Справа № 539/4915/21 Номер провадження 22-ц/814/3211/23Головуючий у 1-й інстанції Даценко В.М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
17 серпня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу адвоката Антіховича Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2023 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань,-
У листопаді 2021 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із вказаним позовом. Вказував, що 07 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредитної лінії №СrL-SMED04/016/2008, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 300 000 грн. із плаваючою (змінною) процентною ставкою за користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором 07 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-SMED04/16/2008/1. Окрім того, 07 березня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № SR-SMED04/16/2008/1. Згідно з п. 1.2 Договору поруки Відповідачі відповідають як солідарні боржники і Банк має право звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до Поручителя, чи до двох одночасно. Отже, виходячи з вимог договору поруки та норм цивільного законодавства, Поручителі відповідають за допущенне Позичальником порушення умов кредитного договору в солідарному порядку.
В порушення умов Кредитного договору Відповідачі не здійснюють погашення Кредиту та сплати відсотків у строки та в розмірах, встановлених Кредитним договором.
Зобов'язання з повернення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №СrL-SMED04/016/2008 від 07 березня 2008 року станом та на момент подання позову не виконані.
У звя'зку з наведеним позивач прохав суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 3% річних у сумі 32 229, 37 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 69 670, 65 грн.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2023 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 3% річних у сумі 32229, 37 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 69670, 65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» по 756, 67 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення оскаржив представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Антіхович В.В., який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, ухваливши нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не є належним позивачем у справі, оскільки правом вимоги володіє ПАТ «ОТП Факторинг Україна». Крім того, вважає, що спір по кредитному договору вирішений рішенням Лубенського міскрайонного суду Полтавської області по справі №2-1597/10 від 26 жовтня 2010 року.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку залишення апеляційної скарги без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредитної лінії №СrL-SMED04/016/2008, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 300 000,00 грн. із плаваючою (змінною) процентною ставкою за користування кредитом. Розмір платежу та строк внесення чергового платежу зазначені у графіках.
З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором 07 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-SMED04/16/2008/1.
Окрім того, 07 березня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № SR-SMED04/16/2008/1.
26 жовтня 2010 року Лубенським міскрайонним судом Полтавської області по справі №2-1597/10 ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за договором кредитної лінії №СrL-SMED04/016/2008 від 07 березня 2008 року в розмірі 357 777, 36 грн.
10 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н.
Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за договором про надання кредитної лінії №СrL-SMED04/016/2008 від 07 березня 2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зов'язання з повернення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №СrL-SMED04/016/2008 від 07 березня 2008 року станом та на момент подання даного позову відповідачами не виконані, а тому суд прийшов до висновку про правомірність вимоги позивача про сплату відповідачами трьох процентів річних та інфляційних нарахувань за неналежне і несвоєчасне виконання основного зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.
За нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Встановивши, що мало місце порушення відповідачем умов кредитного договору, що полягало у невиконанні договірних зобов'язань у визначений договором строк, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів за вищезазначеним кредитним договором та договором поруки, позивачем доведено невиконання відповідачами зобов'язань за цими договорами, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
Заперечуючи щодо переходу до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги від ПАТ «ОТП Банк» за вищезазначеним кредитним договором, скаржник не надав доказів виконання договірних зобов'язань первісному кредитору, а тому апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності права вимоги стягнення простроченої заборгованості у позивача.
Що стосується доводів апеляційної скарги, що питання стягнення заборгованості вже було вирішене рішенням Лубенського міскрайонного суду Полтавської області по справі №2-1597/10 від 26 жовтня 2010 року - є безпідставними, оскільки стягнення заборгованості судовим рішенням, яке не виконане відповідачами не звільняє їх від відповідальності за невиконання ними грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з ураху ванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що матеріали справи не підтверджено фактичного виконання рішення суду, то відповідачі, як особи, які не повернули своєчасно суму позики, зобов'язані сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегією суддів не встановлено
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргуадвоката Антіховича Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді: С. Б. Бутенко
О. В. Прядкіна