16 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/131/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Рісна Ю.Б. (адвокат),
відповідача-1 - Коровяк Б.Е. (адвокат),
відповідача-2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 (у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Орищин Г.В., Галушко Н.А.)
на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 (у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Орищин Г.В., Галушко Н.А.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 (суддя Кидисюк Р.А.)
за позовом Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до: 1. Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації,
2. Служби автомобільних доріг у Львівській області
про зобов'язання до вчинення дій та стягнення 960 652,00 грн,
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Дочірнє підприємство "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Позивач, ДП "Львівський облавтодор") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач-1, Департамент) та Служби автомобільних доріг у Львівській області (далі - Відповідач-2, Служба автомобільних доріг) про зобов'язання прийняти неоплачені та фактично виконані роботи за договором підряду про закупівлю послуг від 06.07.2018 №55-07/18 шляхом підписання типових форм актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми 3КБ-3) на суму 960 652,00 грн та стягнення з Департаменту заборгованості в розмірі 960 652,00 грн.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач виконав зобов'язання за договором від 06.07.2018 №55-07/18, здійснюючи експлуатаційне утримання автомобільних доріг Стрийського району Львівської області, однак Департамент на порушення умов договору відмовляється підписувати акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) за листопад - грудень 2018 року, та, відповідно, не оплачує вартість виконаних зобов'язань.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі №914/131/22, позов задоволено частково. Стягнуто з Департаменту на користь ДП "Львівський облавтодор" 960 652,00 грн заборгованості та 14 409,78 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Позивач протягом 2018 року здійснив експлуатаційне утримання автомобільних доріг Стрийського району Львівської області, перелік яких міститься у відповідних актах приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В. При цьому на підтвердження виконання зазначених робіт до позовної заяви долучені відповідні журнали обліку виконаних робіт по зимовому утриманні автомобільних доріг загального користування Стрийського району Львівської області 2018-2019 років; табелі обліку робочого часу; рахунки; акти заготівлі і переробки матеріалів; акти вивозки матеріалів по ДРП; видаткові накладні; відомості; звіти про виконання робіт та витрати матеріалів по поточному ремонту, зимовому утриманню та озелененню автомобільних доріг місцевого значення у співставленні з виробничими нормами; підсумкові відомості ресурсів приготування ПСС; калькуляції; накладні; подорожні листи вантажного автомобіля; наряд-завдання на період роботи, тощо.
Щодо вимог про зобов'язання прийняти виконані роботи за договором шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3), суди дійшли висновку, що в цій частині позову Позивачем обрано невірний спосіб захисту, який не призведе до реального захисту його порушених прав.
2.3. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №914/131/22 стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача 8 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.4. Апеляційна інстанція виходила з того, що Відповідачем не спростовані доводи заявника про відшкодування зазначених судових витрат та не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Департамент просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 (щодо встановлення належного складу учасників справи).
3.3. Також обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень:
- частин першої та другої статті 837, частини першої статті 853, частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, стосовно того, чи зобов'язаний замовник за договором підряду приймати і оплачувати роботи, щодо яких замовником не були надані підряднику плани-завдання, якщо такі передбачені умовами договору;
- частини першої статті 509, частини першої статті 526, частини першої статті 629, частини першої статті 837, частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, частини другої статті 193 Господарського кодексу України, стосовно того, чи виникає обов'язок з оплати виконаних підрядником робіт в особи, яка хоч і не є стороною договору підряду, але в інтересах якої замовник уклав з підрядником відповідний договір.
3.4. Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та безпідставно частково задовольнили позов.
3.5. У відзивах на касаційну скаргу Позивач та Відповідач-2 просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 у справі №914/131/22 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 11.01.2023.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2023 відкладено розгляд вищезазначеної касаційної скарги на 08.02.2023.
4.3. Крім того, ухвалами Верховного Суду від 06.02.2023 та 27.02.2023 задоволені клопотання ДП "Львівський облавтодор" та Департаменту про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
4.4. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги до 01.03.2023.
4.5. Водночас призначене на 01.03.2023 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. на лікарняному.
4.6. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2023 визначено дату та час проведення наступного судового засідання у цій справі.
4.7. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2023 зупинено касаційне провадження у справі №914/131/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №914/2355/21.
4.8. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.2-02/1877 від 31.07.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №914/131/22 у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.07.2023 про відставку судді Сухового В.Г.
4.9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 для розгляду вищезазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.
