Справа № 175/3933/23
Провадження № 1-кп/175/183/23
Вирок
Іменем України
23 серпня 2023 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023052100000562 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за контрактом, який перебуває на посаді сержанта із матеріального забезпечення - начальник відділення тилового забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 04 жовтня 2022 року перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні «майстер-сержант», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України -
Обвинувачений ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді сержанта із матеріального забезпечення - начальника відділення тилового забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , у військовому званні «майстер-сержант», діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 17 червня 2022 року не з'явився на службу з лікувального закладу, з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану до розташування НОМЕР_2 прикордонного загону імені ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_3 , до моменту його затримання 20 липня 2023 року в місті Новомиргород Кіровоградська область, за місцем його мешкання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав у повному обсязі та пояснив що він на військовій службі з 2003 року. Він дуже шкодує про те, що сталося тому як за роки служби не мав порушень дисципліни. Він займав посаду начальника відділення тилового забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та отримав контузію в літку 2022 року . Тому він був на лікуванні приблизно три тижні у госпіталі в м, Краматорську. Після цього його було направлено на лікування в м. Кропівницький, але він після лікування не прибув до військової частини та майже рік знаходився за місцем знаходження родини у м.Новомирогород, де був затриманий 20 липня 2023 року. Просив суд врахувати його щире каяття та готовність виконувати свої обов'язки по захисту Вітчизни.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого.
При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що наведеними доказами у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 та його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, які виразились у дезертирстві, тобто нез'явленні на службу з лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану.
Згідно з ч.1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
У відповідності до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - є визнання вини, щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
У відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
Розглядаючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_4 , суд також враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, який відповідно до ст.12 КК України є умисним, вину свою визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, задовільну характеристику, а тому з метою попередження вчинення нею нових злочинів йому необхідно і доцільно призначити покарання в межах санкції інкримінованої йому статті у виді арешту за правилами ст.ст.69 та 72 КК України на чому в судових дебатах наполягав прокурор.
Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових злочинів, а також буде необхідним та достатнім.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 364, 369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України та піддати кримінальному покаранню із застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту на строк шість місяців з відбуванням покарання на гауптвахті.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк відбуття покарання час тримання його під вартою (з 20 липня 2023 року) із розрахунку день попереднього ув'язнення за день арешту.
Документи кримінального провадження № 42023052100000562 залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1