Справа № 739/1359/23
Провадження № 2/739/270/23
(заочне)
17 серпня 2023 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іващенка І.К.,
за участі секретаря - Шкурат О.Г.,
представника позивача - Костюченка В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ», треті особи: приватний виконавець - Коваль Віталій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Костюченка В.К., звернулася до суду з позовними вимогами, в яких просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31340 від 29 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про звернення стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг», невиплачених у строк коштів у розмірі 8144,00 грн. Позивач вважає вчинення виконавчого напису таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки цей напис вчинено незаконно і без підстав, за відсутності всіх необхідних документів, визначених Законом, якими підтверджується безспірність заборгованості. Також відповідачем не надсилалося вимог про погашення боргу, не було проінформовано про існування заборгованості та її розмір? а сам виконавчий напис вчинений поза межами строку позовної давності. Зважаючи на викладене, позивач просить позов задовольнити, а також здійснити поворот виконання виконавчого напису та повернути безпідставно стягнуті кошти у сумі 2718,21 грн.
Ухвалою судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 19 липня 2023 року було відкрито провадження у справі з призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином.
Представник позивача позов підтримав не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач - ТОВ «УМ Факторинг» не забезпечило участі свого представника у судовому засіданні, відзив на позов не надав. Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. та приватний виконавець Коваль В.О. у судове засідання не з'явилися. Суд вживав заходів щодо повідомлення відповідача та третіх осіб про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Із клопотаннями до суду не зверталися.
За усною згодою представника позивача, за відсутності відзиву на позовну заяву, розгляд справи проведений в заочному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
За виконавчим написом, вчиненим 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М., та зареєстрованим в реєстрі за № 31340, здійснюється стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг», невиплачені в строк грошові кошти за кредитним договором № 1849104 від 26 квітня 2021 року, укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», правонаступником усіх прав та обов'язків якого за договором факторингу № 1 від 20 жовтня 2021 року перейшло до ТОВ «УМ Факторинг», з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 2300,00 грн., прострочена заборгованість за процентами користування кредитом - 5244,00 грн. та плати за вчинення виконавчого напису - 600,00 грн., загальна сума 8144,00 грн.
На підстави заяви ТОВ «УМ Факторингу» про примусове виконання виконавчого напису № 31340, виданого 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області МЮУ Коваль В.О. від 16 лютого 2022 року було відкрито виконавче провадження № 68677734.
Як вбачається із матеріалів справи виконавчий напис № 31340, виданого 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. без правових підстав для цього, виходячи з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюються ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
За приписами статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні за змістом положення містяться у пункті 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості,
- з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису містить й Порядок (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік).
Пунктом 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, нотаріусу необхідно надати: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення (прострочене зобов'язання боржника) та бути безспірним у розумінні вищеназваних нормативних актів.
Аналіз положень вищеназваних нормативних актів свідчить про те, що підставою для вчинення виконавчого напису за кредитним договором є надання нотаріусу документів, які не тільки передбачені Переліком за назвою, але й містять відомості, які є необхідними умовам вчинення виконавчого напису за статтею 88 Закону та пунктом 3.1 глави 16 розділ 2 Порядку.
Інакше нотаріус має право витребувати у стягувача інші документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису ( пункт 2.2 глави 16 розділ 2 Порядку).
Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (постанова Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі №6-887/цс17).
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості згідно з Переліком. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 (справа №466/6825/14ц).
Так, безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Отже, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).
При цьому, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, Постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Отже, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.
З тексту оспорюваного виконавчого напису № 8193 від 25 травня 2021 року встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. за № 1172.
Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 25 травня 2021 року повинна була врахувати, що станом на 25 травня 2021 року Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які укладені у простій письмовій формі, є нечинні.
Пункт 2 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. не надано матеріалів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, в тому числі кредитний договір № 1849104 від 26 квітня 2021 року, укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Отже, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. від 29 грудня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 31340, таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи зазначений виконавчий напис був частково виконаний приватним виконавцем Ковалем В.О. і стягнуто та перераховано відповідачу 2718,21 грн., що підтверджується випискою наданою приватним виконавцем Ковалем В.О.(а.с. 5).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З урахуванням того, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. від 29 грудня 2021 року № 31340, визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, тому і сума стягнута з позивача на його виконання, має бути повернута.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду у липні 2023 року був звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами, то з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 2147,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13,76,141,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ», треті особи: приватний виконавець - Коваль Віталій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. від 29 грудня 2021 року, та зареєстрований в реєстрі за № 31340, за яким здійснюється стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» грошових коштів на загальну суму 8144,00 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2300,00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом - 5244,00 грн. та плати за вчинення виконавчого напису 600,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» (код ЄДРПОУ: 40274286, місцезнаходження: вул. Ризька, 73-Г, офіс. 7/1, м. Київ, 04060) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) безпідставно стягнуті кошти у сумі 2718,21 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» (код ЄДРПОУ: 40274286, місцезнаходження: вул. Ризька, 73-Г, офіс. 7/1, м. Київ, 04060) на користь держави судові витрати у розмірі 2147,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачкою рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І.К. Іващенко