Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" серпня 2023 р. Справа № 922/3038/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А; код ЄДРПОУ: 14305909)
до Фізичної особи - підприємця Бичко Надії Леонідівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення 101673,03 грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Райффайзен банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Бичко Надії Леонідівни (далі - відповідач) 101673,03 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, у т. ч. 59393,64 грн простроченої заборгованості із щомісячного обов'язкового внеску.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/0256/464671 від 05.10.2018 щодо своєчасної та повної сплати кредитних платежів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2022 відкрито провадження у справі № 922/3038/22; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вказаної ухвали від 12.07.2022.
Копію зазначеної ухвали сторони отримали, про що свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення (а. с. 45-46).
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про порядок розгляду даної справи, а останні в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2022.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 05.10.2018 між позивачем, як банком, відповідачем, як страхувальником, укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/0253/464671, за умовами якого (п. 1.1 договору) протягом строку дії кредиту банк надав позичальнику можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальним платіжних засобів, шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250000,00 гривень. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту. На дату укладення договору, поточний ліміт кредиту складає 105000,00 гривень. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до ст. 3 договору.
Згідно до п. 1.2 договору, строк дії кредиту по 05.10.2020 включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому договором).
Згідно з вимогами п. 2.1. кредитного договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця банку процента, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних, крім випадків, передбачених п. 2.2. кредитного договору.
Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісячно відповідно до умов договору.
Відповідно до умови. 5.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п. 5.2. кредитного договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування.
Окрім того, позичальник, відповідно до ст. 10 кредитного договору засвідчив та гарантував, що на момент укладення договору володів достатнім рівнем плато- та кредитоспроможності, має всі повноваження для укладання та виконання умов кредитного договору та не існує жодної з обставин, що передбачені статтею 8 кредитного договору. До укладення договору останній отримав всі необхідну інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", дана інформація - достатня для правильного розуміння та доступною, умови договору зрозумілі та відповідають інтересам позичальника, є розумними та справедливими.
У п. 10.2 договору позичальник також засвідчив, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладенні договору та/або договорів забезпечення, останній приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання кредитного договору, а також не є підставою для невиконання своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором.
Відповідно до п. 8.1. кредитного договору, у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за кредитним договором, обставин, передбачених п. 8.2. договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
Згідно до п. 8.2 кредитного договору, банк вправі скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 договору та/або пред'явити позичальнику відповідну вимогу при настанні будь-якої з обставин, зокрема: порушення позичальником обов'язків та строків виконання грошових зобов'язань, встановлених договором (п. п. 8.2.1 кредитного договору).
05.10.2020 відбулась пролонгація дії кредитного договору (на підставі п. 1.3. кредитного договору).
Як свідчить надана позивачем виписка з рахунку № НОМЕР_2 за період з 05.10.2018 по 23.01.2023, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитний ліміт в сумі 103500 грн. Даний кредитний ліміт був відповідачем використаний.
З отриманням кредиту у відповідача виник обов'язок повернути банку кредит та сплатити відсотки за його користування у строки та в розмірах, встановлених ст. 3.5 договору.
Проте, всупереч вимогам ст. 5 кредитного договору відповідач порушує взяті на себе договірні зобов'язання та не здійснює щомісячного погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитним коштами, у зв'язку з чим станом на 23.01.2023 заборгованість останнього перед позивачем за кредитним договором становить 101673,03 грн, у тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску - 59393,64 грн.
В зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач направив на його адресу вимогу вих.. № 114/5-К-281327 від 24.01.2023 в якому на підставі п. 1.4. договору вимагав дострокового виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та сплати на його користь існуючої заборгованості в сумі 101673,03 грн., в т.ч. простроченої заборгованості в сумі 59393,64 грн.
Однак, відповідач існуючої заборгованості за кредитним договором не сплатив.
Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 1056 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У даному випадку, як свідчать матеріали справи, відповідач порушив свої зобов'язання за договором, оскільки не виконав їх в строк встановлений його умовами.
Відповідно до п. 8.1. кредитного договору позивач вправі вимагати дострокового повернення кредиту, зокрема у випадку порушення відповідачем умов договору щодо сплати щомісячних внесків.
Відповідачем допущено прострочення оплати щомісячного внеску в загальній сумі 59393,64 грн, тоді як загальна сума заборгованості за договором становить 101673,03 грн. Зазначені обставини надають позивачу право вимоги дострокового повернення кредиту.
Позивач керуючись зазначеною умовою договору заявив до стягнення з відповідача існуючий борг за договором в сумі 101673,03 грн.
На час вирішення даного спору, відповідачем зазначені вище обставини не спростовано, доказів виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитом суду не надано.
За таких обставин, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 101673,03 грн заборгованості за кредитним договором.
З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України за результатами розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бичко Надії Леонідівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; д. н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 10.11.1998 Красноградським РВ УМВС України в Харківській області) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 14305909):
101673,03 грн. заборгованості за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/0256/464671 від 05.10.2018 (яка складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 101673,03 грн., у т. ч. простроченої заборгованості із щомісячного обов'язкового внеску в розмірі 59393,64 грн.)
2684,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак