21 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/8354/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Дублер-Люкс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр"
до Приватного підприємства "Дублер-Люкс",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівац",
про стягнення 182 465,90 грн,
та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Дублер-Люкс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр"
про стягнення 269 683,52 грн,
11.07.2023 Приватне підприємство "Дублер-Люкс" звернулося безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (повний текст складено 21.06.2023) і Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/8354/21.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 для розгляду цієї касаційної скарги у справі № 910/8354/21 визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_1. - головуючий, Волковицька Н. О., Кондратова І. Д.
Згідно з розпорядженням в. о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.08.2023 № 29.2-02/2100 у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 про відставку судді ОСОБА_1 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду міста Києва № 910/8354/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2023 касаційну скаргу Приватного підприємства "Дублер-Люкс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/8354/21 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Чумак Ю. Я.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Дублер-Люкс", Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплені і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову в цій справі є стягнення за первісним позовом 182 465,90 грн, а за зустрічним - 269 683,52 грн, що становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022 - 1 240 500,00 грн).
На думку Приватного підприємства "Дублер-Люкс", подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Також Приватне підприємство "Дублер-Люкс" зазначає, що ця справа має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги Приватного підприємства "Дублер-Люкс" щодо необхідності відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є належним чином обґрунтованими, тому відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з особливого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу скаржника, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини як відсутність сталої судової практики, невизначеність правових питань на нормативному рівні, необхідність застосування аналогії закону чи права, вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
Однак скаржник належним чином не обґрунтував існування зазначених якісних та кількісних показників щодо наявності виключної правової проблеми, вирішення якої має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Крім того, посилання скаржника на те, що справа № 910/8354/21 має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власними припущеннями скаржника, не підтвердженими жодними доказами.
Таким чином, касаційна скарга Приватного підприємства "Дублер-Люкс" не містить належного обґрунтування наявності умов, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. З огляду на зазначене підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Дублер-Люкс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/8354/21, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/8354/21 до закінчення його перегляду в касаційному порядку слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Дублер-Люкс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі № 910/8354/21.
2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжну інструкцію від 21.04.2023 № 289 на суму 5 473,98 грн, повернути Приватному підприємству "Дублер-Люкс".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді В. А. Зуєв
Ю. Я. Чумак