Номер провадження 22-ц/821/1007/23Головуючий по 1 інстанції
Справа № 466/5033/21 Категорія: 304070000 Шкреба В. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
10 серпня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )
Суддів Бородійчука В.Г., Карпенко О.В.
За участю секретарів Мунтян К.С., Сергун Т.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ;
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_2 - адвокат Шейко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шейко Вольги Василівни на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2023 року, постановлене під головуванням судді Шкреби В.В. у залі № 1 Кам'янського районного суду Черкаської області, 26.04.2023 року о 12 год. 40 хв., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору будівельного підряду та стягнення сплаченої суми авансу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним (фіктивним правочином) договору будівельного підряду, -
03.06.2021 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору будівельного підряду та стягнення сплаченої суми авансу.
В обґрунтування позовним вимог ОСОБА_1 вказує, що позивач на виконання умов договору будівельного підряду № 8478 від 06 квітня 2020 року (далі - договір), в рахунок авансового платежу виплатив відповідачу ОСОБА_2 115 000 грн., проте відповідач в порушення умов договору не приступив до виконання оговорених договором робіт, на претензію позивача про повернення авансового платежу не реагував.
Тому позивач ОСОБА_1 просив в судовому порядку розірвати спірний договір, стягнути на свою користь з відповідача 551 000 грн., з яких 115 000 грн. авансового платежу, 434 000 грн. - пені та 2000 грн. - штрафу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 червня 2021 року справу передано за підсудністю до Кам'янського районного суду Черкаської області.
17.08.2021 року надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним (фіктивним правочином) договору будівельного підряду.
Свої зустрічні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що сторони не мали наміру виконувати умови спірного договору, так як на час його укладення діяли суворі карантинні обмеження, які не дозволяли проводити будівельні роботи.
ОСОБА_1 не був реальним замовником будівництва об'єкту, а характер оговорених договором робіт не міг виконуватись ОСОБА_2 без виконання у спеціалізованих будівельних програмах, користувачем яких він не був. Сторони не підписували і не збирались підписувати документи для отримання авансового платежу згідно п. 3.4 Договору, як то Акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжними роботами та технологічну карту виконання робіт.
За твердженням зустрічного позову договір був безоплатним, так як у п. 1.1 договору були визначені роботи, які ОСОБА_2 взагалі повинен був здійснити безкоштовно.
Авансовий платіж ОСОБА_2 не отримував, а Акт прийому-передачі таких грошових коштів є фіктивним.
Рішенням Кам?янського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2023 року цивільний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_2 ) про розірвання договору будівельного підряду та стягнення сплаченої суми авансу - задоволено частково.
Розірвано договір будівельного підряду № 8478 від 06.04.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ) грошові кошти в розмірі 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) грн. авансового платежу.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору при подачі позову на суму 1 149 (тисяча сто сорок дев'ять) грн. 94 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним (фіктивним правочином) договору будівельного підряду - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника адвоката Шейко В.В. оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2023 року у справі № 466/5033/21 ухвалено з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що житловий будинок, що знаходиться по пр. Чорновола, б/н у м. Львові є багатоповерховим, багатоквартирним житловим будинком з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури під назвою « Щасливий Platinum ».
Тобто, замовником такого будівництва, адже це приватний будинок, не міг бути, та згідно отриманої інформації не є, як й не є підрядником такого будівництва - позивач - фізична особа ОСОБА_1 .
Позивачем не отримувалося жодного дозволу на таке будівництво та на виконання на ньому будь-яких робіт.
Те ж саме стосується й підрядника - відповідача - фізичної особи ОСОБА_2 . Виконання робіт по улаштуванню металевих відливів на вікна та монтажу стояків К2 для відведення конденсату від кондиціонерів житлового будинку (який згідно інформації з сайту «Monitor.Estate» є багатоповерхівкою) не може здійснюватися фізичною особою одноособово, як й не можуть складатися Акти виконаних робіт форми КБ-2В та КБЗ, згідно додатку у ДСТУ Б Д 1.1.:2013 «Правила визначення вартості будівництва», адже останні виконують у спеціалізованих будівельних програмах, користувачем яких відповідач не є, не обізнаний в роботі з такими програмами, не має відповідних навичок щодо такого користування.
Разом з тим, скаржник звертає увагу на той факт, що відповідно до п. 11.1 Глави 10 договору «Договірна документація», згідно якого до договірної документації, крім договору, входять додаткові угоди до договору, проектна документація та в подальшому, відкоригована проектна документація, кошториси та інші документи. Однак, такі документи не надавалися відповідачу та не складалися позивачем, не надані суду та не містяться в матеріалах справи.
В апеляційній скарзі вказується, що самим важливим, на підтвердження факту фіктивності правочину є п. 3.6 договору, згідно якого до договірної ціни входить: вартість робіт виготовлення відливів; вартість монтажу відливів; вартість улаштування стояків К2 для відведення конденсату від кондиціонерів, тобто всі роботи, згідно із п. 1 .1 договору. Однак всі ці роботи підрядник повинен виконати безкоштовно. Такий пункт договору невілює твердження позивача, що ним повинні були передаватися якість кошти за цим договором та взагалі передавалися, адже договір є безоплатним.
Скаржник посилається в апеляційній скарзі, що первісним позивачем не доведено, що грошові кошти у розмірі 115 000 грн. були взагалі передані позивачу за зустрічним позовом.
Тому скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково визнав правову природу договору підряду, та дійшов до помилкового висновку, що якщо в договорі підряду взагалі вказана будь-яка сума за виконання робіт - це є безумовною підставою вважати, що така сума була передана підряднику за договором підряду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Шейко В.В. просить рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 26.04.2023 року скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю, а позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору будівельного підряду - задовольнити в повному обсязі.
13 липня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Мельник А.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві вказується, що позивач вважає рішення суду першої інстанції, є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
Адвокат Мельник А.В. у відзиві зазначає, що безпосередньо ОСОБА_2 , в суді першої інстанції в судовому засіданні визнав факт підписання ним особисто договору будівельного підряду 8478. Відповідач не приступив до виконання вище зазначеного договору будівельного підряду, незважаючи на виконання умов договору, порушення ОСОБА_2 умов договору і стало підставою для звернення ОСОБА_1 в суд для захисту порушеного права.
Позивач вважає, що є необґрунтованим твердження скаржника стосовно того, що ОСОБА_1 не вправі підписувати спірний договір, оскільки у відповідності до ст. 627 ЦК України, сторони були вільними в укладенні договору.
Разом з тим, відзив мотивований тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Блес Кепітал Груп» було укладено договір будівельного підряду від 01.04.2020 року (копія міститься в матеріалах справи), за умовами якого ОСОБА_1 , як підрядник, зобов'язується виконати роботи по улаштуванню металевих відливів на вікна та монтажу стояків К2 для відведення конденсату від кондиціонерів житлового будинку.
Зокрема, відповідно до п. 5.4 вказаного договору, підрядник має право без відома замовника, залучати до виконання робіт інших субпідрядників.
У відзиві зазначається, що не відповідає дійсності твердження ОСОБА_2 про відсутність договірної документації до договору, що, на його думку, також свідчить про недійсність договору, так як така документація є присутньою. Зокрема, самим же ОСОБА_2 було надано кошторис на виконання робіт до вказаного договору (Додаток 1 до договору), що в свою чергу, знову свідчить про введення суду в оману.
У відзиві вказується, що історія співпраці ОСОБА_2 з ТОВ «Блес Кепітал груп» налічує ряд договорів будівельного підряду за різний період щодо різних об'єктів житлового будівництва.
Представник ОСОБА_1 - адвоката Мельник А.В. у відзиві просить рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 26.04.2023 року залишити в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Сторони повідомлялись належним чином про дату, час, місце розгляду справи, що підтверджується даними судових повісток про вручення.
Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи наполягання сторін на участі у розгляді справи в суді апеляційної інстанції на адресу суду не надходило.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Шейко В.В. прийняла участь в судовому засіданні шляхом налагодження відео конференції між Черкаським апеляційним судом та Ірпінським міським судом Київської області.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, надані в режимі відео конференції, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору будівельного підряду та стягнення сплаченої суми авансу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно договору вказано, що підрядник отримує від замовника авансовий платіж у розмірі 115 000 грн., а тому, пославшись на Постанову Великої Палати Верховного Суду, районний суд дійшов висновку, що цей пункт договору в тій його частині, в якій він містить відомості про отримання покупцями грошей, суму цих грошових коштів та пропорції, в якій вони отримані кожним з продавців є даними, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
Отже, стягуючи з відповідача на користь позивача 115 000 грн., суд першої інстанції керувався, положеннями договору, які містять вказані відомості, відповідають визначенню доказів, наведеному в ч. 1 ст. 76 ЦПК України, а тому вони є доказом у справі.
Розриваючи договір будівельного підряду № 8478 від 06.04.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення строків виконання, передбачених договором робіт, що не є спростованим відповідачем, так як доказів виконання договору, факт підписання якого сторонами не заперечується (хоч і відповідач стверджує, що він укладався без наміру його реального виконання), сторона відповідача не надала, як і не надала доказів зволікання зі сторони позивача зі строками прийняття результатів робіт.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання договору будівельного підряду недійсним, суд першої інстанції вказав, що оскільки на виконання умов договору було передано грошові кошти, та надано можливість здійснення будівельних робіт на об'єкті, то такий правочин в принципі не може бути кваліфікований, як фіктивний. Доказів зворотного суду не надано.
При цьому, суд першої інстанції послався, що навіть, якщо одна сторона (він же відповідач) і діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, то такий правочин не може бути фіктивним, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 201/2832/19.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, так як судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір будівельного підряду № 8478 від 06 квітня 2020 року ( т. 1 , а. с. 5-10).
Предметом договору є виконання ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 робіт по улаштуванню металевих відливів на вікнах та монтажу стояків К2 для відведення конденсату від кондиціонерів житлового будинку по просп. Чорновола, б/н у м. Львові (п.1.1 договору). При цьому, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити такі роботи на умовах і в строки договору.
Згідно п.2.1 договору датою початку робіт узгоджено 01 травня 2020 року.
Також, відповідно до п.2.2 договору вказано, що відповідач починає роботи лише після того, як надасть позивачу підписаний Акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та технологічну карту виконання робіт.
Сторони погодились, що роботи повинні були виконанні у строк до 16 жовтня 2020 року.
Вартість робіт визначена у п.3.1 договору як 192 762 грн. 80 коп. ( т. 1 , а. с. 5).
Пунктом 3.3 договору визначено, що розрахунки між сторонами здійснюються в обумовленій сторонами формі, яка забезпечує передачу (сплату) грошових коштів для відповідача, підтвердженням чого є відповідний документ, форма якого залежить від способу здійснення розрахунків (платіжне доручення, квитанція, акт приймання-передачі, розписка тощо) в такому порядку - авансовий платіж - 115 000,00 грн. протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору, поетапна оплата - протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт; остаточна оплата - протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт та згідно актів звірки.
Прийом-передача виконаних підрядником робіт оформлюється двостороннім актом приймання виконаних будівельних робіт (складається за примірною формою КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (складається за примірною формою КБ-3), двостороннім актом приймання виконаних прихованих будівельних робіт (в разі виконання прихованих робіт) (п. 7.1 договору). Такі документи мають бути передані замовнику протягом 10 робочих днів з моменту виконання всього обсягу робіт або етапу робіт (в разі поетапного виконання робіт) (п. 7.3 договору).
За положенням п. 12.1 договору, він вступав в силу з моменту його підписання і діяв до 16 жовтня 2020 року.
Позивач на виконання умов договору будівельного підряду № 8478 від 06 квітня 2020 року (далі - договір), в рахунок авансового платежу виплатив відповідачу 115 000 грн., про що було складено Акт прийому-передачі грошових коштів № 00000001064 від 29 квітня 2020 року (т.1, а. с. 11).
Представник відповідача заперечувала, що складання акту мало місце, посилаючись, що стороною отримання коштів, вказаний ОСОБА_2 , а не сторона у справі - ОСОБА_2 , а договір підписувався сторонами без реального наміру його виконання.
