номер провадження справи 5/31/23
03.08.2023 Справа № 908/418/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:
Головуючий суддя Проскуряков К.В.,
Судді Азізбекян Т.А.,
Дроздова С.С.,
при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи
За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” (вул. Лабораторна, буд. 45, м. Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32140397)
До відповідача: Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” (вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536)
про стягнення 1 565 807,45 грн.,
За зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” (вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” (вул. Лабораторна, буд. 45, м. Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32140397)
про стягнення 385 407,95 грн.,
За участю представників сторін:
від ТОВ "ТД "Базальт" : Анохін В.О., ордер серії ДП № 2793/023 від 03.02.2023;
Повзло М.А., довіреність № б/н від 05.04.2023;
від ПрАТ "ДСС" : Мосієвич М.С., довіреність № 39 від 08.05.2023;
Білик О.В., довіреність № 108 від 20.12.2022, свідоцтво серії ЗП № 002053 від 12.03.2023, посвідчення серії ЗП № 002053 від 12.03.2019;
09.02.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” до Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” про стягнення 1 891 339,31 грн.
09.02.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 13.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/418/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/31/23 та підготовче засідання призначено на 09.03.2023 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
Первісний позов обґрунтовано тим, що 19.12.2019 між ПрАТ “Дніпроспецсталь” (далі - Покупець) та ТОВ “ТД “Базальт” (далі - Постачальник) укладено договір поставки №11190594, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього узгоджену ціну. На виконання умов вказаного договору ТОВ “ТД “Базальт” було поставлено ПрАТ “Дніпроспецсталь” товар на суму 1 095 076,90 грн. Однак, відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню в сумі 450 991,67 грн., інфляційні втрати в сумі 309 349,22 грн. та 3% річних в сумі 35 912,52 грн. На підставі ст.ст. 526, 530, 610, 623, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 222 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.
Також, 31.03.2023 від ТОВ “ТД “Базальт” до суду надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, згідно яких позивач за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Крім цього, 31.03.2023 від ТОВ “ТД “Базальт” до суду надійшла уточнена позовна заява № б/н від 27.03.2023 (вх. № 6775/08-08/23 від 31.03.2023), відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 1 565 807,45 грн., в т.ч.: 1 095 076,90 грн. основної заборгованості; 125 468,81 грн. пені за період з 23.12.2021 по 22.06.2022; 35 912,52 грн. - 3 % річних за період з 23.12.2021 по 25.01.2023; 309 349,22 грн. інфляційних витрат за період з січня 2022 по січень 2023 включно.
Ухвалою від 19.04.2023р., враховуючи зміст уточненої позовної заяви від 27.03.2023, суд прийняв її до розгляду як заяву про зменшення розміру позовних вимог, а тому предметом розгляду є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 125 468,81 грн., інфляційних втрат в сумі 309 349,22 грн. та 3% річних в сумі 35 912,52 грн., всього на загальну суму 1565807,45 грн., розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 27.04.2023 на 10 год. 30хв.
10.04.2023 від ПрАТ “Дніпроспецсталь” до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву № 2-3/23 від 06.04.2023 (вх. № 7476/08-08/23 від 10.04.20203), згідно якого відповідач зазначив про здійснення оплати у розмірі 195 076,90 грн. на користь ТОВ “ТД “Базальт” до дати подання позовної заяви до суду, у зв'язку з чим просить суд в цій частині провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору та відмовити у решті позовних вимог.
Також, 10.04.2023 від ПрАТ “Дніпроспецсталь” до суду надійшли заперечення № 2-3/23з/з від 06.04.2023 (вх. № 7479/0808/23 від 10.04.2023), в яких відповідач за первісним позовом також зазначив про здійснення оплати у розмірі 195 076,90 грн. на користь ТОВ “ТД “Базальт” до дати подання позовної заяви до суду, у зв'язку з чим просить суд в цій частині провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору та відмовити у решті позовних вимог.
06.03.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” про стягнення 385 407,95 грн.
Згідно Протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2023 зустрічну позовну заяву розподілено судді Проскурякову К.В.
Як вбачається з зустрічної позовної заяви, заявник посилається на те, що 19.12.2019 між ПрАТ “Дніпроспецсталь” (далі - Покупець) та ТОВ “ТД “Базальт” (далі - Постачальник) укладено договір поставки №11190594, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього узгоджену ціну. Товар, який було поставлено ТОВ “ТД “Базальт” двічі виявився неякісним у зв'язку з чим товар, який в перший раз був прийняти як лом та другий раз повернутий на доопрацювання. Фактично товар, в порушення умов договору був поставлений тільки 12.10.2021 із затримкою більше 1 року. З урахуванням викладеного, ПрАТ “Дніпроспецсталь” нараховано неустойку за час прострочення строку поставки в сумі 156 040,47 грн. та штраф за поставку неякісного товару в сумі 229 367,48 грн., а всього на суму 385 407,95 грн. На підставі ст.ст. 526, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ПрАТ “Дніпроспецсталь” просить суд зустрічний позов задовольнити.
