Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2515/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, ідентифікаційний код 14305909)
до фізичної особи-підприємця Тітаренко Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 151105,76 грн,
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Тітаренко Сергія Івановича (м. Богодухів) про стягнення кредитної заборгованості за Додатковим Договором (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/1334/71177 від 08.05.2012 в сумі 151105,76 грн: заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 151105,76 грн, в тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску у сумі 74184,68 грн. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2515/23 без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Ухвала про відкриття позовного провадження була направлена за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 62103, Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Шевченка, 142, РНОКПП НОМЕР_1 .
Проте, копія ухвали суду була повернута до суду 30.06.2023 з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огдяду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві з моменту проставлення відмітки Укрпоштою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи в господарському суді.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
08 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк- Аваль", правонаступником якого за всіма права та обов'язками с Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", що підтверджується статутом (далі - позивач, банк або кредитор), та фізичною особою-підприємцем Тітаренко Сергієм Івановичем (далі - відповідач, боржник, позичальник, клієнт) було укладено додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкритгя та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011.1334/71177 вії 19.04.2012 року (далі - кредитний договір, заява), згідно умов якого кредитор встановлює позичальнику кредитну лінію до поточного рахунку в розмірі 100000,00 грн.
Строк дії кредиту по 07 травня 2014 року включно (може змінюватися в порядку, передбаченому цим договором.
Тривалість дії кредиту - 24 місяці (п.1.2. кредитного договору). Без укладання додаткових угод до цього договору, кредитор має право подовжити строк дії кредиту, встановлений в п. 1.2. цього договору, на строк тривалості дїі кредиту, згідно з пунктом 1.2. цього договору (п.1.3.).
Відповідно до п.2.1. кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник повинен сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі 30% річних.
Метою кредиту є фінансування господарської діяльності позичальника (п.1.4. кредитного договору).
У відповідності до статті 2 кредитного договору нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, дія яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом, щомісяця в будь-який день та період, що починається на 4 робочі дні до кіпця місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році
Згідно статті 5 кредитного договору позичальник зобов'язався виконати зобов'язання за цим договором (в т.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, штрафи та інші платежі) в порядку, визначеному цим договором.
Також позичальник зобов'язався до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього договору) датою розрахунку процентних платежів, зарахувати на рахунок наявність коштів для сплат щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора, або суми залишку заборгованості, якщо вона менше за зазначену фіксовану суму. При цьому залишок заборгованості, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового внеску, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та неустойок за всіма видами заборгованості та не включає суму не внесеного позичальником щомісячного обов'язкового внеску попередніх періодів.
Статтею 10 кредитного договору позичальник підтвердив наявність фінансової спроможності виконувати кредитний договір. Також позичальник засвідчив, що всі ризики, пов'язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладанні цього договору позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником цього договору, а також для невиконання позичальником зобов'язань за вищезазначеними договорами.
Банк виконав свої зобов'язання, встановивши для позичальника кредитний ліміт, яким останній скористувався, однак припустився невиконання своїх зобов'язань, про що свідчить банківська виписка.
Проте, як зазначає позивач, всупереч вимогам кредитного договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання: не здійснив погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим станом на 28.02.2023 року заборгованість останнього перед позивачем за кредитним договором становить 151105,76 грн: заборгованості за дозволеним овердрафтом - 151105,76 грн; в тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску - 74184,68 грн.
При цьому, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18.
03.03.2023 позивач надіслав відповідачу засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" згідно номеру відправлення 0600024404665 вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 01.03.2023 за вих.№114/5-К-289462, в якій запропонував не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити погашення заборгованість за кредитним договором №011/1334/71177, яка станом на 08.02.2023 становить 113506,96 грн, з яких: заборгованість за дозволеним овердрафтом - 100700,00 грн, заборгованість за недозволеним овердрафтом - 12806,96 грн, в тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску - 32607,58 грн.
Доказів надання відповідачем відповіді на вказану вимогу, погашення заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Додатковим Договором (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/1334/71177 від 08.05.2012 в сумі 151105,76 грн: заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 151105,76 грн, в тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску у сумі 74184,68 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене та на те, що відповідачем у встановленому законом порядку заявлені позовні вимоги не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Додатковим Договором (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/1334/71177 від 08.05.2012 в сумі 151105,76 грн: заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 151105,76 грн, в тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску у сумі 74184,68 грн законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 627-629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 73-75, 77, 129, 233, 236-240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Тітаренка Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата напродження: 03.09.1965) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, ідентифікаційний код 14305909) кредитної заборгованості за Додатковим Договором (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції а яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/1334/71177 від 08.05.2012 у сумі 151105,76 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "23" серпня 2023 р.
Суддя Л.В. Шарко