Справа № 554/6794/22 Номер провадження 11-сс/814/944/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
17 серпня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора представника власника майнаОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 09 серпня 2023 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2022 року за №12022170000000321, задоволено частково клопотання слідчого Відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Полтавській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 , і накладено арешт з позбавленням права відчуження та розпорядження на частину майнового виробничого комплексу ДП «Полтавський КХП» - млин, що використовується під час виготовлення борошна пшеничного.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено відповідність зазначеного вище майнового комплексу критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, та його необхідність для забезпечення даного кримінального провадження, у зв'язку з чим, урахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення на нього арешту без позбавлення права користування ним, оскільки протилежне призведе до порушення виробничого процесу та може призвести до псування непереробленого зерна пшениці.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 09 серпня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт з позбавленням права користування на частину майнового виробничого комплексу ДП «Полтавський КХП» - млин, що використовується під час виготовлення борошна пшеничного, до моменту вступу в право власності цим майном фізичними, юридичними особами, які є переможцями аукціону. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що з метою недопущення здійснення протиправної діяльності з незаконного використання потужностей ДП «Полтавський КХП» і збереження частини майнового виробничого комплексу підприємства - млина, який виставлено Фондом державного майна України на приватизаційний аукціон, наявна необхідність у накладенні на нього арешту з позбавленням права на його використання, в той час як незастосування заходу забезпечення кримінального провадження в наведений спосіб може призвести до приховування, зникнення, втрати, знищення цього майна, оскільки є достатні підстави вважати, що службові особи підприємства продовжують зловживати службовими обов'язками.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення представника власника майна проти апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог слідчим суддею дотримано.
Частиною 5 ст.132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
На підставі ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2022 року за №12022170000000321, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.201-2 КК України, за фактом того, що в проміжок часу з 01 січня до 01 червня 2022 року в період воєнного стану службові особи ДП «Полтавський КХП», зловживаючи службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших юридичних осіб, діючи за попередньою змовою з цими особами, здійснили переробку зерна та подальшу його реалізацію без офіційного оформлення на підприємстві, чим завдали державі в особі ДП «Полтавський КХП» майнової шкоди на суму 1 039 212 гривень, що є тяжкими наслідками (а.п.5-6).
04 серпня 2023 року слідчий ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту з позбавленням права відчуження, розпорядження й користування на частину майнового виробничого комплексу ДП «Полтавський КХП» - млин, що використовується під час виготовлення борошна пшеничного, з метою його збереження як речового доказу, посилаючись на наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України (а.п.1-65).
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, встановив, що воно містить відповідне обґрунтування підстав і мети накладення арешту на вказане вище майно, виходив з того, що стороною обвинувачення доведено відповідність майнового комплексу критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, та його необхідність для забезпечення даного кримінального провадження.
Разом з цим, слідчий суддя, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов правильного висновку про часткове задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на млин ДП «Полтавський КХП» без позбавлення права користування ним, оскільки протилежне призведе до порушення виробничого процесу й може призвести до псування непереробленого зерна пшениці.
У ході розгляду клопотання та апеляційної скарги слідчий, прокурор не не навели підтверджених обставин, які би свідчили про те, що незастосування арешту на частину майнового комплексу в зазначений автором клопотання спосіб призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування або передачі майна, та відповідно те, що застосований слідчим суддею спосіб арешту майна не буде дієвим заходом забезпечення провадження, в той час як тягар доведення існування зазначених обставин КПК України покладає на сторону обвинувачення.
Доводи клопотання та апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують. Будь-які фактичні дані, які би свідчили про здійснення з майном, на яке накладено арешт, дій, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, в матеріалах провадження відсутні та в суді апеляційної інстанції прокурором надані не були.
При цьому, слід зазначити, що ст.388 КК України передбачено відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.
Отже, висновки слідчого судді про накладення арешту на частину майнового комплексу шляхом встановлення двох заборон: відчуження та розпорядження ним, є обгрунтованими та зробленими з дотриманням справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також із урахуванням наслідків арешту майна державного підприємства з виробництва хлібопродукції в умовах воєнного стану для інших осіб.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 09 серпня 2023 року про арешт майна - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4