17 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 904/5725/21 (904/3147/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" - Тішуніна О.А.,
Міністерства економіки України - Івашковського Д.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 за вх. № 2803/2023
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023
у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуюча), Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023
у складі судді Мартинюка С.В.
у справі № 904/5725/21 (904/3147/22)
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, -Міністерство економіки України
про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі
в межах справи № 904/5725/21
про банкрутство Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом",
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання законності/незаконності звільнення особи із займаної посади на підставі п. 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за прогул без поважних причин.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. Відповідно до наказу Дослідного заводу ПАТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" № 57-К від 07.12.2020 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду "заступника директора з комерції" з 08.12.2020.
3. Наказом АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" № 32/1 від 01.03.2022 у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 з метою забезпечення життя та здоров'я робітників підприємства на підставі положень статей 34, 113 КЗпП України встановлено початок простою підприємства з 01.03.2022.
4. Як вбачається із акту про простій працівників підприємства АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" до наказу № 32/1 від 01.03.2022 позивача не включено до переліку працівників, щодо яких застосовано простій.
5. Наказом АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" № 32/2 від 04.03.2022 у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 з метою забезпечення життя та здоров'я робітників підприємства на підставі положень статей 34, 113 КЗпП України, встановлено початок простою підприємства з 04.03.2022.
6. Відповідно до акту про простій працівників підприємства АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" до Наказу № 32/2 від 04.03.2022 позивача також не включено до переліку працівників, щодо яких застосовано простій.
7. Перебуваючи на займаній посаді, з 14.03.2022 по день звільнення ОСОБА_1 був відсутній на роботі.
8. У зв'язку з вищевказаним 18.04.2022 начальником відділу кадрів Структурного підрозділу Дослідного заводу АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" ОСОБА_2 складено доповідну записку на ім'я в.о. директора Структурного підрозділу Дослідного заводу АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" ОСОБА_3 про відсутність ОСОБА_1 на роботі за нез'ясованими причинами з 14.03.2022 по день складення доповідної записки.
9. Того ж дня комісією у складі в.о. директора Структурного підрозділу Дослідного заводу АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" ОСОБА_3, головного інженера ОСОБА_4 та начальника відділу кадрів ОСОБА_2 було складено Акт про відсутність заступника директора на роботі від 18.04.2022.
10. 21.04.2022 з метою з'ясування причин неявки ОСОБА_1 на роботі останньому було направлено лист-прохання № 15/43 про необхідність надання пояснень в письмовій формі про причини відсутності на роботі у період часу з 14.03.2022 по теперішній час. Вказаний лист було направлено за адресою місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується особистим підписом позивача - ОСОБА_1 у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 5002500137011 (т. 1, а.с. 116) та також роздруківкою із сайту трекінгу Укрпошти щодо руху вказаного поштового відправлення (т. 1, а.с. 118). Вказаний лист було вручено особисто ОСОБА_1 04.05.2022.
11. Матеріали справи не містять доказів надання позивачем Акціонерному товариству "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" відповіді на вказаний лист.
12. Наказом від 20.05.2022 № 21-К ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі п. 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.
13. 20.05.2022 з метою ознайомлення позивача із наказом про звільнення та вручення трудової книжки ОСОБА_1 було направлено листа від № 15/57 із проханням з'явитись у відділ кадрів з питань звільнення та отримання трудової книжки. Вказаного листа позивач ОСОБА_1 отримав 28.05.2022, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5002500142520 з підписом ОСОБА_1 про отримання листа 28.05.2022 (т. 1, а.с. 116), а також роздруківкою з сайту трекінгу Укрпошти (т. 1, а.с. 117).
14. 22.08.2022 позивач ОСОБА_1 з'явився до відділу кадрів та ознайомився з наказом, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 на наказі про звільнення.
15. Предметом розгляду у цій справі є законність/незаконність наказу структурного підрозділу ДЗ АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" № 21-К від 20.05.2022 про звільнення ОСОБА_1 .
Подання позову до суду.
16. 21.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до АТ "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі.
17. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає наказ структурного підрозділу ДЗ АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" № 21-К від 20.05.2022 незаконним, таким, що винесений з порушенням порядку звільнення.
Розгляд справи судами.
18. 22.09.2022 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023 у цій справі, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі відмовлено.
19. Суди, відмовляючи у позові, навели такі мотиви.
ОСОБА_1 , перебуваючи на займаній посаді, з 14.03.2022 по день звільнення був відсутній на роботі без поважних причин.
При цьому зазначено судами, що:
1) на підприємстві з 04.03.2022 було оголошено простій, натомість посада позивача не відносилася до тих, щодо яких оголошено простій;
2) від позивача вимагалися поштою надати пояснення щодо нез'явлення на роботу, однак ним цього не зроблено, а стверджувалося, що у конверті містилася інша кореспонденція. Проте, позивачем не надано суду доказів, що у конверті, у якому йому надсилалася вимога про пояснення щодо нез'явлення на роботу, насправді містилися інші документи;
3) звільнення здійснено саме керівником підприємства, а не керівником структурного підрозділу, є правомірним з огляду на статус керівника роботодавця як такий;
4) щодо ймовірного (за твердженнями позивача) повідомлення його роботодавцем про простій телефоном, суд апеляційної інстанції зазначив, що докази цього відсутні;
5) відносно листа Укрпошти щодо невручення особисто позивачеві повідомлень суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не наполягав на допиті листоноші або проведення експертиз щодо підписів на повідомленнях;
6) щодо посадової особи, яка здійснила звільнення, суд апеляційної інстанції зазначив, що керівник структурного підрозділу, де працював позивач був призначений одночасно керівником підприємства, внаслідок чого підписання ним наказу про звільнення було законним.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
20. 22.04.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Стандарт") ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22); ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ структурного підрозділу Дослідний завод АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" № 21-К від 20.05.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з комерції за прогул без поважних причин, поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з комерції структурного підрозділу Дослідний завод АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" з 20.05.2022.
21. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник наполягає, що:
22. судами першої та апеляційної інстанцій взагалі не було розглянуто дотримання відповідачем порядку звільнення позивача; наказ про звільнення підписаний особою, що не мала на те повноваження, так як його не було підписано директором Структурного підрозділу;
23. не вірно надано оцінку конституційним гарантіям на оплату праці та обов'язкового проведення роботодавцем повного розрахунку при звільненні, що є порушенням порядку звільнення та слугує підставою для поновлення позивача на роботі;
24. судами першої та апеляційної інстанції взагалі не розглянуто та не досліджено лист AT "Укрпошта" № 103.003.-5857-22 від 27.09.2022 як доказ неотримання позивачем жодної кореспонденції від відповідача;
25. мало місце порушення статті 96 ГПК України, статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" щодо непосвідчення електронних доказів розпорядником інформації;
26. не досліджено питання оформлення трудової книжки та факти упередженого ставлення до позивача з боку відповідача.
27. Скаржник стверджує про порушення статті 147 КЗпП України щодо необхідності покладення на роботодавця тягаря доведення прогулу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
28. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
29. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
30. Тому відхиляються доводи скаржника, наведені в пункті 25 цієї постанови, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
31. Проаналізувавши наведені судами попередніх інстанцій та перелічені в пункті 19 цієї постанови мотиви для відмови у задоволенні позову, судова колегія дійшла висновку про правильність цих мотивів з огляду на таке.
32. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
33. У цій справі позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі, вважаючи, що його звільнено незаконно.
34. Як унормовано пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
35. Судова колегія відзначає, що за змістом цієї норми закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишенням роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).
36. У нинішній справі позивач не заперечував свою відсутність на роботі протягом встановленого судами часу, однак мотивував поважність такої відсутності повідомленням його за допомогою засобу телефонного зв'язку про простій Дослідного заводу АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ", та про те, що виходити на роботу не потрібно задля його безпеки, а про необхідність повернення до обов'язків його додатково буде повідомлено.
37. При цьому позивачем не наведено переконливих доказів існування вказаних обставин, отже не доведено поважних причин відсутності на робочому місці. Водночас, відповідачем надано акт про простій працівників підприємства АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" до наказу № 32/1 від 01.03.2022, серед яких позивач не значиться.
38. Відтак, позивачем не доведено поважності своєї відсутності у зв'язку із введенням на підприємстві простою.
39. Судовою колегією відхиляються доводи скаржника про те, що він не отримував повідомлення про звільнення та вимогу про надання пояснень щодо відсутності на робочому місці, з огляду на таке.
40. Так, 21.04.2022 з метою з'ясування причин неявки ОСОБА_1 на роботі останньому було направлено лист-прохання № 15/43 про необхідність надання пояснень в письмовій формі про причини відсутності на роботі у період часу з 14.03.2022 по теперішній час. Цей лист було направлено за адресою місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується особистим підписом позивача у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 5002500137011 (т. 1, а.с. 116), а також роздруківкою із сайту трекінгу Укрпошти щодо руху вказаного поштового відправлення (т. 1, а.с. 118). Цей лист було вручено особисто ОСОБА_1 04.05.2022.
41. 20.05.2022 з метою ознайомлення позивача із наказом про звільнення та вручення трудової книжки ОСОБА_1 було направлено листа від № 15/57 із проханням з'явитись у відділ кадрів з питань звільнення та отримання трудової книжки. Цього листа позивач ОСОБА_1 отримав 28.05.2022, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5002500142520 з підписом ОСОБА_1 про отримання листа 28.05.2022 (т. 1, а.с. 116), а також роздруківкою з сайту трекінгу Укрпошти (т. 1, а.с. 117).
42. Посилання скаржника на те, що він у вказаних поштових відправленнях отримав іншу кореспонденцію від відповідача (а саме, не лист № 15/43 від 21.04.2022 та не лист від № 15/57 від 20.05.2022) є безпідставним, оскільки позивачем не було надано суду відповідні листи, які б він міг отримати замість вказаної кореспонденції.
43. У даному випадку суди обґрунтували законність звільнення позивача фактами відсутності на роботі без поважних причин, надсиланням на його адресу повідомлень про необхідність надати пояснення щодо відсутності на роботі, отриманням позивачем таких повідомлень та ненаданням пояснень, а також наявністю у особи, що підписала наказ про звільнення позивача належних повноважень.
44. Скаржник ставить під сумнів повноту дослідження доказів, зазначаючи про відсутність дослідження листа Укрпошти.
45. Із цього приводу колегія суддів відзначає наступне.
46. Так, суд апеляційної інстанції, наводячи доводи позивача, вказав, що:
"На спростування таких тверджень відповідача (про отримання позивачем листа від 20.05.2022 № 15/57 з проханням з'явитися у відділ кадрів з питань звільнення та отримання трудової книжки - примітка колегії суддів) позивачем суду було надано лист АТ "УКРПОШТА", який отримано у відповідь на адвокатський запит № 1/09 від 13.09.2022.
Так, АТ "УКРПОШТА" своїм листом № 103.003.-5857-22 від 27.09.2022 інформує про наступне, з абз. 3: "...за інформацією Дніпропетровської філії Укрпошти, рекомендовані листи № 5002500137011 та № 5002500142520 прийняті для пересилання 21.04.2022 о 15:37 та 20.05.2022 о 10:52 відповідно, та відправлені за призначенням.
Вищезазначені листи на ім'я ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 надійшли до відділення поштового зв'язку, далі по тексту - ВПЗ, № 24 м. Кривий Ріг 26.04.2022 та 27.05.2022 відповідно.
За поясненням листоноші ВПЗ № 24 м. Кривий Ріг, вказані листи вручені шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки адресата без розписки про їх одержання, що не дає можливості документально підтвердити їх вручення...".
Також, "...вищезазначені листи вручені без приписки до документів та без розписки адресата про їх одержання, тому надати завірені копії документів з датою вручення та розпискою адресата про їх одержання не надається можливим" (т. 2, а.с. 88 звор.).
47. Також судом апеляційної інстанції викладена і позиція відповідача:
"За доводами відповідача, зазначені у листі АТ "Укрпошта" від 27.09.2022 № 103.003.-5857-22 пояснення листоноші є показаннями свідка, які не можуть бути взяті до уваги, оскільки фактично відомості, наведені у листі АТ "Укрпошта", ґрунтуються на повідомленні іншої особи - листоноші, анкетні дані якого невідомі та який безпосередньо у суді не допитувався. Крім того, ГПК України надає перевагу письмовим доказам над показаннями свідків, якщо обставини, які підтверджуються показаннями повинні підтверджуватися документально. Враховуючи, що у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення міститься особистий підпис ОСОБА_1 , то такий доказ має перевагу над показаннями невідомого листоноші, які наведені у листі АТ "Укрпошта". Щодо автентичності підпису ОСОБА_1 у даних рекомендованих повідомленнях останній мав право звернутися до суду з клопотанням про призначення судової експертизи для встановлення справжності підпису. Однак, Позивач такого клопотання не заявляв, будь-яких інших доказів на доведення протилежного суду не надав. Крім того, суд цілком аргументовано зауважив, що позивачем не доведено, що він у вказаних поштових відправленнях отримав іншу кореспонденцію від відповідача (не лист №15/43 від 21.04.2022 та лист від № 15/57 від 20.05.2022), оскільки позивачем не було надано суду відповідні листи, які б він міг отримати замість вказаної кореспонденції" (т. 2, а.с. 89 звор.).
48. Тобто, апеляційним судом аналізувалися ці доводи учасників справи, надавалася їм оцінка та з цього приводу зроблено висновок, що:
"Також колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що він не отримував повідомлення про звільнення та вимогу про надання пояснень щодо відсутності на робочому місці, з огляду на наступне.
Як зазначено вище, 21.04.2022 з метою з'ясування причин неявки ОСОБА_1 на роботі останньому було направлено лист-прохання № 15/43 про необхідність надання пояснень в письмовій формі про причини відсутності на роботі у період часу з 14.03.2022 по теперішній час. Вказаний лист було направлено за адресою місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується особистим підписом Позивача ОСОБА_1 у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 5002500137011 (а.с. 116, т. 1) та також роздруківкою із сайту трекінгу Укрпошти щодо руху вказаного поштового відправлення (а.с. 118, т. 1). Вказаний лист було вручено особисто ОСОБА_1 04.05.2022.
20.05.2022 з метою ознайомлення позивача із наказом про звільнення та вручення трудової книжки ОСОБА_1 було направлено листа від № 15/57 із проханням з'явитись у відділ кадрів з питань звільнення та отримання трудової книжки. Вказаного листа позивач ОСОБА_1 отримав 28.05.2022, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5002500142520 з підписом ОСОБА_1 про отримання листа 28.05.2022 (а.с. 116. т. 1), а також роздруківкою з сайту трекінгу Укрпошти (а.с. 117, т. 1).
Посилання скаржника на те, що позивач у вказаних поштових відправленнях отримав іншу кореспонденцію від відповідача (не лист №15/43 від 21.04.2022 та лист від № 15/57 від 20.05.2022) є безпідставним, оскільки позивачем не було надано суду відповідні листи, які б він міг отримати замість вказаної кореспонденції.
При цьому, доказом отримання вказаної кореспонденції є саме рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а не роздруківка по трекінгу поштового відправлення з сайту Укрпошта, як про це зазначає скаржник у апеляційній скарзі.
Пояснення листоноші не приймаються судом до уваги, оскільки факт отримання позивачем поштової кореспонденції оформлюється рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який належним та допустимим доказом вручення поштової кореспонденції відповідній особі".
49. Судова колегія відзначає, що у силу приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
50. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
51. У даному випадку суди мали б встановити факт вручення позивачеві відповідних поштових повідомлень. Суди вважали вірогідним таке вручення, ґрунтуючись на дослідженні повідомлень про вручення рекомендованих листів, направлених роботодавцем на адресу позивача.
52. Слід зауважити, що у силу частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
53. Тобто ГПК України встановлює, що у силу принципу диспозитивності (стаття 14 ГПК України) саме сторони у позовному провадженні є основними рушійними силами процесуальної діяльності по розгляду спору. Саме на сторонах лежить обов'язок проявляти активність у зборі доказів, окресленні суду кола питань, які мають бути розв'язані у межах конкретної справи та у визначенні способів доведення суду тих фактів, на яких сторони ґрунтують свою правову позицію.
54. Таким чином, у випадку сумнівів позивача у тому, що спірні повідомлення про вручення рекомендованих листів підтверджують факт вручення самих рекомендованих листів, він вправі був заявити клопотання про отримання від Укрпошти даних щодо особи листоноші, подати клопотання про виклик свідка у порядку статті 89 ГПК України тощо. Натомість це зроблено не було, тому суд касаційної інстанції робить висновок про те, що позивач у судах першої та апеляційної інстанцій не ставив під сумнів вірогідність спірних повідомлень про вручення рекомендованих листів. Водночас суд констатує, що в апеляційній скарзі позивач також посилався на наявність у матеріалах справи листа Укрпошти, натомість з урахуванням використання судами принципу вірогідності та відсутності клопотань, які б ставили під сумнів наданий відповідачами доказ - повідомлення про вручення рекомендованих листів, суди обґрунтували свої рішення більш, на їх думку, вірогідними доказами, а саме такими повідомленнями.
55. Слід зауважити, що суд касаційної інстанції у силу частини другої статті 300 ГПК України не вправі вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тобто аби скасувати прийняті судові рішення, суд касаційної інстанції має поставити під сумнів ті досліджені судами першої та апеляційної інстанцій докази, на яких вони обґрунтували прийняті судові рішення, з мотиву неповноти дослідження інших доказів, зокрема листа Укрпошти на підставі буквального тлумачення норми статті 86 ГПК України щодо необхідності врахування кожного доказу (групи доказів).
56. Водночас питання обов'язків суду у розумінні статті 86 ГПК України суд касаційної інстанції розглядає на підставі системного тлумачення цієї норми та поведінки скаржника у справі з огляду на статтю 14 ГПК України. У цьому зв'язку суд зазначає, що судом першої інстанції дійсно не згаданий як доказ лист Укрпошти, а суд апеляційної інстанції описав його як в доводах позивача, так і відповідача, та дав цим доводам оцінку, натомість судами зроблено достатній висновок про вручення відповідної кореспонденції позивачу на підставі поштових повідомлень, достовірність яких хоча й ставилася позивачем під сумнів, але щодо заперечення яких відповідні клопотання про виклик свідків тощо позивачем не заявлялися.
57. Скаржником має бути спростована презумпція добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 916/2596/18; ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 916/3076/19; постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2023 у справі № 521/4328/16-ц), чого ним не було зроблено.
58. Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо того, що з ним не було проведено повного розрахунку у день звільнення, оскільки такі обставини не можуть слугувати підставою для скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, а є підставою для заявлення самостійних вимог про їх стягнення.
59. Судова колегія також вважає безпідставними твердження, викладені у касаційній скарзі, про те, що не досліджено питання оформлення трудової книжки та факти упередженого ставлення до позивача з боку відповідача. Зокрема, скаржником не вказано, у чому саме полягає неправильність оформлення трудової книжки та упереджене ставлення до позивача з боку відповідача, як ці питання впливають на незаконність звільнення.
60. Довід касаційної скарги про порушення статті 147 КЗпП України щодо необхідності покладення на роботодавця тягаря доведення прогулу є необґрунтованим, оскільки судами встановлено, що з приводу фіксування прогулу позивача комісією у складі в.о. директора Структурного підрозділу Дослідного заводу АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" ОСОБА_3, головного інженера ОСОБА_4 та начальника відділу кадрів ОСОБА_2 було складено акт про відсутність заступника директора на роботі від 18.04.2022. Тобто відповідний факт було зафіксовано, та, як зазначено вище, сам позивач не заперечував факту відсутності на роботі.
61. Стосовно того, що наказ про звільнення підписаний особою, що не мала на те повноваження, так як його не було підписано директором Структурного підрозділу, то ці посилання скаржника спростовуються тим, що наказом від 09.03.2022 № 33 в.о. генерального директора АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" Олександр Онищенко призначив виконувачем обов'язків директора Дослідного заводу заступника головного інженера ОСОБА_3 з 09 березня 2022 року на період тимчасової відсутності директора Дослідного заводу ОСОБА_5. У подальшому наказом Міністерства економіки України № 38-п від 15.04.2022 покладено виконання обов'язків генерального директора Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" з 19.04.2022 на заступника головного інженера цього товариства ОСОБА_3 . Призначення ОСОБА_3 керівником АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" не позбавило останнього повноважень виконуючого обов'язків директора Структурного підрозділу Дослідний завод АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ". Тому, виконуючи обов'язки директора структурного підрозділу Дослідний завод АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ", ОСОБА_3 мав повноваження щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з комерції Дослідного заводу АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ".
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
62. Беручи до уваги вищевикладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій із мотивів, викладених у цій постанові. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат.
63. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 2803/2023 залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Погребняк