4.10. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2023 поновлено касаційне провадження у справі №914/131/22 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.08.2023.
4.11. Ураховуючи зазначене, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
5. Обставини встановлені судами
5.1. 06.07.2018 між Службою автомобільних доріг (замовник), що діяла на підставі довіреності від 03.07.2018 №01н-3244/01-03, розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.12.2017 №1214/0/5-17 "Про передачу автомобільних загального користування місцевого значення до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації" в інтересах Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації (у зв'язку з припиненням діяльності, з 28.01.2020 правонаступником є Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації) та ДП "Львівський облавтодор" (підрядник) укладений договір підряду №55-07/18 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Стрийського району Львівської області (Договір).
5.2. Згідно з пунктом 1.1. договору, підрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надавати в установлений цим договором термін послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Стрийського району Львівської області, згідно переліку послуг (робіт), які визначені додатком №3 до тендерної документації, а замовник зобов'язується прийняти згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів на його рахунок передбачених на ці цілі.
5.3. Відповідно до пункту 1.3. договору, протяжність автомобільних доріг згідно предмету даного Договору становить - 315,5 км. Перелік доріг, що доручаються підряднику для надання послуг за предметом договору, визначений додатком 1, що є невід'ємною частиною договору.
5.4. Підрядник приймає право на надання послуг/виконання робіт з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Стрийського району Львівської області, технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації, у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про дорожній рух" (пункт 1.4. договору).
5.5. Відповідно до пункту 4.2. договору, розрахунки проводяться замовником підряднику після підписання сторонами та Департаментом актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), складених у відповідності ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються на підписання замовнику та Департаменту не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати замовником наданих послуг. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник замовника на протязі п'яти робочих днів відповідно до погодженого сторонами графіку здачі виконаних обсягів робіт перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт, в межах виділених бюджетних асигнувань доведених Департаментом.
5.6. Згідно з пунктом 5.1. договору, термін надання послуг: з дати підписання договору по 31.12.2018 згідно з Графіком надання послуг (додаток №25), що є невід'ємною частиною договору. Підрядник починає надання послуг, в строк зазначений в Графіку надання послуг.
5.7. Поряд з цим, в графіку надання послуг (додаток №5 до договору підряду №55-07/18 від 06.07.2018) зазначається вид послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Стрийського району Львівської області.
5.8. Підрядник зобов'язаний: забезпечити надання послуг у терміни (строки) встановлені даним договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає вимогам даного договору, будівельним нормам та діючим національним стандартам (пункт 6.3. договору).
5.9. Відповідно до пункту 6.3.1 договору підрядник зобов'язаний, зокрема, виконувати послуги в порядку встановленому Договором згідно з діючими нормативними документами, забезпечувати безперервний безпечний рух транспорту; якісно та своєчасно виконати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до вимог нормативних актів визначених у п. 2.1. цього Договору та інших актах, виконання яких є обов'язковим; вживати заходи щодо запобігання аварій на інженерних спорудах, загрози виникнення сезонних деформаціях і ліквідації наслідків стихійного лиха; у разі виникнення умов, що створюють загрозу безпеці руху транспортних засобів та пішоходів невідкладно з моменту отримання відповідного повідомлення або фактичного виявлення обставин, вживати заходи для відновлення безпечних умов для їх пересування; відповідно до нормативних актів забезпечувати безпечні умови руху транспортних засобів в складних кліматичних умовах в порядку встановленому договором.
5.10. ДП "Львівський облавтодор" на виконання своїх договірних зобов'язань, виконало роботи, а саме здійснило експлуатаційне утримання автомобільних доріг і штучних споруд у зимовий період (листопад-грудень 2018 року) на автомобільних дорогах Стрийського району Львівської області (виконання робіт яких є предметом договору №55-07/18 від 06.07.2018) на загальну суму 960 652,00 грн. Позивач долучив до позову відповідні довідки та акти.
5.11. Крім того, на підтвердження виконання зазначених робіт до позовної заяви також долучені відповідні журнали обліку виконаних робіт по зимовому утриманні автомобільних доріг загального користування Стрийського району Львівської області 2018-2019 років; табелі обліку робочого часу; рахунки; акти заготівлі і переробки матеріалів; акти вивозки матеріалів по ДРП; видаткові накладні; відомості; звіти про виконання робіт та витрати матеріалів по поточному ремонту, зимовому утриманню та озелененню автомобільних доріг місцевого значення у співставленні з виробничими нормами; підсумкові відомості ресурсів приготування ПСС; калькуляції; накладні; подорожні листи вантажного автомобіля; наряд-завдання на період роботи.
