вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
17.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2294/23
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Фітісова Д.В.
Представники:
заявник: не з'явився
арбітражний керуючий Белінська Н.О.: не з'явилась
05.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 10.05.2023 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання на 30.05.2023 о 12:45 год. Особисту явку Заявника у підготовче засідання визнано обов'язковою.
В підготовче засідання, призначене на 30.05.2023, заявник та арбітражний керуючий не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 30.05.2023 відкладено підготовче засідання на 27.06.2023 об 11:00 год. Особисту явку Заявниці у підготовче засідання визнано обов'язковою. Зобов'язано заявницю надати суду у підготовче засідання - оригінали документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
23.06.2023 від представника заявника електронною поштою надійшла заява б/н від 23.06.2023 про перенесення судового засідання.
Суд долучив подану заяву до матеріалів справи.
В підготовче засідання, призначене на 27.06.2023, заявник та арбітражний керуючий не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 18.07.2023 відкладено підготовче засідання на 17.08.2023 об 11:00 год. Особисту явку Заявниці у підготовче засідання визнано обов'язковою. Зобов'язано заявницю надати суду у підготовче засідання - оригінали документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У підготовче засідання, призначене на 17.08.2023 Заявниця не з'явилась, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою від 19.07.2023 про доставку електронного листа одержувачу ОСОБА_1 на її електронну адресу tetyanaplehova@gmail.com.
Розглянувши матеріали справи, суд
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:
- "неплатоспроможність" - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
- "грошове зобов'язання" - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 (пункти 53-56) зробив наступні правові висновки стосовно основної мети Кодексу України з процедур банкрутства:
- процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес (пункт 53);
- захист публічного інтересу знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України) (пункт 54);
- захист приватного інтересу полягає у максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (пункт 55);
- однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (пункт 56).
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду.
Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному Кодексу України з процедур банкрутства для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою Четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч.1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі, вирішує інші питання; підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому Кодексу України з процедур банкрутства.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, за ч.1 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч.2 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
У постанові від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 (пункти 61, 70-73) Верховний Суд зробив, також, наступні правові висновки стосовно застосування статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а також стосовно використання певних підходів при розгляді заяви кредитора та визнання кредиторських вимог:
- завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором, встановлення наявності спору про право, встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (пункт 61);
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство (пункт 70);
- наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, й порушує права боржника у справі про банкрутство (пункт 71);
- для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (пункт 72);
- у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (пункт 73).
Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
У даному випадку Заявником у якості підтвердження укладення договорів з кредиторами та наявності заборгованості наданий конкретизований список 30-ти кредиторів: АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "КОШЕЛЬОК", ТОВ "ФІНФОРС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ІНСТАФІНАНС", ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ТОВ "КУ "ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА", ТОВ "ФК "БРЕЙН КАПІТАЛ", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ", ТОВ "СС ЛОУН", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ", ТОВ "ФК "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ", ТОВ "МІСТЕР КЕШ", АТ "ПУМБ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "КФ.ЮА", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ".
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проте, заявником не подано до суду копії всіх кредитних договорів, а саме не додано копій кредитних договорів укладених з: АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "ФІНФОРС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ІНСТАФІНАНС", ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", ТОВ "ФК "БРЕЙН КАПІТАЛ", ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "ФК "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ", АТ "ПУМБ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", "КФ.ЮА".
Також, і сам заявник у поданій заяві зазначає, що ним не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.
Відсутність вказаних договорів унеможливлює здійснення їх аналізу для досягнення мети підготовчого засідання, а саме підтвердження наявності кредитних зобов'язань та заборгованості на суму 1 072 943,86 грн.
У даному випадку заявником наведено підстави, передбачені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надано до матеріалів справи, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.
Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи №910/4994/18).
Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу, а саме, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Проаналізувавши зміст зазначеної норми, суд вважає, що відкриття провадження у справі про неплатоспроможність можливе за умови наявності хоча б однієї із підстав, визначених частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, про наявність наведених підстав мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Частиною 3 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Судом під час дослідження матеріалів, що містить заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність встановлено наступні обставини.
Згідно інформації, отриманої від Українського бюро кредитних історій щодо боржника - ОСОБА_1 станом на 01.05.2023 за боржником обліковується:
- загальна поточна заборгованість в розмірі - 1 047 132,12 грн;
- загальна поточна прострочена заборгованість в розмірі - 887 177,12 грн.
З поданих заявником доказів в підтвердження наявної заборгованості (конкретизований список кредиторів та довідка Українського бюро кредитних історій щодо боржника) вбачається наявність загальної суми простроченої заборгованості - 190 137,18 грн, проте неможливо встановити суму неустойки (штрафу, пені) окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 КзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Із системного аналізу ст. ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 КзПБ вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 116 КзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не передбачено обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, на відміну від приписів ст. 34 КзПБ, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Так, у підготовче засідання, яке було призначено на 30.05.2023, заявниця не з'явилась.
Ухвалою суду від 30.05.2023 відкладено підготовче засідання на 27.06.2023 об 11:00 год. Особисту явку Заявниці у підготовче засідання було визнано обов'язковою.
В той же час, у підготовче засідання, призначене на 17.08.2023 Заявниця також не з'явилась.
Суд зазначає, що особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останій дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
З огляду на положення ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов'язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України , якими визначений порядок подання доказів.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається (частина 1); докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3); суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4).
Відповідно ж до ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
За змістом положень ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи за принципом диспозитивності сторін, згідно з яким справи розглядаються судом в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність застосування даного принципу диспозитивності полягає у здійсненні судом розгляду справи не інакше як на підставі доказів, які подав заявник або доказів, які витребувано судом у випадках, що передбачені Господарського процесуального кодексу України.
При цьому збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Оскільки ОСОБА_1 не подано до суду належних доказів наявності кредитних зобов'язань, отримання кредитів та заборгованості (з відображенням періоду її виникнення за кожним з договорів), а також оригіналів усіх документів доданих до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Керуючись ст.ст.115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, а також ст.ст.232, 234 Господарського процесуального кодексу України суд.
У відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 17.08.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 22.08.2023.
Суддя А.Є. Соловйова