вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" серпня 2023 р. Cправа № 902/819/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк", 49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 14360080
до Фізичної особи-підприємця Васіліу Юлії Вікторівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 257 172,29 гривень
До Господарського суду Вінницької області 19.06.2023 року надійшла позовна заява № б/н від 21.04.2023 (вх. № 817/23 від 19.06.2023) Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи-підприємця Васіліу Юлії Вікторівни про стягнення 257 172,29 гривень заборгованості за кредитом, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 26.06.2023 року судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/819/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 26.06.2023 року надіслано позивачу на повідомлену ним електронну адресу.
Ухвалу суду від 26.06.2023 року надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас, ухвала суду повернута на адресу суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Також ухвалу суду від 26.06.2023 року надіслано відповідачу на офіційну електронну адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді (ухвала суду від 26.06.2023) доставлено до електронної скриньки відповідача 09.08.2023 року.
Згідно пунктів 2, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Враховуючи, що відповідача згідно вимог статті 242 ГПК України було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суть спору:
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Васіліу Юлії Вікторівни про стягнення 257 172,29 гривень заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26 листопада 2021 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" та фізичною особою - підприємцем Васіліу Юлією Вікторівною було укладено кредитний договір № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 року.
Згідно умов договору банк надав позичальнику строковий кредит зі встановленням ліміту у розмірі 200 000,00 гривень строком до 23.11.2024 року включно зі сплатою 20,90% річних.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів, сплати визначених договором платежів стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 257 172,29 гривень заборгованості, у тому числі 190 662,93 гривень заборгованості за тілом кредиту, 44 389,36 гривень заборгованості за процентами та 22 120,00 гривень заборгованості за винагородою у примусовому порядку.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляв.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
26 листопада 2021 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - банк) та фізичною особою-підприємцем Васіліу Юлією Вікторівною (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 року (далі - договір) (т. 1 а.с. 3-10), пунктом 1.1 якого визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - "кредит") надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Пунктами 1.2., 1.3. договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору. Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування".
Згідно пунктів А1, А2 розділу А договору позивачем надано відповідачу кредит - строковий кредит та визначено ліміт цього договору у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч гривень нуль копійок ) на фінансування поточної діяльності.
Відповідно до пункту А3 договору термін повернення кредиту - 23.11.2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором * ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * процентна ставка за місяць) / ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка/кількість днів поточного року) * кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %.
За умовами абзацу 6 пункту А3 договору згідно зі ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 23.11.2024 р.
Відповідно до пункту 4.1. договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
За умовами пунктів 4.3., 4.5. договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно з п. А8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А10 цього договору.
Пунктами 4.7. договору визначено, що у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п. 2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.
Згідно пункту 4.9 договору остаточне погашення заборгованості за цим договором виконується не пізніше дати, зазначеної у п. 1.2 цього договору.
Відповідно до пунктів 4.10, 4.11 договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту, в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами (п. 6.1. договору).
Згідно пункту 6.2. договору цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
За умовами пункту 7.1. договору у випадку зміни правового статусу позичальника, реорганізації, зміни структури складу засновників, останній зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів повідомити про це банк. У випадку ліквідації позичальника, останній зобов'язується включити представника банку до складу ліквідаційної комісії для забезпечення майнових інтересів відповідно до цього договору.
26 листопада 2021 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" та фізичною особою-підприємцем Васіліу Юлією Вікторівною підписано також додаток 1 до договору - графік погашення з терміном погашення кредиту до 23.11.2024 року.
Договір, додаток 1 до договору підписано уповноваженим представником позивача, скріплений печаткою банку та підписаний фізичною особою-підприємцем Васіліу Юлією Вікторівною особисто.
Як вбачається із матеріалів справи, 26.11.2021 позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 200 000,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальним ордером № TR.20090277.29947.70198 від 26.11.2021 (т. 1 а.с. 20), розрахунком заборгованості за договором № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 станом на 20.04.2023 (т. 1 а.с. 19).
Відповідач виконав свої договірні зобов'язання частково, сплативши кошти, які були віднесені позивачем в рахунок погашення заборгованості за договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 26.11.2021 по 21.04.2023 та розрахунком заборгованості за договором № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 (т. 1 а.с. 19, 21).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо сплати обов'язкових платежів у строки визначені договором, 01.04.2023 позивач сформував та 05.04.2023 надіслав на адресу відповідача вимогу № б/н від 01.04.2023 року про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - погашення кредиту у повному обсязі у сумі 256 834,34 гривень до 08.04.2023 року (т. 1 а.с. 11-18).