Ухвалою від 09.03.2023р. зустрічний позов Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” про стягнення 385 407,95 грн. прийняти до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” до Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” про стягнення 1 891 339,31 грн. та розглядати справу № 908/418/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.04.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції.
31.03.2023 від ТОВ “Торговельний дім “Базальт” до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого ТОВ “ТД “Базальт” заперечило проти зустрічних позовних вимог та просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.
Крім цього, 10.04.2023 від ПрАТ “Дніпроспецсталь” до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву № 1-5/23в/в від 06.04.2023 (вх. № 7478/08-08/23 від 10.04.2023), згідно якого позивач за зустрічних позовом підтримав у повному обсязі зустрічні позовні вимоги та просить суд зустрічний позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 14.05.2023, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.04.2023 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. У задоволенні клопотання ТОВ “ТД “Базальт” про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 19.04.2023 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференцзв'язку, відмовлено.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2023 розгляд справи № 908/418/23 у підготовчому провадженні відкладено на 09.05.2023 на 11 год. 00 хв., задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи “EasyCon” та підготовче засідання, призначене на 09.05.2023 об 11 год. 00 хв. вирішено здійснювати в режимі відеоконференції.
09.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” через систему “Електронний суд” надійшло клопотання № б/н від 09.05.2023 (вх. № 10007/08-08/23 від 09.05.2023) про призначення у справі № 908/418/23 судової науково-технічної експертизи.
Крім цього, 09.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” через систему “Електронний суд” надійшла заява № б/н від 09.05.2023 (вх. № 10010/08-08/23 від 09.05.2023) про вступ у справу в якості представника позивача - Повзло Миколи Андрійовича на підставі довіреності № б/н від 05.04.2023.
Ухвалою суду від 09.05.2023 відмовлено в задоволенні вказаних клопотань та призначено колегіальний розгляд справи № 908/418/23.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023, справу № 908/418/23 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Дроздова С.С., Зінченко Н.Г.
Розпорядженням керівника апарату суду № П-398/23 від 22.05.2023, враховуючи знаходження у відпустці судді-учасника колегії Зінченко Н.Г. у період з 22.05.2023 по 30.05.2023, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/418/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023, справу № 908/418/23 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Дроздова С.С., Левкут В.В.
Ухвалою суду від 23.05.2023 у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Дроздова С.С., Левкут В.В. справу № 908/418/23 прийнято до свого провадження у порядку загального позовного провадження, вирішено перейти до повторного проведення підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 20.06.2023 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) у справі Проскурякова К.В., у зв'язку зі знаходженням судді-учасника колегії Левкут В.В. у період з 08.06.2023 по 22.06.2023 включно в відпустці, справу № 908/418/23 та клопотання ПрАТ “Дніпроспецсталь” про приєднання доказів № 2-3/23ДП від 12.06.2023 (вх. № 12999/08-08/23 від 15.06.2023) для розгляду розподілено колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя: Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Дроздова С.С.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Дроздова С.С. справу № 908/418/23 та клопотання ПрАТ “Дніпроспецсталь” про приєднання доказів № 2-3/23ДП від 12.06.2023 (вх. № 12999/08-08/23 від 15.06.2023) прийнято до свого провадження у порядку загального позовного провадження, вирішено перейти до повторного проведення підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 20.06.2023 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” про забезпечення проведення судового засідання 20.06.2023 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи “EasyCon”.
Ухвалою від 20.06.2023р. колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Дроздова С.С закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 04.07.2023 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 04.07.2023р. оголошено перерву до 03.08.2023р.
В судовому засіданні 03.08.2023р. з розгляду справи по суті, технічна фіксація якого здійснювалася відповідно до ч. 1 ст. 222 ГПК України із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Акорд”, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів
За первісним позовом.
Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За змістом ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
19 грудня 2019 року між ПрАТ «Дніпроспецсталь» (Покупець) та ТОВ «ТД «Базальт» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 1190594 від 19.12.2019р. (Договір поставки) за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього узгоджену ціну.
Відповідно до п.1.2, 1.3 Договору поставки, товар поставляється узгодженими партіями на умовах DAP (склад Покупця, м.Запоріжжя, вул.Південне Шосе,81) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2010. Асортимент Товару, ціна, кількість, одиниці виміру і додаткові умови постачання, вимоги до якості кожної поставляємої за цим Договором партії Товару, узгоджується в додатках (специфікаціях) до цього Договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 1.4 Договору поставки, право власності на Товар переходить з моменту поставки Товару. Датою поставки Товару вважається дата приймання Товару Покупцем, що підтверджується підписом Покупця у видатковій накладній.
За змістом розділу 2 «Ціна та сума договору», ціна за одиницю виміру Товару визначається у гривнях та вказується у Додатках (специфікаціях).
Відповідно до Специфікації №1 від 19.12.2019р. до Договору №11190594 від 19.12.2019р. за 4 штуки виливниці, вартість з ПДВ складає 1 011 003,46грн.
