Справа №701/1078/21
Провадження №1-кп/701/42/23
21 серпня 2023 року Маньківський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представники потерпілого - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисник обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021250320000096 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,
В провадженні Маньківського районного суду Черкаської області перебуває дане кримінальне провадження.
В судове засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_6 надано клопотання про часткове скасування арешту накладеного на підставі ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 07.12.2022 р. на рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання пенсійних виплат. В обгрунтування заявленого клопотання зазначено, що відповідно до ухвали суду був накладений арешт на кошти ОСОБА_7 , що знаходяться на рахунках у всіх банківських установах України в розмірі, необхідному для відшкодування матеріальної шкоди завданої Іваньківській сільській раді в сумі 39925 грн. Постановою державного виконавця ОСОБА_8 від 13.12.2022 року у рамках вищевказаного виконавчого провадження було накладено арешт на кошти ОСОБА_9 , що знаходяться на рахунках у всіх банківських установах України в розмірі 39 925,00 грн. У відповіді на адвокатський запит Маньківський відділ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) повідомив, що постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника, що містяться на відкритих його рахунках у межах суми 39 925,00 грн. Постанову про арешт коштів боржника направлено до фінансових установ, список яких розміщено на офіційному сайті Національного банку України, у тому числі до Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк». Арешт був накладений на рахунок ІВАN НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві КБ «ПриватБанк» на який ОСОБА_7 отримає пенсійні виплати. Відповідно до довідки від 26 червня 2023 року виданої відділом обслуговування громадян №2 (сервісному центрі) Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області ОСОБА_7 є пенсіонером по інвалідності із 11 січня 2021 року, що також підтверджується копією пенсійного посвідчення. Відповідно до довідки виданої 26 червня 2023 року АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_7 має відкритий у АТ КБ «Приватбанк» рахунок НОМЕР_2 на який отримує пенсійні виплати. Відповідно до довідки виданої 26 червня 2023 року АТ КБ «Приватбанк про рух коштів, на рахунок НОМЕР_2 зараховуються виплати пенсійного фонду, а саме пенсія починаючи із 05.03.2021 року по момент видачі вищевказаної довідки.
Необхідність арешту майна була зумовлена тим, що обвинуваченому ОСОБА_7 , інкримінується завдання матеріальної шкоди на суму 39 925,00 грн., що підтверджується позовними вимогами згідно поданого позову на дану суму. При подачі клопотання про арешт майна представник цивільного позивача зазначив, що незастосування цього заходу зумовить неможливість виконання рішення суду у частині відшкодування завданої шкоди. Проте, арешт накладений ухвалою судді Маньківського районного суду на грошові кошти банківського рахунку, на який надходять грошові кошти нараховані обвинуваченому від Пенсійного фонду України як пенсійні виплати. Між тим, згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених Законом. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Конституційний Суд України у своєму рішенні №25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується ст. ст. 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Хонякіна проти Грузії» №17767/08 від 19 червня 2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Норми ст. 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності. Враховуючи усі обставини справи, беручи до уваги той факт, що накладений арешт позбавляє права ОСОБА_7 отримувати гарантовані державою пенсійні виплати, з огляду на наявність у нього інвалідності II групи та потребу у грошових коштах для медичного обстеження та лікування, що це єдиний дохід обвинуваченого на даному етапі відсутні підстави, які б указували на доцільність продовження застосування такого обмежувального заходу як накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться саме на рахунку № НОМЕР_2 який відкритий в Акціонерному товаристві КБ «ПриватБанк», на який ОСОБА_7 отримає пенсійні виплати, а тому ініціатор клопотання вважає за можливе скасувати накладений арешт на вищевказаний рахунок.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали дане клопотання.
Прокурор та представники Іваньківської сільської ради - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволеня даного клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Ухвалою Маньківського районного суду від 07.12.2022 року по справі №701/1078/21 було задоволено клопотання представника потерпілого про накладення арешту на кошти ОСОБА_7 , що знаходяться на рахунках у всіх банківських установах України в розмірі, необхідному для відшкодування матеріальної шкоди, завданої Іваньківській сільській раді в сумі 39 925 грн. 00 коп.
Державним виконавцем ОСОБА_8 було відкрито виконавче провадження АСВП №70880837.
Постановою державного виконавця ОСОБА_8 від 13.12.2022 року у рамках вищевказаного виконавчого провадження було накладено арешт на кошти ОСОБА_7 , що знаходяться на рахунках у всіх банківських установах України в розмірі 39 925,00 грн.
Постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника, що містяться на відкритих його рахунках у межах суми 39 925,00 грн. Постанову про арешт коштів боржника направлено до фінансових установ, список яких розміщено на офіційному сайті Національного банку України, у тому числі до Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк».
Так, арешт був накладений на рахунок ІВАN НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві КБ «ПриватБанк» на який ОСОБА_7 отримує пенсійні виплати.
Відповідно до довідки від 26 червня 2023 року виданої відділом обслуговування громадян №2 (сервісному центрі) Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області ОСОБА_9 є пенсіонером по інвалідності із 11 січня 2021 року, що також підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Відповідно до довідки виданої 26 червня 2023 року АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_7 має відкритий у АТ КБ «Приватбанк» рахунок НОМЕР_2 на який отримує пенсійні виплати.
Відповідно до довідки виданої 26 червня 2023 року АТ КБ «Приватбанк про рух коштів, на рахунок НОМЕР_2 зараховуються виплати пенсійного фонду, а саме пенсія починаючи із 05.03.2021 року по момент видачі вищевказаної довідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно норми частини 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, суд не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішеннь Європейського суду з прав людини наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених Законом.
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується ст. ст. 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Хонякіна проти Грузії» №17767/08 від 19 червня 2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Норми ст. 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що арешт може бути накладено лише на майно, яке вже перебуває у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, та третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Арешт на пенсію, як соціальну виплату, з метою її збереження для подальшого використання із метою відшкодування завданої шкоди не може бути накладено, а її виплату може бути тільки зупинено за певних обставин або на неї, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», може бути звернуто стягнення у разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що накладений арешт позбавляє права ОСОБА_7 отримувати гарантовані державою пенсійні виплати, суд вважає за необхідне клопотання задоволити та скасувати арешт накладений на підставі ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 07.12.2022 р. на рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання пенсійних виплат.
Керуючись, ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 174 КК України, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту - задоволити.
Арешт накладений на підставі ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 07.12.2022 р. на рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання пенсійних виплат - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 23.08.2023 р.
Суддя ОСОБА_1