Доказів виконання взятих на себе зобов'язань боржником у повному обсязі матеріали справи не містять.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати обов'язкових платежів в обумовлений договором строк стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 у розмірі 257 172,29 гривень, у тому числі 190 662,93 гривень заборгованості за тілом кредиту, 44 389,36 гривень заборгованості за процентами та 22 120,00 гривень заборгованості за винагородою.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір відноситься до кредитних договорів, до регулювання правовідносин якого застосовуються загальні положення про договір глав 52, 53 та положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Судом встановлено, що відповідач (позичальник) 26.11.2021 року отримав від позивача у строкове платне користування кредитні кошти у розмірі 200 000,00 гривень, які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених кредитним договором.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем повернення кредиту, сплата процентів, комісійної винагороди здійснювалась несвоєчасно, що підтверджується графіком погашення заборгованості, банківською випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості за договором № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 року.
Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що датою погашення кредиту за кредитним договором № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 року є 23.11.2024 року.
Разом з тим, згідно умов абзаців 1, 2, 11, 12 пункту 2.3.2. договору при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк на свій розсуд має право змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що банк у спірних правовідносинах скористався правом вимоги дострокового погашення заборгованості з огляду на порушення клієнтом обов'язків, встановлених договором, зокрема пунктами А3, 1.1, 2.2 цього договору в частині зарахування до 26 числа місяця на рахунок щомісячного обов'язкового платежу.
Як слідує із розрахунку заборгованості по особовому рахунку за договором заборгованість зі сплати обов'язкового щомісячного платежу, яку відповідач мав сплатити згідно з пунктами А3, 1.1, 2.2 та станом на 31.03.2023 не сплатив становить 190 662,93 гривень.
Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
05.04.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу № б/н від 01.04.2023 року про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 року (т. 1 а.с. 11-18). У вказаній вимозі банк повідомив відповідача про неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, наявність простроченої заборгованості у розмірі 256 834,34 гривень, у тому числі 190 662,93 гривень заборгованості за тілом кредиту та зауважив, що банк вимагає здійснити погашення всієї поточної заборгованості за наявним кредитом у розмірі 256 834,34 гривень до 08.04.2023 року.
Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань матеріали справи не містять.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, несплатою обов'язкового щомісячного внеску у встановлені строки, суд погоджується з доводами позивача, що у останнього виникло право вимагати з відповідача дострокового погашення заборгованості за договором.
Як уже було зазначено 26.11.2021 відповідач отримав від позивача у строкове користування кредитні кошти у розмірі 200 000,00 гривень. Також за умовами договору відповідач зобов'язався сплачувати щомісяця до 26 числа на користь банку обов'язковий щомісячний платіж відповідно до умов пункту А3 договору.
Доказів, які б спростовували наявність заборгованості за кредитом у розмірі 190 662,93 гривень відповідач суду не надав. Розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 190 662,93 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 44 389,36 гривень заборгованості за процентами та 22 120,00 гривень заборгованості за винагородою суд зазначає наступне.
Згідно пункту А6 договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
Відповідно до пункту А8 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Пунктом А10 договору визначено, що позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Згідно пункту А11 договору позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% процентів від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 4 статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Приймаючи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та ту обставину, що банк 05.04.2023 звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту до 08.04.2023, суд дійшов висновку про правомірність звернення позивача із вимогою щодо нарахування процентів за користування кредитом станом на 31.03.2023.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів та винагороди за договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 44 389,36 гривень заборгованості за процентами та 22 120,00 гривень заборгованості за винагородою є правомірною, обґрунтованою, арифметично вірною та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця Васіліу Юлії Вікторівни 190 662,93 гривень заборгованості за тілом кредиту, 44 389,36 гривень заборгованості за процентами та 22 120,00 гривень заборгованості за винагородою є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за договором, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості відповідачем до суду не надано.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 6005315377747 від 21.04.2023 сплачено судовий збір у сумі 3857,58 гривень.
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3857,58 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васіліу Юлії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи 14360080) 257 172,29 гривень (двісті п'ятдесят сім тисяч сто сімдесят дві гривні, 29 копійок) заборгованості за кредитним договором № 20.34.0000000519 від 26.11.2021 року, у тому числі 190 662,93 гривень заборгованості за тілом кредиту, 44 389,36 гривень заборгованості за процентами, 22 120,00 гривень заборгованості за винагородою та 3 857,58 гривень (три тисячі вісімсот п'ятдесят сім гривень, 58 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: представника позивача - 14360080@mail.gov.ua, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повне рішення складено та підписано 25 серпня 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, 49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11; 14360080@mail.gov.ua;
3 - відповідачу, АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2.