17 червня 2020 року між Сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору поставки №11190594 від 19.12.2019р.
Згідно пункту 2 Додаткової угоди №2, Постачальник зобов'язаний поставити виливниці у кількості 4 одиниці за ціною 1 011 003,46грн. При цьому сторони домовились, що вартість Товару згідно п.2 цієї додаткової угоди розрахована, виходячи з курсу гривні до USD, встановленого НБУ на 07.11.2019р., який становить 24,657612 гривень до долару США, та у випадку зміни курсу НБУ гривні до долару США більше ніж на 3% на дату виписки видаткової накладної, вартість Товару буде перерахована відповідно до зміни вищевказаного курсу НБУ гривні до долару США, за визначеною формулою. Термін поставки товару - вересень 2020 р. За погодженням з Покупцем допускається дострокова поставка.
Таким чином, вартість Товару у видатковій накладній № 9 від 22.09.2021 року без ПДВ розрахована згідно Специфікації № 1 від 19.12.2019 року до Договору № 11190594 від 19.12.2019 року за наступною формулою: ((210 625,72/24,657612)*26,7081)*4шт.=912 564,08 грн., де курс НБУ на 07.11.2019 року складав 24,657612; а, на 22.09.2021 року -26,7081. Отже, ПДВ 20% - 182 512,82 грн., а вартість Товару з ПДВ складає 1 095 076,90 грн.
22.09.2021р. ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» було виставлено рахунок №2 та видаткову накладну №9 на загальну суму 1 095 076,90 грн. з ПДВ.
05.10.2021р. приймання виливниць було призупинено через наявність недоліків з якості Товару задля виклику представника Постачальника.
12.10.2021р. відповідно до Акту приймання продукції (товарів) за якістю №18 виливниці ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» були прийняті Сторонами із гарантованою безаварійною стійкістю не менше 15 наливів, що кореспондується із абзацом 1 розділу 6 Договору «Гарантія якості Товару» (відповідний Акт доданий до Позовної заяви)
Відповідно до п.4.1 Договору поставки, оплата кожної партії Товару здійснюється в розмірі 100% її вартості по факту поставки, протягом 90 календарних днів з моменту поставки Товару та надання оригіналу рахунку. Обов'язок Покупця щодо оплати Товару, визначено також й п.п.7.2.3, п.7.2 Договору поставки.
Відповідно до п.5.2 Договору поставки приймання Товару за кількістю та якістю проводиться на підставі даних, зазначених у товарно-супроводжувальних документах і сертифікатах якості або інших документів.
Відповідно до п. 5.7. при прийманні Товару за якістю у всьому, що не передбачено цим Договором Сторони керуються «Інструкцією про порядок прийому товарів виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» П-7, яка затверджена Держарбітражем СРСР у 1966р.
На виконання умов Договору поставки Позивачем (Постачальником) поставлено, а Відповідачем (Покупцем) прийнято товар без зауважень або будь-яких заперечень, що підтверджується:
1. Видатковою накладною №9 від 22.09.2021р. на 1 095 076,90грн. (отримано
бригадиром по переміщенню Ланчинською Г.І.
2. Актом №18 приймання продукції (товарів) за якістю від 12.10.2021р.
3. Довіреністю №2042 від 24.09.2021р. на провідного інженера Приходько Марію
Миколаївну
4. Сертифікатами якості у 4 примірниках.
Отже, Постачальник - Позивач, виконав свої зобов'язання в повному обсязі відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Оскільки відповідно до п.1.4 Договору датою поставки Товару вважається дата приймання Товару Покупцем, що підтверджується підписом Покупця у видатковій накладній, то Покупцем отримано товар 22.09.2021р., а кінцевим днем оплати є 22.12.2021р.
18.01.2022 року ПрАТ «Дніпроспецсталь» листом вих..№213-56 від 18.01.2022р. повідомило Позивача про фінансові труднощі, що зумовлюють несплату заборгованості та обіцяли сплачувати заборгованість з лютого 2022 року.
Станом на 25.01.2023 року Покупець свого обов'язку щодо сплати за товар не виконав, допустивши прострочку оплати за період 23.12.2021р. по 25.01.2023р. тривалістю 398 днів.
Також з матеріалів справи вбачається, що до дати подання позову ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» здійснив наступні оплати за виливниці: 30.01.2023 року - 95 076,90 грн., 31.01.2023 року - 100 000,00 грн., а всього на суму 195 076,90 грн., що підтверджується платіжними дорученням №72987 від 30.01.2023 року та №73036 від 31.01.2023 року.
Відповідно до розділу 6 Договору гарантована середня експлуатаційна стійкість складає 75 наливів.
У разі зменшення середньої стійкості виливниць від гарантованої, Покупець має змогу вимагати зміненим ціни на виливниці в сторону зменшення пропорційно зменшенню наливів.
22.08.2022р. ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» був складений Акт про вихід виливниць з експлуатації із кількістю наливів по виливницям №1,4-38 наливів, №2, 3-37 наливів.
