пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
21 серпня 2023 року Справа № 903/441/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Малашевської І.Ю.,
за участю представників:
від заявника (божника): н/з,
від стягувача: н/з,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Металдорс”
про розстрочення виконання судового рішення
по справі № 903/441/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Метал Груп”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Металдорс”
про стягнення 491952,90 грн.
рішенням Господарського суду Волинської області від 12.07.2023 (суддя Вороняк А.С.) по справі №903/441/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Метал Груп” було задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Металдорс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ Метал Груп” 478787,65 грн., з них: 378370,65 грн. основного боргу, 79984,96 грн. пені, 4799,10 грн. - 3 % річних, 15632,94 грн. інфляційних втрат, а також 7376,81 грн. витрат по сплаті судового збору.
11.08.2023 до Господарського суду Волинської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Металдорс” надійшла заява № 10/08-1 від 10.08.2023 про розстрочення виконання судового рішення, в якій заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.07.2023 у справі №903/441/23 на 6 місяців з наступним графіком сплати заборгованості в розмірі 468787,65 грн.: до 10.09.2023 - 78131,28 грн.; до 10.10.2023 - 78131,28 грн.; до 10.11.2023 - 78131,28 грн.; до 10.12.2023 - 78131,28 грн.; до 10.01.2024 - 78131,28 грн.; до 10.02.2024 - 78131,28 грн.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Металдорс” про розстрочення виконання судового рішення розподілено судді Якушевій І.О. у зв'язку із перебуванням судді Вороняка А.С. у відпустці.
Ухвалою від 14.08.2023 прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 21.08.2023. Ухвалу надіслано сторонам на їх електронні адреси.
17.08.2023 представник позивача надіслав до суду письмові пояснення від 17.08.2023, у яких просить відмовити у розстроченні виконання рішення суду.
Станом на 21.08.2023 сторони у справі будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилали.
Згідно із ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заява ТзОВ «Металдорс» про розстрочку виконання рішення суду не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Тобто, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням п. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції.
Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Частиною 3 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.
Згідно з п. 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Крім цього, господарський суд також враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все передбачає такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускає їх настання.
Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.
При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі, з огляду на подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом в часі.
Боржник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.07.2023 у справі №903/441/23 на 6 місяців з наступним графіком сплати заборгованості в розмірі 468787,65 грн.: до 10.09.2023 - 78131,28 грн.; до 10.10.2023 - 78131,28 грн.; до 10.11.2023 - 78131,28 грн.; до 10.12.2023 - 78131,28 грн.; до 10.01.2024 - 78131,28 грн.; до 10.02.2024 - 78131,28 грн.
На обгрунтування розстрочення боржник посилається на перебування у важкому фінансовому стані, відсутності достатньої кількості обігових коштів для погашення боргу одразу. Зазначає, що складне фінансове становище зумовлене дією обставин непереборної сили: військовою агресією російської федерації проти України. З початком повномасштабної військової агресії ведення господарської діяльності погіршилося, порушилися логістичні зв'язки, відсутні замовлення на продукцію, відсутня сировина для виготовлення продукції.. Відключення електроенергії з жовтня 2022 року призвело до недоотримання прибутку від реалізації продукції. Товариство було змушене зупинити роботу виробничих цехів. Відновити господарську діяльність з виробництва продукції товариство змогло тільки у травні 2023 року. Станом на 01.08.2023 товариство має заборгованість перед найманими працівниками по заробітні платі у сумі 370417,37 грн., заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 94847,55 грн., заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 84916,26 грн., заборгованість з військового збору у розмірі 5159,64 грн.
Боржник у заяві зазначає, що він планує погашати заборгованість стягувачу за рахунок доходу, який буде отримувати від здійснення господарської діяльності, оскільки наразі підприємство відновило та поступово нарощує обсяги виробництва. Повідомляє про те, що 01.08.2023 він сплатив на рахунок позивача 10000 грн., на підтвердження цього подав копію платіжної інструкції №3980 від 01.08.2023.
Фінансовий стан боржника може бути встановлений за умови надання інформації у вигляді банківських довідок про залишки грошових коштів на банківських рахунках на день подання заяви про розстрочку/відстрочку виконання рішення суду, інформації у вигляді довідки про залишки готівки на день подання заяви, а також інформації про рух коштів за останні 6 -12 місяців по всіх відкритих рахунках боржника.
Проте, ТзОВ Металдорс» таких доказів суду не подало.
Подана представником заявника бухгалтерська довідка про наявність у ТзОВ «Металдорс» станом на 01.08.2023 заборгованості перед найманими працівниками по заробітні платі у сумі 370417,37 грн., заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 94847,55 грн., заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 84916,26 грн., заборгованості з військового збору у розмірі 5159,64 грн. свідчить про наявність у боржника не виконаних зобов'язань на загальну суму 555340,81 грн. і не свідчить про відсутність грошових коштів.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, у розумінні ст. 42 ГК України здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємство тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Отже, фінансові ускладнення підприємства не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ підприємства є одним із можливих ризиків його підприємницької діяльності.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, відображеній у постанові від 27 червня 2018 року у справі №813/8842/13-а, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб'єктом господарювання. А тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення.
Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Надані боржником до заяви про розстрочення виконання судового рішення документи не підтверджують виключних обставин, за яких ускладнюється або робиться неможливо виконання рішення суду, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.
Вирішуючи питання розстрочення виконання рішення, суд має приймати до уваги не тільки на інтереси боржника, але й стягувача, дотримуватись при цьому балансу інтересів сторін та одночасно враховувати вимоги закону про обов'язковість виконання судового рішення.
Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Загальновідомі обставини збройної агресії проти України вплинули на господарську діяльність, на фінансове становище не лише боржника - ТзОВ «Металдорс», а й стягувача - ТзОВ «АВ метал груп».
Всі підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, відтак стягувач також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду. У поясненнях на адресу суду від 17.08.2023 стягувач проти розстрочення заперечує.
Відтак, викладені боржником обставини важкого фінансового становища, які, за твердженням боржника, зумовлені дією непереборної сили: збройною агресією російської федерації проти України, не можуть бути підставою для задоволення заяви.
Разом з цим, боржник не довів, що його важне фінансове становище зумовлене саме дією непереборної сили: збройною агресією російської федерації проти України.
Оскільки наведені боржником обставини для розстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами в розумінні статті 331 ГПК України, які є підставою для розстрочення, заява ТзОВ «Металдорс» до задоволення не підлягає.
Самі по собі обставини, на які посилається відповідач, не свідчать про неможливість виконання рішення суду про стягнення з нього коштів без надання розстрочки.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Металдорс» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.07.2023 у справі №903/441/23 відмовити.
У відповідності до ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 23.08.2023.
Суддя І. О. Якушева