1Справа № 335/4714/23 3/335/1665/2023
17 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ААД № 408604, що надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
20.05.2023 року о 00-15 годині, в м. Запоріжжя, міст Преображенського в'їзд по о. Хортиця, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом „ВАЗ 2106”, номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, вчинене повторно протягом року 13.01.2023 року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України.
В судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомлений у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 20.05.2023 року серії ААД № 408604, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 356321 від 13.01.2023 року, згідно якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 3400 грн.;
- рапортом поліцейського УПП ДПП Гонус М.;
- відеозаписом події, що сталася 20.05.2023 року.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні «Хан проти Сполученого Королівства», в якому зазначено, що, хоча один із доказів і містить ознаки процесуального порушення, проте, сам судовий розгляд був справедливим і інші докази у своїй сукупності свідчать про винуватість особи, а сам факт вчинення діяння розумних сумнівів не викликає, суд не зобов'язаний визнавати цей доказ недопустимим.
Під час перевірки судом матеріалів справи, відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, суттєвих порушень допущених при їх складанні не встановлено.
Докази, що містяться в матеріалах справи є належними, допустимими і достатніми, узгоджуються між собою та у своїй сукупності вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року вчинивши порушення, передбаченого частиною другою цієї статті.
Згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме: інформаційно - телекомунікаційної системи „Інформаційний портал Національної поліції України” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Згідно до реєстраційної картки транспортного засобу, власником транспортного засобу „ВАЗ 2106 ”, номерний знак НОМЕР_1 , яким 20.05.2023 року керував ОСОБА_1 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Тому суд не вправі застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній таке право не має.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан порушника, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, суд дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн. у дохід держави, без позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 33-36, 126, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн. у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю.В. Геєць