Справа № 362/724/23
Провадження № 2/362/1036/23
23 серпня 2023 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 181 296 гривень 42 копійки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24.05.2012 року між ним і відповідачем було укладено кредитний договір № 2-Ф/12-65, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 175 000 гривень 00 копійок.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту не виконувала, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості за результатами якого с відповідача було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2-Ф/12-65 від 24.05.2012 року в сумі 157 680 гривень 98 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 576 гривень 82 копійки.
07.02.2018 року відповідачка погасила заборгованість за кредитом.
Натомість, оскільки відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання по сплаті відсотків за договором кредиту, станом на 02.11.2022 року у неї виникла заборгованість за простроченими процентами в сумі 103 733 гривні 81 копійка.
Також, відповідно до вимог статті 625 ЦК України позивачем нараховано 3 % річних в сумі 19 176 гривень 04 копійки та інфляційні втрати в розмірі 58 386 гривень 57 копійок.
Як підсумок, позивач зазначає про порушення його майнових прав та просить стягнути з відповідачки вказану суму грошових коштів (а.с. 54 - 63).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження по справі та примірником позовної заяви з додатками, надіслане відповідачу за останньою відомою адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с. 67, 74, 75).
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
При цьому, ухвалою від 11 квітня 2023 року у зв'язку із зміною відповідною свого прізвища, на підставі частини першої статті 55 ЦПК України, судом залучено до участі у даній цивільній справі в якості відповідача ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 (а.с. 69).
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року з відповідачки на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2-Ф/12-65 від 24.05.2012 року в сумі 157 680 гривень 98 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 576 гривень 82 копійки (а.с. 23 - 25).
Нормою частини четвертої статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачка неналежним чином виконує свої зобов'язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором.
Зокрема, із доданої до позову виписки по особовому рахунку відповідачки за період з 24.05.2012 року по 02.11.2022 року вбачається, що 07.02.2018 року відповідачка погасила заборгованість за кредитом (а.с. 30 - 37).
Проте, відсотки за кредитом в повному обсязі не погашено.
При цьому, з наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що позивач обрахував заборгованість по процентах в сумі 103 733 гривні 81 копійка за період з 25 травня 2012 року по 06 лютого 2018 року (а.с. 26 - 29).
Однак, слід врахувати, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2015 року з відповідачки на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2-Ф/12-65 від 24.05.2012 року (включно із поточними процентами в сумі 1 454 гривень 39 копійок і простроченими процентами в сумі 14 792 гривень 67 копійок) станом на 18 листопада 2014 року (а.с. 23 - 25).
Як наслідок, суд вважає безпідставним і необґрунтованим повторне стягнення процентів за розрахунком заборгованості позивача за період з 25 травня 2012 року по 18 листопада 2014 року, оскільки за вказаний період стягнуто частину процентів за вказаним рішенням суду.
У зв'язку із цим, суд приходить до висновку про необхідність стягнення заборгованості по процентах відповідно до розрахунку позивача за період з 19 листопада 2014 року по дату погашення кредиту - 07 лютого 2018 року в сумі 86 514 гривень 58 копійок, що відповідає нарахуванням позивача згідно із наданим розрахунком заборгованості з урахуванням сплаченої в зазначений період частини заборгованості по процентах в сумі 16 247 гривень 06 копійок (оплата 23 січня 2018 року).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Згідно із нормами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки станом на дату прийняття даного рішення суду, відповідачкою прострочено повернення кредиту та не сплачено нараховані проценти, суд приходить до висновку, що позивач має право на відповідне відшкодування встановлених законом 3 % річних за період прострочення зобов'язання з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року як розраховано позивачем.
Із наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка має заборгованість яка складається із: заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту - 3 796 гривень 86 копійок, заборгованості за несвоєчасне погашення процентів - 15 379 гривень 18 копійок, інфляційного збільшення за несвоєчасне погашення кредиту - 16 410 гривень 48 копійок та інфляційного збільшення за несвоєчасну сплату процентів - 41 976 гривень 09 копійок (а.с. 26 - 29).
Як підсумок, загальна сума грошових коштів, яка підлягає стягнення з відповідачки на користь позивача складає:
- встановлена судом заборгованість по процентах 86 514 гривень 58 копійок;
- заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту 3 796 гривень 86 копійок;
- заборгованість за несвоєчасне погашення процентів 15 379 гривень 18 копійок;
- інфляційне збільшення за несвоєчасне погашення кредиту 16 410 гривень 48 копійок;
- інфляційне збільшення за несвоєчасну сплату процентів 41 976 гривень 09 копійок, а всього в розмірі 164 077 гривень 19 копійок.
Таким чином, оскільки відповідачка належним чином не виконала свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тобто, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою із ціною позову в розмірі 164 077 гривень 19 копійок, складає 2 684 гривні 00 копійок.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість в сумі 164 077 (сто шістдесят чотири тисячі сімдесят сім) гривень 19 копійок та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Відмовити в задоволенні решти вимог позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 23 серпня 2023 року.