1Справа № 335/6645/23 3/335/2334/2023
17 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційне не працевлаштованої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2023 року серії ВАВ № 391846, 02.06.2023 року о 11-45 год. ОСОБА_1 в торгівельному дерев'яному кіоску в м. Запоріжжя, біля прибережної автомагістралі в парку Перемоги, здійснювала торгівлю алкогольними напоями, а саме: пивом „Львівське світле” (ж/б), без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, чим порушила ст. 58 ГК України.
За фактом правопорушення було складено протокол серії ВАВ № 391846 від 02.06.2023 року за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Сухорукова Н.М. заявила клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Підприємницькою може вважатись лише діяльність, з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення, полягає у наявності умислу.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України).
Згідно ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
За ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є:
- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону, як підприємці.
Аналізуючи вищевикладене, одною з основних ознак господарської діяльності є систематичність вчинення відповідних дій на постійній основі.
Одиничний факт не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності, отримання від такої діяльності прибутку, тож фактично докази провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання відсутні.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять об'єктивних та переконливих відомостей про те, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність у розумінні статті 164 КУпАП.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, проте, жодних допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності та здійснював саме господарську діяльність без дозвільних на те документів, матеріали справи, які надійшли до суду, не містять.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП слід закрити через відсутність події та складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 164, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В.Геєць