Справа № 545/1951/23 Номер провадження 11-кп/814/2238/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
21 серпня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора засудженого захисника представника колонії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 20 червня 2023 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання Державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залізний Міст, Семенівського району, Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, до засудження працюючого трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва в приватному сільськогосподарському підприємстві «Степанич», раніше не судимого.
Засудженого 02.04.2021 Семенівським районним судом Чернігівської області за ст.286 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Ухвалене рішення місцевий суд мотивував тим, що отримані заохочення перед настанням УДЗ не дають суду підстав вважати, що засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення. Також судом враховано, що злочин вчинений ОСОБА_7 при обтяжуючих обставинах у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області та винести нову ухвалу, якою задовольнити подання відносно нього про умовно-дострокове звільнення.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Разом з цим засуджений подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яке обґрунтовується тим, що він після отримання копії ухвали 28.06.2023 звернувся за отриманням правової допомоги 03.07.2023 його заяву було розглянуто Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та призначено адвоката. Перше конфіденційне побачення було проведено 04.07.2023, після чого адвокатом були складені процесуальні документи, які засуджений отримав 07.07.2023 та відразу ж відправив до суду, а тому вказані обставини перешкодили йому вчасно подати апеляційну скаргу.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку засудженого та захисника на підтримку апеляційної скарги,думку представника колонії, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, перевірила матеріали судового провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла до наступного висновку.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст. 392 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Як вбачається з матеріалів провадження, зокрема, Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвоката засудженому ОСОБА_7 призначено 03 липня 2023 року. Також, з матеріалів судового провадження вбачається, що 04 липня адвокатом ОСОБА_8 було проведено конфіденційну зустріч з засудженим ОСОБА_7 .
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 20 червня 2023 року є поважним, а тому, з метою недопущення порушення прав особи на доступ до правосуддя та можливості оскарження рішення суду підлягає поновленню.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог місцевим судом дотримано, оскільки
п.п.1, 2, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 26 квітня 2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" визначено, що умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст.50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
За змістом ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого у соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Окрім того, відповідно до ст.9 КВК України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов'язком засудженого.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 є засудженим: 02.04.2021 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ст. 286 ч.2 КК України до 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобами на термін 3 роки.
Початок строку відбування покарання - 20.08.2021 року, кінець строку- 20.02.2025 року.
Також судом встановлено, що засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 20.08.2021 року, а саме: перебував в державній установі «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31)», характеризувався посередньо, режим утримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав.
З 03.12.2021 року відбуває покарання в державній установі «Крюковська виправна колонія (№29)». За час відбування покарання був працевлаштований робітником контрагентського об'єкту установи. На даний час виконує обов'язки робітника підсобного господарства майстерні установи безоплатно, з власної ініціативи. До виконання покладених обов'язків ставиться сумлінно.
За час відбування покарання, ОСОБА_7 має 6 заохочень, стягнення відсутні.
Враховуючи вище зазначене, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог вказаного закону та дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання.
Та з характеристики засудженого вбачається, що переше заохочення він отримав 11.04.2022, хоча в установі відбування покарання перебував з 20.08.2021.
Суд враховує, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою та відношенням до праці намагається стати на шлях виправлення, але разом з тим, на даний час колегія суддів не може переконливо стверджувати про досягнення засудженим такого ступеня виправлення, який би дозволяв застосувати до нього умовно-дострокове звільнення та беззаперечно свідчив про доведення засудженим сумлінною поведінкою та ставленням до праці свого виправлення.
Так, необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, яка полягає в тому, що засуджений виправився та в подальшому немає необхідності у відбуванні покарання. У даному випадку, хоча відбутий ОСОБА_7 строк покарання й узгоджується з вимогами КК України, проте наразі застосування положень ст.81 КК України щодо засудженого є передчасним і невиправданим з точки зору дотримання вимог загальної та особливої превенції. Матеріали судового провадження, особової справи не підтверджують те, що мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень, наразі досягнута, тобто у більш короткий строк, ніж встановлено вироком суду.
За таких обставин, місцевий суд, дослідивши обставини провадження, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Клопотання про поновлення строку засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 20 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4