5.12. Позивач з метою досудового врегулювання спору та відсутністю встановлено строку для здійснення Відповідачем оплати за надані послуги (роботи) в порядку статті 530 Цивільного кодексу України звертався до Служби автомобільних доріг та Департаменту з вимогою від 28.12.2018 №14-08/2975 (експлуатаційне утримання по договору №55-07/18 від 06.07.2018) та вимогою від 30.01.2020 №14-07/445 (експлуатаційне утримання по договору №55-07/18 від 06.07.2018).
5.13. У відповідь на вищезазначену вимогу Служба автомобільних доріг у листі від 11.01.2019 №17-173/01-04 повідомила, що послуги (роботи) зазначені у доданих до Вимоги Актах виконаних будівельних робіт №КБ-2в не доводились до виконання замовнику Департаментом, відтак - не замовлялися замовником, не доводились відповідними планами-завданнями підряднику, не надавались для обстеження замовнику та не виконувались підрядником.
5.14. Департамент у листі від 03.03.2020 №1-1/650-6 повідомив Позивача, що вказаний останнім перелік Актів приймання виконання будівельних робіт і Довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат передбачає виконання робіт, які не змовлялися Департаментом.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
6.2. Згідно з частинами першою, третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
6.3. За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.4. Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
6.5. Згідно зі статтями 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
6.6. Із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин убачається, що між сторонами виникли та склалися правовідносини у сфері виконання підрядних робіт.
6.7. Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
6.8. За частинами першою-четвертою статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
6.9. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).
6.10. Стаття 882 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
6.11. Правова позиція щодо застосування частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".
6.12. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
6.13. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
6.14. За обставинами цієї справи, Відповідачі відмовилися від підписання актів та довідок, а також від здійснення платежів, вказуючи на те, що види і об'єми робіт, зазначених в актах виконаних робіт, заборгованість за виконання яких є предметом позову, не замовляли.
6.15. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій ДП "Львівський облавтодор" протягом 2018 року здійснило експлуатаційне утримання на автомобільних дорогах Стрийського району Львівської області, перелік яких міститься у відповідних актах приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В (зважаючи на Додаток №3 Договору) на підставі повідомлення про складні погодні умови Львівського регіонального центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, керуючись договірними положеннями, зокрема, пунктом 2.1. договору, що передбачає вимоги до якості виконаних робіт, затвердженими нормами та стандартами.
6.16. При цьому від Служби автомобільних доріг та Департаменту не надходило жодного письмового припису встановленої форми (Додаток №2 договору) та/або інших письмових зауважень щодо виконаних робіт по договору №55-07/18. Складені Акти форми №КБ-2в не містять жодних зауважень, зазначень про будь-які недоліки щодо якості/кількості/обсягів виконаних робіт зі сторони Відповідачів.
6.17. Як вбачається з умов укладеного сторонами договору, підрядник виконує передбачені договором послуги, якість яких відповідає, серед іншого, СОУ 42.1-37641918-105:2013 Стандарт організації України. Класифікація робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, П Г. 1-218-118:2005 Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг, П Г. 1-218-113:2009 Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування.
6.18. Наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 15.11.2005 затверджені Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг (далі - Правила), які визначають комплекс заходів з зимового утримання автомобільних доріг, виконання яких забезпечує покращення умов безперебійного та безпечного руху транспорту у зимовий період. Правила містять, зокрема, вимоги до транспортно-експлуатаційного стану доріг у зимовий період, порядок підготовки та організації робіт з зимового утримання.
6.19. Відповідно до пункту 1.1 Правил заходи із зимового утримання автомобільних доріг повинні виконуватись у найкоротші строки та з наявністю відповідних ресурсів.
6.20. Пунктом 7.4.13 Правил передбачено, що для запобігання утворенню сніжно-льодяного накату за прогнозованого різкого зниження температури атмосферного повітря снігоочищення розпочинають негайно після отримання повідомлення метеослужби. Роботи не припиняють до повного прибирання снігу.
