Справа № 285/5041/23
провадження № 1-кс/0285/979/23
17 серпня 2023 року м. Звягель
Слідча суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
скаргу ОСОБА_3
в порядку ст. 303 КПК, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР),
ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила зобов'язати начальника СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення згідно поданої нею заяви та визнати її потерпілою.
Скаргу обґрунтовує тим, що вона звернулась з заявою про вчинення кримінального правопорушення до Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яку було отримано 04.08.2023, однак відомості до ЄРДР внесено не було. Тому просить скаргу задовольнити.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явилась, в прохальній частині скарги просила суд проводити судовий розгляд без її участі.
Представник Звягельського РВП в судове засідання не з'явився, однак це не є перешкодою для розгляду скарги відповідно до положень ч. 3ст. 306 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя зазначає про наступне.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
У своїй заяві про злочин від 04 серпня 2023 року ОСОБА_3 зазначає, що на її рахунок у АТ КБ "Приватбанк" накладено арешт згідно постанови приватного виконавця ОСОБА_4 від 03.09.2021 у ВП №66662754. З реєстру державних виконавців їй стало відомо, що діяльність приватного виконавця ОСОБА_4 зупинена. На її звернення за вказаними в реєстрі телефонами та адресу електронної пошти ОСОБА_4 не відповідає. У єдиному реєстрі боржників відсутні будь-які відомості існування ВП №66662754 щодо неї, як боржника, тому вважає, наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України. На переконання заявника, арешт її банківського рахунку є шахрайською схемою заволодіння чужими коштами, що здійснюється громадянином ОСОБА_4 у злочинній змові з невідомими працівниками АТ "Приватбанк".
Втім, на думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявниці відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, про яке вона зазначає у своїй заяві. При цьому, заявниця не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених нею у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб Звягельського РВП ГУНП України в Житомирській області виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 04 серпня 2023 року, відсутні, а тому в задоволенні таких її вимог слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.303, 306, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідча суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , поданої в порядку ст. 303 КПК, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду на протязі 5 діб з дня її винесення.
Слідча суддя ОСОБА_1