Справа № 362/1441/21
Провадження № 2/362/247/23
21 серпня 2023 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 3 249 гривень 47 копійок.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24.03.2017 року між ним і відповідачем було укладено договір у вигляді заяви про приєднання № 2680872/240317 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Відповідно до заяви відповідача на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), яка є складовою заяви на приєднання, на прохання клієнта, банк встановив клієнту кредит у сумі 1 500 гривень 00 копійок.
Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту, станом на 22.12.2020 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача (а.с. 1- 3).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками, надіслане відповідачу за останньою відомою адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
24.03.2017 року відповідачем підписано заяву про приєднання № 2680872/240317 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту); із фіксованою процентною ставкою 30 % річних (а.с. 10 - 12).
Відповідно до п. 1.12.1. Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язується своєчасно і в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені кредитним договором (а.с. 5 - 9).
Згідно із п. 1.14. Договору, клієнт зобов'язаний сплачувати банку проценти в порядку і розмірах визначених у заяві.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором.
З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22.12.2020 року відповідач має заборгованість по договору на загальну суму 3 249 гривень 47 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 1 493 гривні 41 копійка, проценти - 1 110 гривень 19 копійок, комісія - 12 гривень 00 копійок, пеня - 424 гривні 85 копійок та інфляційні втрати - 84 гривні 07 копійок (а.с. 13 - 14).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
В пункті 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз'яснено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Також, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, на підставі наведеної норми цивільного закону з відповідача на користь позивача також слід стягнути інфляційні втрати в сумі 84 гривні 07 копійок, розмір яких визначено позивачем (а.с. 13).
Натомість, заявлені позивачем суми трьох процентів річних в розмірі 50 гривень 33 копійки і 74 гривні 62 копійки, за правилами частини 2 статті 625 ЦК України стягненню не підлягають, оскільки інший розмір процентів встановлений договором кредиту.
Таким чином, оскільки відповідачка належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню без урахування сум трьох відсотків річних.
При цьому, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість в сумі 3 124 (три тисячі сто двадцять чотири) гривні 52 копійки та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривні 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 21 серпня 2023 року.