За твердженням сторони відповідача авансовий платіж ОСОБА_2 не отримував, а наявний підпис у акті не належить ОСОБА_2 .
За твердженням позивача, Відповідач не приступив до виконання робіт, не вчинив дій щодо належного виконання умов договору, на його претензію від 01 квітня 2021 року з повідомленням про розірвання договору та вимогу про повернення сплаченої суми авансового платежу та штрафних санкцій не реагував.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.
У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов?язаною у разі її прийняття.
Відповідно до частин першої, третьої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, на який спрямована узгоджена воля сторін.
Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною підрядних робіт.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення.
За статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід'ємною частиною.
За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Таким чином, закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. При цьому, консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання акцепту особою, що направила оферту.
Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов?язується збудувати і здати у встановлений строк об?єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов?язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов?язок не покладається на підрядника, прийняти об?єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов?язаних з місцезнаходженням об?єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов?язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов?язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Разом з тим, згідно з частиною 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов?язання сторін припиняються.
Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Отже, враховуючи наведені вище норми права, суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний факт зумовлює його розірвання.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України та, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях відповідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України.
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.
Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи згідно ст.76 ЦПК України.
Не погодившись з вимогами позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним (фіктивним правочином) договору будівельного підряду.
Свої зустрічні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що сторони не мали наміру виконувати умови спірного договору, так як на час його укладення діяли суворі карантинні обмеження, які не дозволяли проводити будівельні роботи. ОСОБА_1 не був реальним замовником будівництва об'єкту, а характер оговорених договором робіт не міг виконуватись ОСОБА_2 без виконання у спеціалізованих будівельних програмах, користувачем яких він не був.
Сторони не підписували і не збирались підписувати документи для отримання авансового платежу згідно п. 3.4 договору, як то Акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжними роботами та технологічну карту виконання робіт.
Так, згідно ст. 234 ЦК України, фіктивний правочин - це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином.
Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним.
Конструкція фіктивного правочину дозволяє поширювати її на будь-які правочини (односторонні, дво- чи багатосторонні), хоча, зазвичай, застосовується щодо договорів.
Фіктивний правочин належить до оспорюваних правочинів, і, визначаючи суб'єктів, які вправі його оспорювати, слід врахувати положення ч. 3 ст. 215 ЦК України, відповідно до якої це може бути сторона правочину або інша заінтересована особа. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний.
Апеляційним судом встановлено, що фізична особа - ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовом про розірвання договору будівельного підряду № 8478 від 06.04.2020 року, не навів та не підтвердив свої повноваження на укладення такого договору.
Так як, житловий будинок, що знаходиться по пр. Чорновола, б/н у м. Львові є багатоповерховим, багатоквартирним житловим будинком з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури під назвою « Щасливий Platinum ». Тобто, замовник такого будівництва, адже це не приватний будинок, не міг бути, та, згідно інформації не є, як й не є підрядником такого будівництва - позивач, фізична особа ОСОБА_1 .
Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів, а саме: дозволу на таке будівництво та на виконання на ньому будь-яких робіт. Крім того, в п.1.6 договору № 8478 вказано, що власником об'єкта будівництва та всіх результатів будівельних робіт є саме замовник за цим договором. Проте, ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують, що саме замовник ОСОБА_1 є власником об'єкта, який вказаний в договорі № 8478.
Стосовно підрядника - фізичної особи ОСОБА_2 , який вказаний в договорі № 8478, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що виконання робіт по улаштуванню металевих відливів на вікна та монтажу стояків К2 для відведення конденсату від кондиціонерів житлового будинку (який згідно з інформації з сайту «MonitorEstate», є багатоповерховим будинком) не може здійснюватися фізичною особою одноособово, як й не можуть складатися Акти виконаних робіт форми КБ-2В та КБ3, згідно Додатку ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», оскільки останні виконуються у спеціалізованих будівельних програмах, користувачем яких відповідач ОСОБА_2 не є.
