Справа № 761/10064/23
Провадження № 1-кс/761/6759/2023
05 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120 231 000 000 000 78 від 31.01.2023 за ч. 2 ст. 307 КК України про арешт майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 з клопотанням про накладення у кримінальному провадженні № 120 231 000 000 000 78 від 31.01.2023 арешту на речі та документи, вилучені 21.03.2023 під час обшуку автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні щодо виявлених фактів систематичного вчинення ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, незаконного придбання, зберігання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, таких як МДМА, канабіс, кокаїн на території міста Києва.
Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_7 має у користуванні автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за його дружиною ОСОБА_4 .
Під час проведеного 21.03.2023 особистого обшуку ОСОБА_7 у останнього вилучено: ключі запалювання автомобіля «Volkswagen Touareg» та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу.
Крім того, 21.03.2023 під час санкціонованого обшуку автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_7 , вилучено вказаний транспортний засіб.
Вважаючи вилучені під час обшуку речі та документи такими, що містять на собі сліди вчинення вказаного кримінального правопорушення, рішенням слідчого від 21.03.2023 вони визнані речовими доказами.
У зв'язку з викладеним, прокурор просив накласти арешт на вилучене у ОСОБА_7 майно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна та її представник просили у задоволенні клопотання відмовити, обумовлюючи тим, що вказане майно на праві власності належить ОСОБА_4 , яка не має відношення до вказаного правопорушення, також як і ОСОБА_7 користується вилученим транспортним засобом, тому застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження не є необхідним.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, власника майна та її представника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК тимчасово вилученим майном серед іншого можуть бути речі, якщо вони виготовлені, пристосовані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку, що у силу ч. 5 ст. 171 КПК покладає на слідчого чи прокурора обов'язок звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення на таке майно арешту.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які, зокрема, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
Прокурором та матеріалами клопотання доведено, що вилучене у ході проведення обшуків майно, а саме автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , містить інформацію про обставини вчинення злочину та є доказом у кримінальному провадженні.
Водночас, на переконання слідчого судді, арешт на вилучений автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням його належності ОСОБА_4 , та користування останньої цим транспортним засобом у рівних частках з ОСОБА_7 , підлягає накладенню із встановленням заборони відчужувати та розпоряджатися вказаним майном, проведення будь-яких реєстраційних дій, без заборони користування цим транспортним засобом особам, які на законних підставах ним володіють.
Також слідчим суддею встановлено, що арешт ключів запалювання двигуна автомобіля «Volkswagen Touareg» та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, не відповідає критеріям ст. 98 КПК, оскільки прокурором не доведено, що воно не є набутим кримінально-протиправним шляхом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігає на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення ініційованого прокурором клопотання
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Накласти у кримінальному провадженні № 120 231 000 000 000 78 від 31.01.2023 арешт на майно, вилучене 21.03.2023, та яке на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме:
-автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Встановити заборону відчужувати та розпоряджатися вказаним майном, проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій, без заборони користування цим транспортним засобом особам, які на законних підставах ним володіють.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1