Листом №0109-02 від 01.09.2022 року ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» підтвердило,що йому відомо про вихід виливниць з експлуатації.
За таких обставин, через зменшення середньої стійкості поставлених ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» виливниць ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» згідно з розділом 6 Договору вважає, що вартість виливниць підлягає пропорційному зменшенню за формулою, визначеною в Договорі.
З наведеного вбачається, що з моменту отримання Відповідачем виливниць за Видатковою накладною №9 від 22.09.2021р. до дати складання Акту про вихід виливниць з експлуатації від 22.08.2022р. минуло 11 місяців. Вказане свідчить про те, що майже рік виливниці перебували у розпорядженні Відповідача та використовувались ним у виробничому процесі, про що свідчить наведена Відповідачем кількість наливів.
При цьому виливниці використовувались більше 15 разів, а отже Постачальником (Позивачем) дотримано гарантовану безаварійну стійкість виливниць зазначену у абз.1 розділу 6 Договору.
За змістом абз.2 розділу 6 Договору: «Гарантована середня експлуатаційна стійкість виливниць - це середня стійкість усіх виливниць, вказаних у Додатку (специфікації) після завершення експлуатації (вихід виливниць з ладу).
Також суд погоджується з доводами ТОВ "№ТД "Базальт" відносно того, що 22.08.2022р. ПрАТ «Дніпроспецсталь» був складений Акт про вихід виливниць з експлуатації, а не Акт про вихід (або вивід) виливниць з ладу (або після завершення експлуатації), - що не є тотожними поняттями.
Вихід (або вивід) виливниць з ладу (або після завершення експлуатації) не передбачає подальшу можливість використання виливниць, в той же час коли вихід виливниць з експлуатації не означає подальшу неможливість їх використання.
Доказів зворотного Відповідачем суду не надано.
Відповідно до п.2.3 розділу 2 Договору ціна на Товар може бути змінена лише за згодою Сторін.
Відповідно до абз.3 розділу 6 Договору: «У разі зменшення середньої стійкості виливниць від гарантованої, Покупець має змогу вимагати змінення ціни на виливниці в сторону зменшення пропорційно зменшенню наливів, а також якщо строк сплати наступив, повернути Покупцю частину грошових коштів, яка відповідає зменшенню ціни виливниці пропорційно зменшенню наливів, протягом 10 банківських днів з моменту письмового запиту Покупця».
Проте Відповідачем не надано суду доказів того, що з моменту початку експлуатації до дати складення Акту про вихід виливниць з експлуатації 22.08.2022р. він звертався до Позивача з пропозицією змінення ціни на виливниці та внесення відповідних змін до Договору.
Пунктом 8.8 Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний повідомити Постачальника про порушення ним умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки Товару протягом строку позовної давності шляхом направлення відповідної письмової претензії.
Однак, Відповідачем не надано суду і доказів звернення до Позивача з претензією щодо якості виливниць.
Оцінюючи доводи сторін в цій частині суд зазначає,що кількість наливів у виливниці є технологічним процесом, який повністю виконується особисто Відповідачем, залежить виключно від нього, а представники Позивача в цьому виробничому процесі участі не беруть та не мають можливості об'єктивно перевірити дійсну кількість наливок, яку здійснено Відповідачем у кожну з чотирьох виливниць.
З листа №0109-02 від 01.09.2022 року ТОВ «ТД «Базальт», на який посилається Відповідач, як на обізнаність Позивачем про вихід виливниць з експлуатації вбачається, що Відповідачем не було представлено Позивачу паспортів виливниць з відміткою про кількість наливів; стосовно виливниці №4 вказано, що неякісна установка теплоізоляційної вставки на 38 заливці призвело до тимчасового виходу виливниці з експлуатації по вині заводу. Внутрішня поверхня робоча та після ремонту, робота виливниці може бути продовжена; стосовно виливниці №3 вказано на механічне пошкодження у вигляді зубила. Внутрішня поверхня робоча. Після ремонту може бути продовжена робота; виливниця №2 також містить механічні пошкодження в наслідок використання лома або монтировки. Після дрібного ремонту виливниця може працювати далі; виливниця №1 не містить опису пошкоджень або недоліків; надано рекомендації щодо доцільності проведення ремонту; повідомлено про 250 днів прострочки оплати та повідомлено про необхідність сплати та можливість застосування фінансових санкцій.
В цілому погоджуючись з доводами ПрАТ "ДСС" відносно його посилань на постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) у якій вказано, що «оскільки статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 ЦК України, а також на постанову Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11 зроблено висновок, що «оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж: позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суд оцінює усі докази у їх сукупності та з огляду на викладене вважає, що надана Відповідачем довідка про кількість наливів до кожної з наливниць, а отже і його доводи щодо необхідності зменшення ціни за договором, судом до уваги не приймається, оскільки не вони не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
Відповідно до п.8.2 Договору поставки Сторони дійшли згоди, що досудовий порядок вирішення спорів по будь-яким вимогам Постачальника до Покупця є обов'язковим. Строк розгляду вимог Постачальника (претензії) Покупцем становить 30 днів з дати отримання такої вимоги (претензії) Покупцем.
28.11.2022 року в адресу Відповідача було направлено Претензію вих..№2811-01 від 28.11.2022р., яку отримано Відповідачем 30.11.2022р., про що свідчить штемпель поштового відділення на описі (вкладення у цінному листі) та інформація з сайту Укрпошти щодо доставки кореспонденції.
Факт отримання Претензії, також, підтверджується листом ПрАТ «Дніпроспецсталь» вих..№213-767 від 12.01.2023р. за підписом начальника управління закупівель Ігорем Богдановим.
Відповідно до Запиту ТОВ «ТД «Базальт» на підтвердження кредиторської заборгованості Відповідачем підтверджено наявність заборгованості перед ТОВ «ТД «Базальт» станом на 31.10.2021 року в розмірі 1 095 076,90 грн. та який містив пропозицію затвердити графік оплат: Січень 2023-195 076,90грн., Лютий 2023 - 300 000,00грн., Березень 2023 - 300 000,00грн., Квітень 2023 - 300 000,00грн.
13.01.2023р. службою доставки КСД, Позивачем в адресу Відповідача було направлено акти звірки взаєморозрахунків, які станом на 25.01.2023р. не повернулись.
З матеріалів справи також вбачається, що ПрАТ "ДСС" платіжними дорученнями №72987 від 30.01.2023 року на суму 95 076,90 грн. та №73036 від 31.01.2023 року на суму 100 000,00 грн., а загалом 195 076,90 грн. здійснило часткову оплату на рахунок Позивача за поставлені виливниці за Договором.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що фактом оплати кожної партії Товару є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Первісний позов у цій справі, який підписано представником Позивача адвокатом Анохіним В.О. 03.02.23р. (п'ятниця) ТОВ "ТД "Базальт" звернулося засобом поштового відправлення 06.02.2023р. (понеділок), та який надійшов до суду 09.02.2023р.
Отже, хоча Відповідач і здійснив часткову оплату за поставлений товар до звернення Позивача із позовом у цій справі, сторони не надали суду доказів того, що надходження коштів на рахунок Позивача відбулося до звернення Позивача з первісним позовом до суду.
Отже, вимоги первісного позову щодо стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню частково в сумі 900 000, 00 грн., із закриттями провадженням у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення 195076,90 грн.
Також Позивачем за прострочення оплати основного боргу, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.03.2023р., у розмірі 1 095 076,90 грн. нараховано: суму пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ - 125 468,81 грн., суму інфляційних збитків - 309 349,22 грн., суму 3% річних - 35 912,52 грн., а всього 1 565 807,45 грн.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За змістом статей 623, 625 ЦК України Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 10.3 Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем умов оплати Товару він сплачує пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.
Перевіривши розрахунки ТОВ "ТД "Базальт" за допомогою ІС "Законодавство" судом встановлено, що Позивач припустив помилки при арифметичному розрахунку вказаних сум, а тому суд вважає за необхідне здійснити їх власний перерахунок та зазначає, що стягненню з Відповідача на користь Позивача за первісним позовом підлягають стягненню суми: 124 388,73 грн. пені, 302417,20 грн. - інфляційних втрат, 35 732,51 грн. 3% річних, з відмовою у стягненні невірно визначених сум.
Щодо зустрічного позову.
Посилаючись на умови укладеного договору поставки № 11190594 від 19.12.2019 р., відповідно до якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього узгоджену діну (надалі - Договір), а саме: відповідно до пункту 13.1. Договір набув чинності із дати підписання і діє в частині поставок до 31.12.2022 року, отже на момент виконання спірних господарських операцій був чинним, пунктом 1.3. Договору передбачено, що Асортимент Товару, ціна, кількість, одиниці виміру і додаткові умови постачання, вимоги до якості кожної партії товару, узгоджуються в додатках (специфікаціях) до цього Договору, які є його невід'ємними частинами, вказує, що Сторонами було укладено Специфікацію №1 від 19.12.2019 року на суму 1 011 003,46 грн. з ПДВ відповідно до якої ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» брав на себе зобов'язання поставити виливниці в кількості 4 шт.
17.06.2020 через те, що поставлений ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» товар виявився неякісним Сторонами було укладено Додаткову угоду№2 до Договору від відповідно до якої
1. Неякісні виливниці в кількості 4 шт. були визнані ломом та придбані за ціною лому загальною вартістю 83 376,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 896,00 грн.
2. Постачальник був зобов'язаний поставити взамін якісні виливниці в кількості 4 шт. у термін - вересень 2020 року.
Відповідно до частини 3 статті 254 ЦК України Строк, що визначений місяцями спливає у відповідне число останнього місяця строку: Відтак, Постачальник зобов'язався поставити якісні виливниці не пізніше 30.09.2020р.
16.11.2020р. Сторонами був складений Акт №14 приймання продукції (товарів) за якістю відповідно до якого Виливниці Постачальника ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» були визнані неякісними та комісією був зроблений висновок щодо повернення виливниць із заміною на якісні.
4 виливниці загальною вартістю 1 146 837,41 грн. з ПДВ були повернуті відповідно до зворотної накладної №3 від 12.02.2021 року з урахуванням листів ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» №1944-01 від 19.11.2020, №2201-01 від 22.01.2021р.
22.09.2021р. ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» було оформлено рахунок №2 та видаткову накладну №9 на загальну суму 1 095 076,90 грн. з ПДВ.
05.10.2021р. приймання виливниць було призупинено у зв'язку з виявленням недоліків з якості Товару та здійснено виклик представника Постачальника для складання Акту.
12.10.2021р. відповідно до Акту приймання продукції (товарів) за якістю №18 виливниці ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» були прийняті Сторонами із гарантованою безаварійною стійкістю не менше 15 наливів.
Як стверджує ПрАТ "ДСС" виливниці в порушення умов договору були поставлені тільки 12.10.2021р. із затримкою більше 1 року.
Відповідно до пункту 5.4. Договору товар, який не відповідає умовам Договору або є неякісним, не визнається поставленим і це не припиняє обов'язок Постачальника поставити якісний Товар та не звільняє його від відповідальності
Пункт 5.8. Договору передбачає, що приймання Товару за якістю, комплектністю та кількістю проводиться на складі Покупця.
Строк приймання Товару за якістю, комплектністю та кількістю складає відповідно до пункту 5.9. Договору 30 днів з дати отримання Товару Покупцем або з дати виявлення недоліків, в том числі прихованих.
Відповідно до п. 10.2. Договору у випадку порушення Постачальником строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості непоставленого у строк Товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування, за, кожний день прострочення до дня фактичної поставки Товару. Пеня нараховується за весь період затримки.
Відповідно до п. 10.4. Договору у випадку передачі Постачальником Покупцю неякісного Товару та не заміни Товару або не усунення дефектів / недоліків у строк, зазначений у п. 8.4 Договору, Постачальник за вимогою Покупця сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного Товару
Пунктом 8.4. Договору передбачено, що термін заміни неякісного Товару або усунення дефектів / недоліків Товару не може перевищувати 30 днів з моменту виявлення дефектів. За погодженням сторін вказаний термін може бути збільшено.
Відповідно до пункту 8.9. Договору Сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 3 (трьох) років для всіх вимог Покупця до Постачальника (в том числі, але не виключно, щодо стягнення неустойки, штрафу /щодо вимог що випливають з поставки товарів неналежної якості).
Пунктом 1 статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
За приписами статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності уі. При цьому, згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
З огляду на вказані приписи законодавства ПрАТ "ДСС" просить стягнути з ТОВ «ТД «БАЗАЛЬТ» складає 385 407,95 грн., з них: 156 040,47 грн. - неустойка за час прострочення поставки, 229 367,48 грн. - штраф за поставку неякісного товару
ТОВ «ТД «Базальт» , заперечуючи проти зустрічного позову вказало, що сторони Договору домовилися про постачання дослідної партії виливниць на підставі технічного завдання (креслення) ПрАТ «Дніпроспецсталь», для випробування та для подальшого вирішення питання про співпрацю, що також підтверджується матеріалами справи.
Так, у відповідь на лист ПрАТ «Дніпроспецсталь» від 14.11.2017р. №213-2703 ТОВ «ТД «Базальт» листом №15/011 від 15.11.2017р. повідомило про згоду на поставку дослідної
партії виливниць 4,5 (5101-01а) у кількості 4 од. з відстрочкою платежу на 90 календарних днів.
Листом від 19.12.2019р. вих. №213-2478 ПрАТ «Дніпроспецсталь» повідомило про підписання Договору №11190994 від 19.12.2019р., Специфікації №1 від 19.12.2019р. та протокол розбіжностей та прохало повернути підписані з боку ТОВ «ТД «Базальт» зазначені документи та запустити у виробництво виливниці.
Листом від 04.03.2020р. №04/031 ТОВ «ТД «Базальт» повідомило про затримку виготовлення виливниць китайською компанією через закриття заводів у зв'язку з карантином.
Специфікацією №1 від 19.12.2019р. до Договору №11190594 від 19.12.2019р. встановлено, що технічним завданням було креслення №5101-01 а, воно ж є і технічною умовою. Матеріал - кулястий чавун. Код УКТЗЕД 8454200000 (виливниці та ливарні ковши).
Тобто, ТОВ «ТД «Базальт» мав поставити вилиті з чавуну виливниці, що вилиті на підставі креслення №5101-01а наданого ПрАТ «Дніпроспецсталь».
З огляду на те, що актом №8 приймання продукції (товарів) за якістю від 04.06.2020р. , на який ПрАТ «Дніпроспецсталь» посилається як на підставу поставки неякісної продукції, яка була визнана брухтом та продана за узгодженою Сторонами вартістю за ціною металобрухту, та зважуючи на те, що партія виливниць є дослідною та з метою збереження партнерських відносин, ТОВ «ТД «Базальт» погодилось виготовити нову партію виливниць за тим самим кресленням.
10.11.2020 року ТОВ «ТД «Базальт» було поставлено нову дослідну партію виливниць. Актом №14 прийняття продукції (товарів) за якістю від 16.11.2020р.
На думку ТОВ «ТД «Базальт» вимоги ПрАТ «Дніпроспецсталь» під час прийому виливниць за якістю виходили за вимоги встановлені кресленням, а позиція ПрАТ «Дніпроспецсталь» щодо поставлення неякісної продукції є безпідставною та необгрунтованою, оскільки ТОВ «ТД «Базальт» було виконано виливниці виключно відповідно до вимог креслення, яке не передбачало механічного оброблення пазів трапеції, в які передбачалось вставляти вогнетривкий матеріал.
На підтвердження своїх доводів ТОВ "ТД "Базальт" надало наступні докази.
Листом від 18.11.2020р. вих№1811-01 ТОВ «ТД «Базальт» (Замовник) звернулось до ТОВ «Запорізький літейно-механічний завод» із замовленням про доопрацювання виливниць.
23.11.2020 року між ТОВ «ТД «Базальт» (Замовник) та ТОВ «Запорізький літейно-механічний завод» (Виконавець, ТОВ «ЗЛМЗ») укладено Договір №981/2020/127 про надання послуг. Відповідно до Специфікації №1 від 23.11.2020р. Виконавець зобов'язаний виконати роботи з фрезеровки виливниць за кресленням №5101-01а
14.01.2021р. Виконавцем ТОВ «ЗЛМЗ» та ТОВ «ТД «Базальт» підписано Акт надання послуг №1 від 14.01.2021р., тобто, фрезерування, як механічне оброблення пазів трапецій для вставки було виконано.
25.01.2021р. працівниками ПрАТ «Дніпроспецсталь» було односторонньо, без участі представників ТОВ «ТД «Базальт», оформлено Акт №2 приймання продукції (товарів) за якістю від 25.01.2021р. До недоліків, знову ж таки, було віднесено відсутність прямого кута (90 градусів) в частині виконання форми і розмірів вирізу під вкладиш в виріз стриперу.
29.01.2021 року між ТОВ «ТД «Базальт» та ТОВ «ЗЛМЗ» було підписано Специфікацію №2 від 29.01.2021р.
02.09.2021р. між ТОВ «ТД «Базальт» та ТОВ «ЗЛМЗ» на виконання Специфікації №1 укладено Додаткову угоду №1.
13.09.2021 року в результаті підписання Акту №2 прийому-передачі послуг від 13.09.2021р. ТОВ «ТД «Базальт» прийняло від ТОВ «ЗЛМЗ» доопрацьовані виливниці.
22 вересня 2021 року, після отримання доопрацьованих за вказівками ПрАТ «Дніпроспецсталь» (оскільки техзавдання та креслення не передбачали фрезерування виливниць) виливниці за видатковою накладною №9 від 22.09.2021р. були передані ПрАТ «Дніпроспецсталь». Під час приймання виливниць за якістю, представники ПрАТ «Дніпроспецсталь» знову вказано на, начебто невідповідність розмірів, що є недотримання розмірів зазначених у кресленні, але в подальшому вся партія була прийнята Замовником 12.10.2021р.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що дійсно, ТОВ "ТД "Базальт" припустився порушення строків поставки цієї другої партії виливниць, яку мав поставити у вересні 2020 року, фактично здійснивши поставку лише 12.10.2021р.
Відповідно до п. 10.2. У випадку порушення Постачальником строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості непоставленого у строк Товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування, за, кожний день прострочення до дня фактичної поставки Товару. Пеня нараховується за весь період затримки.
Судом перевірено за допомогою ІС "Законодавство" здійснений ПрАТ "ДСС" розрахунок неустойки за прострочку постачання товару за період з 01.10.2020р. по 11.10.2021р. у сумі 156 040,47 грн. та встановлено, що він є таким що відповідає вимогам законодавства, Договору та є арифметично вірним.
Щодо стягнення з ТОВ "ТД "Базальт" 229 367,48 грн. штрафу за поставку неякісного товару суд зазначає, що оскільки ПрАТ "ДСС" погодилось на повернення на доробку поставлених 4 виливниць, сторони здійснили новацію зобов'язань за договором встановивши нові строки поставки виливниць у додатковій угоді №2 від 17.06.2020 - вересень 2020 року, які згодом після усунення недоліків були ним прийняті за кількістю та якістю 12.10.2021р. хоча і з про строчкою строку поставки та використовувались у виробництві, кожна з них відпрацювала гарантовану кількість наливів за твердженням самого ПрАТ "ДСС", яке погодилося з тим, що виливниці відповідають технічному замовленню та умовам Договору і використовувало їх у власній виробничий діяльності, а загальна кількість відпрацьованих наливів не підтверджена ним достовірними , належними та допустимими доказами, як і їх виведення з експлуатації у зв'язку з погіршенням якісних характеристик, то суд вважає в цій частині доводи зустрічного позову щодо необхідності стягнення штрафу за поставку неякісної продукції безпідставними та недоведеними, а тому відмовляє у їх задоволенні.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, застосовуючи вказані вимоги ст. 79 ГПК України у цій справі суд вважає за необхідне зазначити, що важливим є не скільки доказів буде надано за кількістю, а їх змістовна вага. Таким чином, вірогідність доказів означає їх домінування не у кількісному вимірі (тобто кількості наданих стороною документів, заяв свідків тощо), а у якісному вимірі (тобто впливі усіх доказів в їх сукупності та окремо на переконання суду у більшій ймовірності існування факту, ніж його відсутності).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Доводи сторін у відповідних частинах судом до уваги не приймаються в силу викладеного.
Щодо зустрічного зарахування.
Згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України, у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Таким чином, оскільки первісний позов задоволено частково: стягнуто з ПрАТ "ДСС" 900 000,00 грн. основного боргу, 124 388,73 грн. пені, 302417,20 грн. - інфляційних втрат, 35 732,51 грн. 3% річних, а зустрічний позов також задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ТД "Базальт" неустойку в сумі 156 040,47 грн., то здійснюючи зустрічне зарахування, оскільки на користь ТОВ "ТД "Базальт" присуджено до стягнення більшу суму, суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ "ДСС" на користь ТОВ "ТД "Базальт" - 1206497,97 грн., а саме: 900000,00 грн. основного боргу, 302417,20 грн. - інфляційних втрат, 4080,77 грн. - 3% річних.
Судові витрати за первісним та зустрічним позовом у зв'язку з їх частковим задоволенням відповідно до ст. 129 ГПК підлягають стягненню з однієї сторони на користь іншої пропорційно до розміру задоволених вимог, а тому на думку суду також підлягають зустрічному зарахуванню на підставі ч. 11 ст. 238 ГПК України, а саме:
- оскільки за первісний позов задоволено у розмірі 77,05 %, то сплачена ТОВ "ТД "Базальт" сума судового збору, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, на суму 23487,11 грн. підлягає стягненню з ПрАТ "ДСС" у сумі 18096,82 грн.
- оскільки за зустрічний позов задоволено у розмірі 40,48 %, то сплачена ПрАТ "ДСС" сума судового збору 5781,12 грн. підлягає стягненню з ТОВ "ТД "Базальт" у сумі 2340,20 грн.
- здійснюючи зустрічне зарахування, оскільки на користь ТОВ "ТД "Базальт" присуджено до стягнення більшу суму судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ "ДСС" на користь ТОВ "ТД "Базальт" 15756,62 грн. судового збору.
У зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог сума переплати судового збору 4882,84 грн. може бути повернута ТОВ "ТД "Базальт" з Державного бюджету України за його клопотанням.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 130, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” (вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” (вул. Лабораторна, буд. 45, м. Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32140397) 900000 (дев'ятсот тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 124 388 (сто двадцять чотири тисячі триста вісімдесят вісім) грн. 73 коп. - пені, 302 417 (триста дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 20 коп. - інфляційних втрат, 35 732 (тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 51 коп. - 3% річних.
3. В частині стягнення 195 076 (ста дев'яноста п'яти тисяч сімдесят шести) грн. 51 коп. провадження у справі за первісним позов закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
4. В іншій частині первісного позову відмовити.
5. Зустрічний позов задовольнити частково.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” (вул. Лабораторна, буд. 45, м. Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32140397) на користь Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” (вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536) 156040 (сто п'ятдесят шість тисяч сорок) грн. 47 коп. неустойки за прострочку поставки товару.
7. В іншій частині зустрічного позову відмовити.
8. Здійснити зустрічне зарахування первісного та зустрічного позовів, стягнувши з Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” (вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” (вул. Лабораторна, буд. 45, м. Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32140397) 900000 (дев'ятсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 302417 (триста дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 20 коп. - інфляційних втрат, 4080 (чотири тисячі вісімдесят) грн. 77 коп. - 3% річних. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
9. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” (вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” (вул. Лабораторна, буд. 45, м. Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32140397) судові витрати за первісним позовом у сумі 18096 (вісімнадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 82 коп.
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” (вул. Лабораторна, буд. 45, м. Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32140397) на користь Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” (вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536) судові витрати за зустрічним позовом у сумі 2340 (дві тисячі триста сорок) грн. 20 коп.
11. Здійснити зустрічне зарахування сум судового збору та стягнути з Приватного акціонерного товариства “Дніпроспецсталь” (вул. Південне Шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00186536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Базальт” (вул. Лабораторна, буд. 45, м. Дніпро, 49010; код ЄДРПОУ 32140397) 15756 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 62 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 14.08.2023 року.
Головуючий суддя К.В. Проскуряков
Суддя Т.А. Азізбекян
Суддя С.С. Дроздова