Справа № 761/8822/22
Провадження № 1-кс/761/5022/2022
09 червня 2022 року Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120 211 000 000 005 94 від 05.07.2021 за ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 361 КК України про накладення арешту на майно,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернулась прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про накладення у кримінальному провадженні № 120 211 000 000 005 94 від 05.07.2021 за ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 361 КК України арешту на кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці: НОМЕР_1 у вигляді smart-контракту на суму 1,306,982.3 USDT (криптовалютний токен Tether).
На обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, яким встановлено, що група осіб здійснює несанкціоноване втручання у роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж підприємств, що призводить до витоку, втрати та блокування інформації тощо, зокрема, розповсюдження та використання шкідливого програмного забезпечення «Ragnar-Lockar» з метою подальшого вимагання грошових коштів у іноземних компаній на суму понад 100 млн. дол. США.
З'ясовано, що група осіб здійснює збут RDP-підключень французьких корпорацій та виконує шифрування даних за допомогою шкідливого програмного забезпечення «Ragnar-Locker».
Так, користувач форуму «exploit.im», використовуючи нікнейм « ОСОБА_4 » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропонував для продажу доступ до локальних мереж та шкідливе програмне забезпечення «Ragnar-Locker», яке відноситься до типу вірусів «Ransomware».
Розповсюдження (зараження) програмою-вимагачем «Ransomware» може здійснюватися за принципом занесення до цільової системи через протокол віддаленого робочого столу RDP (Remote Desktop Protocol), засобом для віддаленого технічного обслуговування комп'ютерів та серверів. Тобто, здобувши пароль для доступу до системи (імовірно шляхом атаки методом підбору), отримується повний доступ до серверу потерпілого.
У ході оперативного супроводження у цьому кримінальному провадженні встановлено, що до складу злочинної групи, яка здійснює несанкціоноване втручання у роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж підприємств, що призводить до витоку, втрати та блокування інформації, входять ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Крім того, до СУ ГУНП у м. Києві надійшов на виконання запит Республіки Франції № 2021/02508/J3 про надання міжнародної правової допомоги в розслідуванні, а саме, встановленні особи гр. ОСОБА_5 та проведення необхідних слідчих розшукових дій для встановлення причетності до кібератак на компанії та підприємства Франції з метою отримання викупу в криптовалюті.
Вищевикладене підтверджується протоколом огляду веб. ресурсу «https://forum.exploit.in/topic/94751/?tab=comments#comment-579735», в якому відображено та задокументовано незаконні дії, а саме - пропозиції щодо розповсюдження вірусного програмного забезпечення, а також придбання баз даних громадян США та інших країн.
Також виявлено публікацію, в якій користувач під нікнеймом « ОСОБА_4 » залишає скаргу на користувача « ОСОБА_8 » з сумою претензії 31 BTC за нібито надану послугу, а саме, несанкціонованого доступу до однієї з локальних мереж США за умови виплати відсотку в розмірі 31 ВТС від отриманої в подальшому грошової виплати в кількості 115 ВТС за розблокування інформації.
У ході огляду вилученої у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 комп'ютерної техніки встановлено, що 28.09.2021 з крипто гаманця НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 , здійснено переведення грошових коштів у сумі 1,306,982.3 USDT (криптовалютний токен Tether) на крипто гаманець НОМЕР_1 .
У зв'язку з викладеним, прокурор вважала, що грошові кошти на криптовалютному гаманці 0x15aE596E333dA3F41C9E7926CD5C028f42647af4 отримані злочинним шляхом, тобто є об'єктом кримінально протиправних дій, тобто є речовим доказом, підлягають збереженню, тому ініціатор клопотання просила накласти арешт на такі грошові кошти.
У судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні ініційованого нею клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.
Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Отже, навіть тимчасове обмеження права власності є фактичне позбавленням власника майна можливості на свій розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном, що є тотожним позбавленню права власності.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 КПК, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).
Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу.
Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв'язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Враховуючи, що слідчий суддя має можливість встановити наявність у кримінальному провадженні певних обставин виключно з матеріалів поданого клопотання, на його ініціатора і покладається відповідний обов'язок.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що надані стороною обвинувачення матеріали певною мірою підтверджують вчинення кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 361 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Абзацом другим вказаної норми визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, були об'єктом кримінально протиправних дій.
З наведеного витікає, що певне майно підлягає арешту лише у разі, якщо воно відповідає переліченим вище вимогам та є доказом обставин вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Прокурор зазначив, що кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці: НОМЕР_1 у вигляді smart-контракту на суму 1,306,982.3 USDT (криптовалютний токен Tether)отримані незаконним шляхом.
Водночас, наданими стороною обвинувачення матеріалами, а саме: витягом з ЄРДР, протоколом допиту свідка та протоколом огляду комп'ютерної техніки, іншими, ухваленим стороною обвинувачення процесуальним документами у формі постанов, не доведено, що кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці, відповідають ознакам, визначеним ст. 98 КПК, тобто набуті протиправним шляхом, оскільки підозра ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , тобто особам, у володінні яких, на думку прокурора, перебував зазначений вище криптовалютний гаманець, у цьому кримінальному провадженні не оголошена, ініціатором клопотання не доведена причетність перелічених осіб до вчинення кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 361 КК України.
Отже, кошти, які знаходяться на електронному криптовалютному гаманці: 0x15aE596E333dA3F41C9E7926CD5C028f42647af4не можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень.
Таким чином, стороною обвинувачення не доведені правові підстави застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК має наслідком відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись вимогами ст. 2, 7, 8, 9, 16, 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні № 120 211 000 000 005 94 від 05.07.2021 за ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 361 КК України арешту на кошти, які знаходяться на рахунку, а саме електронному криптовалютному гаманці: НОМЕР_1 у вигляді smart-контракту на суму 1,306,982.3 USDT (криптовалютний токен Tether), відмовити.
На ухвалу упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1