Справа № 175/4421/23
Провадження № 1-кс/175/898/23
Ухвала
Іменем України
21 серпня 2023 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Слідчого Відділу Відділення Поліції №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023041440000553 від 19.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про арешт майна -
встановив:
21.08.2023 року до Дніпропетровського районного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023041440000553 від 19.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про арешт майна.
18.08.2023 о 14:17 до ЧЧ ВП № 8 ДРУП надійшло повідомлення про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 . Виїздом на місце події, за вказаною адресою було виявлено та вилучено 2 предмети, схожі на гранати "Ф1" та 2 запали "УЗРГМ", які ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , незаконно зберігав, без передбаченого законом дозволу. (ЄО 9153 від 18.08.2023) .
Відомості за даним фактом 19.08.2023 слідчим відділом ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внесені до ЄРДР за №12023041440000553 з попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
18.08.2023 року слідчим СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в період часу з 16.00 годин по 16.13 годин, проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 за участю двох понятих, було виявлено та вилучено: предмет схожий на «РГО» маркування А- НОМЕР_2 та предмет схожий на «Ф-1» маркування irv НОМЕР_3 , поміщено до сейф-пакету №АВ 1011910; предмет схожий на «УЗРГМ» маркуванням 29/73 та предмет схожий на «УДЗ» маркуванням 5398, поміщено до сейф-пакету №АВ 1011911.
Вище вказані предмети можуть мати значення для досудового розслідування, адже могли зберегти на собі сліди (тощо), які в подальшому можуть використовуватись для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вказана слідча дія проведена з письмового дозволу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, вилучене в ході огляду від 18.08.2023 згідно ст. 98 КПК України, являється речовим доказом, про що 19.08.2023 було винесено відповідну постанову про визнання речовими доказами виявленого та вилученого під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, для збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладене у вилучених в ході проведеного 18.08.2023 огляду вищевказаних предметів та речей збереглись сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Відповідно до абзацу першого ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може привести до настання наслідків, передбачених ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12023041440000553 від 19.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Суд враховує, що клопотання було подано вчасно, засобами поштового зв'язку 19.08.2023 року (у вихідний день суботу).
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказані речі та майно.
Керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023041440000553 від 19.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження і користування зазначеним майном до скасування арешту у встановленому законом порядку на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події, який проведено слідчим СВ ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , 18.08.2023 у період часу з 16.00 годин по 16.13 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: предмет схожий на «РГО» маркування А- НОМЕР_2 та предмет схожий на «Ф-1» маркування irv НОМЕР_3 , поміщено до сейф-пакету №АВ 1011910; предмет схожий на «УЗРГМ» маркуванням 29/73 та предмет схожий на «УДЗ» маркуванням 5398, поміщено до сейф-пакету №АВ 1011911.
Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1