Справа № 552/3204/19 Номер провадження 22-ц/814/3803/23Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
14 серпня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Пікуля В.П., Панченка О.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року, що постановлена за результатом розгляду подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Є.О. Федька про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у виконавчому провадженні № 54424154, стягувач - ПАТ КБ «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Є.О. Федька - задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань покладених на неї.
Із вказаною ухвалою не погодилась ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12.07.2023 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 357 ЦПК України у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження та визнання причин пропуску, зазначених в апеляційній скарзі, неповажними. Скаржнику надано строк десять днів з моменту вручення копії даної ухвали для усуненням недоліків, а саме надання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Копію вказаної ухвали отримано ОСОБА_1 27.07.2023 рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» № 0690008795041.
На виконання вказаної ухвали, 07.08.2023, поштовим відправленням від 01.08.2023, тобто в межах встановленого судом процесуального строку, до Полтавського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, у якій зазначено, що її поведінка та подані докази підтверджують, що вона не знала про наявність ухвали про обмеження її у праві виїзду за межі України до моменту отримання від прикордонників відмови у перетині державного кордону України, а наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення нібито їй ухвали є недостовірним та недостатнім доказом про її обізнаність.
Апеляційний суд зазначає, що вказана заява скаржника не містить зазначення про інші (ніж зазначені в апеляційній скарзі) підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а незгода скаржника із правовими висновками суду щодо належності наявного у справі рекомендованого повідомлення № 3603400315938 про вручення ОСОБА_1 ухвали Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року - не є такими підставами.
Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без руху та визначи причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, установив, що згідно із повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3603400315938 копія ухвали Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року була надіслана ОСОБА_1 на її адресу: АДРЕСА_1 та вручена останній 18.06.2019. (а.с. 21). У цьому повідомленні зазначена дата вручення та міститься підпис працівника поштового зв'язку, який вніс такі відомості. Це повідомлення про вручення ухвали не має позначки «Судова повістка» або «вручити особисто», а тому наявності особистого підпису із зазначенням прізвища одержувача на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення воно не вимагало. Таким чином, наявне у справі повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення належним чином оформлене та підтверджує отримання ОСОБА_1 ухвали Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року.
Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, зроблений працівником поштового зв'язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано (постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16).
ОСОБА_1 у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги від 07.08.2023, наданою на виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 12.07.2023, не наведено обставин, які б спростовували презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків при врученні ухвали Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року.
За аналогічних обставин апеляційним судом, з яким погодився Верховний Суд, було відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження у справі № 453/423/14-ц (постанова Верховного Суду від 06.03.2023).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності праві обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі вищевикладеного, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, пропуск строку на апеляційне оскарження є значним, його безпідставне поновлення буде порушувати принцип res judicata, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити у порядку п. 4 ч. 1 ст. 385 ЦПК України.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 не позбавлена права у передбаченому ч. 5 ст. 441 ЦПК України звернутись до суду першої інстанції із вмотивованою заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 ухвали Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді В.П. Пікуль
О.О. Панченко