Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2758/23
номер провадження 1-кс/695/840/23
17 серпня 2023 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого Золотоніського районного відділу поліції ГУНП у Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької обл., громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.12.2012 Новопсковським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням 1 рік; 29.07.2013 Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців, 10.09.2020 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харків умовно-достроково звільнений з Диканівської виправної колонії № 12 м. Харків з невідбутим строком 3 місяці 10 днів,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
слідчий Золотоніського РВП ГУНП ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором прокурором Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що 14 липня 2023 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, перебуваючи в житловому будинку домоволодіння ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого проживав з весни 2023 року по АДРЕСА_1 , під час сварки, яка виникла на побутовому ґрунті, діючи умисно, з метою позбавлення життя людини, наніс численні удари в голову потерпілому ОСОБА_8 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми голови з розтрощенням кісток обличчя, крововиливом під оболонки мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких ОСОБА_8 помер на місці.
31.07.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
В ході досудового розслідування зібрано достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме: рапортом помічника оперативного чергового ЧЧ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області; протоколом огляду місця події від 18.07.2023 по АДРЕСА_1 ; протоколом огляду місця події від 18.07.2023 по АДРЕСА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18.07.2023 року; заявою ОСОБА_10 про видачу мобільного телефона, що належить ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 18.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 19.07.2023 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_17 від 19.07.2023 року; матеріалами виконаного доручення працівників ВПК в Черкаській області ДКП НП України від 20.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 20.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 19.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 20.07.2023 року; протоколом перегляду відеозапису від 24.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 27.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 27.07.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 28.07.2023 року.
У діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена п. 13 ч. 2 ст.115 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
В подальшому при відвідуванні житла по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та допитом в якості свідків осіб, які проживають у сусідніх домоволодіннях стало відомо, що за місцем проживання підозрюваний перестав з'являтися та його місцеперебування не встановлене.
Враховуючи, що всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії на встановлення місця знаходження ОСОБА_6 виконані та те, що він ухиляється від слідства, 07.08.2023 кримінальне провадження № 12023250370000908 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України постановою слідчого зупинено та підозрюваного оголошено в розшук у зв'язку з його ухиленням від слідства та відсутністю за адресою місця проживання. Враховуючи викладене вище слідує, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від слідства та суду за вчинення злочину.
Наразі слідством встановлено ризики, передбачені ст. 177 КПК України та є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати у кримінальному провадженню іншим чином.
Приймаючи до уваги вище викладене, під час досудового слідства встановлено наявність трьох (п.п. 1, 3, 4 ) з п'яти ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органу досудового розслідування; ризик вчинення повторно кримінального правопорушення; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання: переховуванням від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Вказане свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але жоден інший із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 , будучи засудженим 29.07.2013 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців, вчинив нове кримінальне правопорушення. Це свідчить, що ОСОБА_6 наміру виправитись та бути законослухняним громадянином не виявив, тому винятковий запобіжний захід є єдиним фактором, що убезпечить суспільство від подальших злочинних дій підозрюваного.
Таким чином, підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 відсутні, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст.194 КПК України інший, більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам, а його вік, стан здоров'я не перешкоджають перебувати під вартою.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, слідчий вважає, що для досягнення цілей, визначених статтею 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав, викладених у клопотанні, просили його задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечували з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить наступного висновку.
17.07.2023 розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч. 2 ст. 115 КК України, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250370000908.
07.08.2023 кримінальне провадження № 12023250370000908 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України постановою слідчого зупинено та підозрюваного оголошено в розшук у зв'язку з його ухиленням від слідства та відсутністю за адресою місця проживання.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.08.2023 надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
16.08.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31.07.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч. 2 ст. 115 КК України, яку він отримав 16.08.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Статтею 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Частиною 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Надаючи оцінку щодо доведеності стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч. 2 ст. 115 КК України слід зазначити про наступне.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
З огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Обґрунтованими є доводи слідчого щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування, ризику вчинення повторно кримінального правопорушення; ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний раніше судимий, офіційно непрацевлаштований, на теперішній час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. До того ж, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, зокрема підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваному.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування встановлених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, особу підозрюваного, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому доходить висновку, що до останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя не вбачає підстав для надання підозрюваному права на внесення застави відповідно до ст.183 КПК України, що унеможливить у повній мірі здійснювати належний контроль за його поведінкою та не забезпечить запобіганню наявних наразі ризиків.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ЧЕРКАСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» до 30.09.2023 у межах строку досудового розслідування без права внесення застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Повний текст ухвали буде оголошено 22.08.2023 о 08.05 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1