Справа № 761/25841/22
Провадження № 1-кс/761/171/2023
25 січня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 211 000 100 003 02 від 07.02.2021, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 07.02.2021, приблизно о 03 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 2-А, за допомогою дерев'яної бити, руками та ногами наніс багаточисленні удари в область голови та тулуба ОСОБА_7 , від яких останній втратив свідомість.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритої, проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, багатоуламкового перелому скроневої тім'яної кісток черепа справа з переходом на середню черепну яму, ліву тім'яну кістку; травматичного субарахноїдального крововиливу; компресійно-деслокаційного синдрому; отогематореї справа; забійних, рваних ран тім'яної ділянки справа; забою м'яких тканин голови; закритої травми грудей; розриву правої легені; правобічного пневмотораксу, від яких 22.02.2021 у приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17 ОСОБА_7 помер.
ОСОБА_4 30.04.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У подальшому рішенням слідчого від 06.05.2021 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2022 у зв'язку з свідомим ухиленням підозрюваного від органу досудового розслідування наданий дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу затримання особи від 24.01.2023 ОСОБА_4 затриманий та доставлений до суду.
Прокурор вважав, що існують ризики, що ОСОБА_4 продовжить переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливатиме на потерпілого та свідків.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки ОСОБА_4 має трьох неповнолітніх дітей, переховуватись або іншим чином перешкоджати провадженню наміру не має.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Крім того відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
У зв'язку з цим, враховуючи, що ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, не виключено, що останній свідомо переховувався від органу досудового розслідування, тому був оголошений у розшук, не має постійного місця роботи, слідчий суддя дійшов переконливого висновку, що підозрюваний може вчинити дії з метою подальшого переховування.
Водночас, слідчий суддя вважає, що не безпідставним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, тобто обґрунтованість підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненого інкримінованого йому діяння.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 4 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя може не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 24 березня 2023 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1