Апеляційним судом також встановлено, що п.11.1 Глави 10 договору «Договірна документація», згідно якого до договірної документації, крім договору, входять додаткові угоди до договору, проектна документація та в подальшому відкоригована проектна документація, кошториси та інші документи. Проте, перелік даних документів до суду не надавалися.
Також не надано суду позивачем ОСОБА_1 докази, а саме : документи відповідно до п.3.4 Договору, згідно якого для отримання авансового платежу перед початком виконання робіт, Підряднику необхідно: надати Акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього Підрядника за суміжними роботами; надати технологічну карту виконання робіт.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що позивачем до позовної заяви додано Акт прийому-передачі грошових коштів від 29.04.2020 року. Згідно даного Акту, відповідач отримав грошові кошти в касі Львів-Київська Паркінг Чорновола.
Проте, дослідивши даний Акт прийому-передачі грошових коштів № 00000001064 від 29.04.2020 року (а. с. 11, т.1) грошові кошти в сумі 115000,00 грн. повинні були видаватися ФО ОСОБА_2 згідно до договору № 8478 від 06.04.2020 року, а не відповідачу ОСОБА_2 .
Апеляційний суд звертає увагу на те, що здіснення авансового платежу згідно службового листа, даний доказ до суду також не надано.
Відповідач ОСОБА_2 заперечує, що в Акті прийому-передачі, наданому позивачем, стоїть його власний підпис, в зв'язку з цим ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про проведення почеркознавчої експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 09.08.2022 року.
Однак, згідно п.3.5 Глави ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення експертиз та експертних досліджень та Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» - для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Проте, позивачем ОСОБА_1 не надано на проведення дослідження оригінали документів. Також не надано вказані оригінали і в суд апеляційної інстанції, а тому суд такий доказ не приймає до уваги.
Виходячи з наведеного позивачем за первісним позовом не доведено, що грошові кошти у розмірі 115000,00 грн. були взагалі передані позивачу за зустрічним позовом.
Колегія суддів апеляційного суду вказує, що позивачем ОСОБА_1 було направлено відповідачу претензію від 01.04.2021 року (через рік після підписання оспорюваного договору) до цього часу ніяких претензій не було направлено відповідачу позивачем.
Слід звернути увагу, що строк договору, вказаний в п. 12.1 договору сплинув 16 жовтня 2020 року. За весь період дії договору сторони жодних дій на його виконання не здійснили.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається із договору будівельного підряду № 8478 та згідно доданого до позовної заяви копії паспорта ОСОБА_1 , він зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , як вказано в договорі проживає за адресою АДРЕСА_4 . Сторони фактично проживають на території Київської області, а спірний договір укладений у м. Львові.
Із 17 березня 2020 року Постановою КМУ № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV запроваджено локдаун.
З 06 квітня 2020 року набули чинності нові, значно суворіші - правила карантину, затвердженні Постановою КМУ № 211. П.п. 9, 11 п. 2 даної постанови в редакції від 04.04.2020 року були заборонені: «регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполучені, зокрема, пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) Дозволяється здійснення акціонерним товариствам «Українська залізниця» окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполучені, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби».
Отже, сторони, як фізичні особи, не могли прибути у м. Львів та не могли виконати будь-які дії на укладення договору будівельного підряду № 8478 від 06.04.2020 року, що ставить під сумнів правомочність та можливість його виконання сторонами.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов?язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції, як ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору будівельного підряду та стягнення сплаченої суми авансу слід відмовити, а зустрічий позов ОСОБА_2 про визнання недійсним договору будівельного підряду задовольнити в повному обсязі.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору за подання зустрічного позову та апеляційної скарги, а всього у розмірі 6661,98 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шейко Вольги Василівни - задовольнити.
Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2023 року- скасувати, прийняти нову постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору будівельного підряду та стягнення сплаченої суми авансу.
Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним (фіктивним правочином) договору будівельного підряду.
Визнати недійсним договір будівельного підряду № 8478 від 06.04.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору за подання позову та апеляційної скарги, а всього у розмірі 6661,98 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законодавством.
Повний текст постанови складений 21.08.2023 року.
Головуючий Л.В. Нерушак
Судді В.Г. Бородійчук
О.В. Карпенко