6.21. Враховуючи викладене, а також те, що умовами договору прямо перебачений обов'язок підрядника, зокрема, забезпечувати безперервний безпечних рух транспорту, а у разі виникнення умов, що створюють загрозу безпеці руху транспортних засобів та пішоходів невідкладно з моменту отримання відповідного повідомлення або фактичного виявлення обставин, вживати заходи для відновлення безпечних умов для їх пересування, відсутність планів-завдань не могло бути перешкодою для виконання підрядником робіт з належного утримання автомобільних доріг для забезпечення безпечного руху транспорту.
При цьому Суд враховує правову позицію, яка викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 02.06.2023 №914/2355/21, до якої зупинялось касаційне провадження у справі, яка переглядається.
6.22. Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
6.23. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
6.24. При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
6.25. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18.
6.26. Упродовж розгляду справи Позивач наголошував, що в період дії договору плани-завдання не видавалися на жодні роботи, у тому числі на суму 6 486 710,00 грн, які виконані Позивачем та прийняті Департаментом протягом 2018 року в межах договору підряду №55-07/18 від 06.07.2018. В свою чергу Відповідачі не заперечували вказані факти. При цьому акти форми КБ-2в на суму 327 999,00 грн підписані уповноваженим представником Департаменту, що додатково свідчить про прийняття таких робіт та відсутності заперечень щодо виконання умов договору.
Крім того, виконані підрядником роботи на суму 960 652,00 грн відповідають переліку робіт/послуг на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Стрийського району Львівської області, який затверджений Відповідачем-2 та погоджений Відповідачем-1 і є додатком до тендерної документації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
6.27. Наведене свідчить, що роботи виконані підрядником визначені предметом укладеного між сторонами договору та були обов'язковими до виконання ним в силу вимог погоджених умов договору та затверджених стандартів і правил їх виконання на підставі повідомлення про складні погодні умови Львівського регіонального центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області за заявлений період.
6.28. Разом з цим, матеріалами справи не встановлено, що роботи по утриманню автомобільних доріг у цей же період виконував будь-який інший підрядник, якому надавались плани-завдання на їх виконання.
6.29. З огляду на викладене та ураховуючи висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за виконані роботи.
6.30. Зміст касаційної скарги свідчить про те, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині стягнення заборгованості за виконані роботи, а в іншій частині не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України в касаційному порядку не переглядаються.
6.31. При цьому колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18, оскільки у зазначеній справі розглядались вимоги про звільнення з-під арешту нерухомого майна у порядку статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Натомість у справі, яка переглядається господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що належним відповідачем у справі є Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, як правонаступник Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації, в інтересах якого укладався договір від 06.07.2018 №55-07/18.
Отже, судова колегія відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у наведеній скаржником постанові суду касаційної інстанції, оскільки у вищезазначеній справі Суд виходив з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що не є релевантним до спірних правовідносин у даній справі.
6.32. При цьому твердження скаржника про відсутність підстав для стягнення з Департаменту заявленої до стягнення заборгованості судова колегія оцінює критично, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено факт виконання сторонами договору, що свідчить про волевиявлення сторін на його укладення.
6.33. Щодо посилання заявника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 509, частини першої статті 526, частини першої статті 629, частини першої статті 837, частини першої статті 853, частини першої статті 854 Цивільного кодексу України та частини другої статті 193 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає таке.
Зі змісту пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Отже, за наведених вище встановлених судами обставин справи, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що доводи заявника про відсутність висновку суду касаційної інстанції є лише формою незгоди із рішеннями судів попередніх інстанцій по суті, однак вони не містять у собі питань права чи правозастосування, які впливають на результат вирішення цього спору, а відтак і не потребують втручання Верховного Суду, оскільки відсутні підстави для формування окремого правового висновку щодо застосування вищезазначених норм у зв'язку з тим, що їх застосування охоплюється загальними правовими висновками Верховного Суду у відповідній категорії спорів.
6.34. Інші доводи касаційної скарги здебільшого стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі та зводяться до незгоди з відповідними обставинами і оцінкою, здійсненою судами.
Водночас саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
6.35. Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування рішення місцевого господарського суду від 07.06.2022 та постанови апеляційної інстанції від 19.10.2022 у справі №914/131/22.
6.36. Оскільки доводи Департаменту про незаконність вищезазначених судових рішень попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, як підстава для скасування додаткової постанови апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження, отже у Суду відсутні також підстави і для її скасування.
7. Висновки Верховного Суду
7.1. Відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
7.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
7.4. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).
7.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.
8. Розподіл судових витрат
8.1. Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на останнього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 у справі №914/131/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко