21.08.23
Справа № 521/12912/23
Провадження № 2-а/521/133/23
21.08.2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
22.05.2023 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява подана засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу було розподілено судді Роїк Д.Я.
04.07.2023 року ( вх № ЕП-15757) до суду надійшли відомості щодо місця реєстрації позивача
З 17.07.2023-21.08.2023 року суддя знаходився у щорічній відпустці.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Позовна заява - документ, який пред'являється позивачем до суду в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу.
Вимоги до позовної заяви закріплені статтями 160 і 161 КАС України.
Так, позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є оскарження шляхом скасування постанови серії ЕАС №6849725 від 18.04.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Крім того, позивач зазначає, що нібито вчинення адміністративного правопорушення відбулось на трасі М-05 210 км, тому суду не зрозуміло чому відповідачем по справі зазначено Департамент патрульної поліції ( м. Київ, вул. Федора Ернста,3 код ЄДРПОУ 40108646) .
Статтею 94 КАС України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Позивачем надані до позову документи на підтвердження своїх посилань. Однак зазначені копії в повному обсязі не засвідчені належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частина 1 статті 43 КАС України через поняття адміністративної процесуальної правоздатності встановлює, хто в адміністративному процесі може мати статус особи, яка бере участь у справі і має матеріальний інтерес у результатах її вирішення, - сторони чи третьої особи, а через поняття адміністративної процесуальної дієздатності визначає, хто з осіб, наділених адміністративною процесуальною правоздатністю, може самостійно реалізувати свої процесуальні права та обов'язки в суді.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли, у зв'язку з притягненням позивача, до адміністративної відповідальності, за порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, вважаю за потрібне зазначити наступне.
Згідно Закону України "Про дорожній рух" єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху України.
Відповідно до визначення термінів, наведених у п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка не тільки керує транспортним засобом, а також має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративних справах щодо оскарження рішень прийнятих у зв'язку з порушенням пунктів ПДР, дотримання яких обумовлено наявність у порушника спеціального права, з метою з'ясування, чи має позивач адміністративно процесуальну дієздатність, визначену ст. 43 КАС України, для подання адміністративного позову (160 КАС України) судді, крім іншого, потрібно перевірити документ, який це право посвідчує. У даному випадку посвідчення водія.
З урахуванням зазначеного, позивачу слід надати до суду належним чином засвідчені копії посвідчення водія, виданого на ім'я позивача для долучення до матеріалів справи та для направлення іншому учаснику справи.
Крім того, позивачем при поданні позову до суду, в порушення процесуального законодавства, не було сплачено судовий збір.
В постанові, від 18.03.2020 року (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Згідно з тією ж правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, або доказів підстав звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, позивачу за подання позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір та додати документ про сплату судового збору у розмірі 536,80 грн. або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Щодо наявності в матеріалах справи довідки СЕР МСЕ №021506, суд зазначає наступне.
На підставі ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Отже, довідка МСЕК не є документом, який дає підстави для звільнення від сплати судового збору. Таким чином позивачу необхідно надати посвідчення, яке підтверджує відповідний статус чи сплатити судовий збір відповідно до закону.
Крім того, зі змісту позову вбачається, що постанова, яка оскаржується винесена 18.04.2023 року. А відповідно до штемпелю на конверті, відправлена 11.05.2023 року, а отримана судом 22.05.2023 року.
Однак ОСОБА_1 не просить поновити йому строк на подання цього позову, не наводить в позові та не додає до нього доказів на підтвердження того, що строк на звернення до суду з такими вимогами пропущений ним з поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частина 6 ст. 161 КАС України наголошує, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 121 КАС України - суд за заявою учасника справи має право поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, але якщо визнає причини його пропуску поважними. В даному випадку необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 року у справі за №907/50/16, зокрема вказав, що "Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Поважність причин пропуску строку звернення до суду визначається в кожному випадку окремо. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
В разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».
Оскільки, при вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є підстави для залишення заяви без руху, з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
У зв'язку з тим, що при вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є підстави для залишення заяви без руху, з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Д.Я. Роїк