22 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1937/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши клопотання Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "БЕСТЕР" про зупинення виконання рішень
за касаційною скаргою Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "БЕСТЕР"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023
та рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022
у справі № 911/1937/21
за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Київської області
до Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "БЕСТЕР"
про зобов'язання повернути частину водного об'єкта,
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "БЕСТЕР" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі № 911/1937/21, призначено касаційну скаргу до розгляду на 29.08.2023 о 14:15.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.08.2023 надійшло клопотання Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "БЕСТЕР" про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 у справі № 911/1937/21 в частині зобов'язання відповідача повернути державі в особі Української міської ради Київської області шляхом складання акта приймання-передачі розташовану на території Обухівського району Київської області частину водного об'єкта - Канівського водосховища на річці Дніпро, площею 2500 кв. м разом із зайнятою цим водосховищем земельною ділянкою водного фонду, оскільки заявник вважає такі дії протиправними і оскаржує їх в касаційному порядку. Заявник посилається на те, що не користується водним об'єктом з грудня 2020 року, а в Української міської ради відсутні повноваження щодо передачі в оренду водного фонду загальнодержавного значення, а саме водосховища комплексного призначення, що є предметом розгляду у касаційній інстанції.
Розглянувши доводи, наведені у поданому клопотанні, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано ч. 1 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання ст. 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву/клопотання належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 ГПК України).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене ст. 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь - якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
При цьому обставини, на які посилається заявник, за твердженням самого заявника, стосуються правомірності позовних вимог та є предметом розгляду у суді касаційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для зупинення оскаржуваних судових рішень в порядку, передбаченому ст. 332 ГПК України.
З огляду на викладене, беручи до уваги зазначені у клопотанні Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "БЕСТЕР" доводи, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 у справі № 911/1937/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 332 ГПК України, Суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "БЕСТЕР" про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 у справі № 911/1937/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.