйозної шкоди.Ті,хто реалізували своє правоволодіти автомобіля мита їздити на них,тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (РішенніЄвропейського судуз правлюдини посправі "О'Галлоранта Франціс проти Сполученого Королівства"("O'Halloranand Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року).
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 266 КУпАП)
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч.3 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст. 266 КУпАП).
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду”, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (далі - Порядок).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис, інші документи.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд в основу оскаржуваної постанови поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №361508 від 26 січня 2023 року, направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 26 січня 2023 року, відеозапис з бодікамер №471465, №474546, інші матеріали справи.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №361508 від 26 січня 2023 року убачається, що поліцейськими установлено, що: «26 січня 2023 року о 19.40 год. в м. Одеса, вул. Об'їзна дорога 1483, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault» державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП» (а.с.2).
Із долученого до матеріалів цієї справи відеозапису, належність та допустимість якого як джерела доказу захисниця не оспорює, убачається, що на початку спілкування з правоохоронцями ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом, посилаючись на ту обставину, що на прохання іншого водія він здійснив рух автомобілем вперед, також вказував на недотримання іншим водієм транспортного засобу, який стояв позаду, нього дистанції між автомобілями. У подальшому, після висловлення поліцейськими на адресу ОСОБА_1 підозри щодо наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння та вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження існування цієї обставини. Також із відеозапису убачається, що ОСОБА_1 на місці події неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестеру «Драгер»), так і у спеціалізованому медичному закладі охорони здоров'я на що ОСОБА_1 відмовився.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд відхиляє доводи захисниці про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на місці, та є незрозумілим від якого огляду відмовився ОСОБА_1 , як такі, що спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки сукупність відомостей, що містяться у справі та які підкріплені доказами свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, унаслідок чого трапилася дорожньо-транспортного пригода.
Суд першої інстанції підставно враховував письмові пояснення свідка
ОСОБА_2 , які у відповідності до ст. 251 КУпАП є самостійним джерелом доказів з яких убачається, що свідок особисто бачив, як авто «Рено» державний номер НОМЕР_1 з причепом державний номер НОМЕР_2 скотилося назад і ударило автомобіль «Ман» державний номер НОМЕР_3 причеп державний номер НОМЕР_4 , потім автомобіль від'їхав вперед (а.с.5).
З долученої до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду захисницею копії постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року у справі №523/2867/23 убачається, що у межах цієї справи судом установлено, що: «26 січня 2023 року о 19.40 годині, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault magnum 500» д/н НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_2 по вул. Обїздна дорога 148 в м.Одесі, при зупинці не вжив всіх заходів та засобів та допустив його самовільний рух, в наслідок чого скоїв наїзд на припаркований позаду транспортний засіб «Man» д/н НОМЕР_3 з напівпричепом «Koеgel» НОМЕР_5 . В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Тим самим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.12 Правил дорожнього руху». Цієї постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до відмітки на копії судового рішення, постанова набрала законної сили 14 квітня 2023 року (а.с. 52).
Апеляційний суд зауважує, що письмові пояснення свідка узгоджуються з постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року у справі №523/2867/23, та свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, унаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода.
Сукупність перелічених вище доказів, разом із первісними поясненнями ОСОБА_1 слугують підтвердженням того, що за обставин, встановлених судом та які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому у ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу на вимогу поліцейського виник обов'язок пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від виконання якого водій автомобіля ухилився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисниці про порушення поліцейськими вимог п.9 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі -Інструкція), апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до п.9 розділу II Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Вказані норми підзаконного нормативно-правового акту покладають на правоохоронців обов'язок направити водія транспортного засобу до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення лише у тому разі, якщо виникає необхідність забезпечення достовірності результатів огляду водія транспортного засобу.
У цій справі встановлено, що огляд ОСОБА_1 на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу не проводився, від проходження огляду, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, а тому у даному випадку правила п.9 розділу II Інструкції до правовідносин, що виникли у цій конкретній справі, не застосовуються.
Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 водночас, це не вплинуло на правильність висновку судді про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості захищати власні інтереси у справі, шляхом подання апеляційної скарги з наведенням мотивів і доводів в обґрунтування власної правової позиції, і це право ОСОБА_1 було забезпечено апеляційним судом, шляхом поновлення строку на апеляційне оскарження. Окрім того, апеляційний суд враховує і ту обставину, що представництво та захист інтересів у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 забезпечується адвокатом, тобто він користується професійними правничими послугами, а тому за наведених вище обставин, апеляційний суд вважає, що право на захист особи забезпечено.
Відтак, саме по собі посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про дату і час розгляду справи, як на підставу для скасування постанови суду та закриття провадження у справі, апеляційний суд відхиляє.
Іншими доводами апеляційну скаргу захисниця не обґрунтовує.
Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, підстав для закриття справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є вірним.
Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Клопотання захисниці Марку Олени Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08 березня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисниці Марку Олени Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко