Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7595/23 Головуючий у 1-й інст. Шкиря В.М.
Категорія 43 Доповідач Павицька Т. М.
22 серпня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Галацевич О.М., Григорусь Н.Й.,
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №296/7595/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 09 серпня 2023 року, постановлену під головуванням судді Шкирі В.М. в м. Житомирі,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 09 серпня 2023 року цивільну справу №296/7595/23 передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права. Вказує, що відповідач зареєстрований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проте, відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.05.2022 за №1827-5001623718, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної підсудності Корольовського районного суду м. Житомира.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч.2 ст.369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю на розгляд Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив з того, що згідно відповіді №176991 від 08.08.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальною юрисдикцією відноситься до Приморського районного суду м. Маріуполя.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді №176991 від 08.08.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальною юрисдикцією відноситься до Приморського районного суду м. Маріуполя.
Відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та розпорядження голови Верховного Суду №1/0/0-22 від 06.03.2022 змінено територіальну підсудність Приморського районного суду м. Маріуполя на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частинами 1, 2 статті 4 вказаного Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Статтею 5 України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно статті 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Кабінетом Міністрів України 01 жовтня 2014 року прийнято Постанову №509 "Про облік осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" і затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 вищевказаної постанови довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно абзацу 20 пункту 2 Постанови інформація про внутрішньо переміщену особу, у тому числі отримана від уповноваженої особи територіальної громади/центру надання адміністративних послуг у вигляді сформованої електронної справи, включається до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб без копій/сканкопій документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку. При цьому посадова особа уповноваженого органу, уповноважена особа територіальної громади/центру надання адміністративних послуг несе персональну відповідальність за правильність внесення інформації про внутрішньо переміщену особу до електронної справи та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Згідно даних довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1827-5001623718 від 04.05.2022 фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_2 значиться: АДРЕСА_1 .
З огляду на зазначені обставини та вимоги Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до належного суду, оскільки зареєстроване місце перебування, як внутрішньо переміщеної особи відповідача ОСОБА_2 , є: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Корольовського районного суду м. Житомира.
Таким чином висновки суду першої інстанції про непідсудність справи Корольовському районному суду м. Житомира є помилковими.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, а тому остання в силу вимог ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 09 серпня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді