Справа № 466/7147/23
Провадження № 2/466/1881/23
(заочне)
18 серпня 2023 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Свиті А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення частки у праві приватної спільної сумісної власності, -
11 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить суд ухвалити рішення, яким визначити, що ОСОБА_1 належить 1/6 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на квартиру, виданого виконкомом Львівської міської ради від 03.03.2000 року.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на квартиру, виданого виконкомом Львівської міської ради від 03.03.2000 року, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Зазначає, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належну їй 1/6 частки вказаної квартири успадкувала її донька ОСОБА_8 , яка уклала договір дарування 1/6 частки вказаної квартири з ОСОБА_2 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 17.07.2018 ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_9 , внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_10 ». Таким чином, на момент подання даного позову до суду, співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Маючи намір розпорядитися належною ї й часткою у спірній квартирі, ОСОБА_1 звернулася до співвласників з проханням укласти нотаріально посвідчений договір про визначення часток у праві спільної сумісної власності, однак такі, зокрема ОСОБА_3 ухиляються від укладення. З метою захисту її прав, змушена звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача ОСОБА_11 подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавали.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідачів, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 03 березня 2000 року, виданого Виконкомом Львівської міської ради, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що також стверджується довідкою №833-з від 03.05.2023, виданої ОКП «БТІ та ЕО», у якій зазначено, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 29.12.2012 вказана спірна квартира зареєстрована на праві приватної спільної сумісної власності за: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 03.03.2000, виданого Виконкомом Львівської міської ради, згідно розпорядження №107 від 03.03.2000.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , та належну їй 1/6 частки вказаної квартири успадкувала її донька ОСОБА_8 , яка уклала договір дарування 1/6 частки вказаної квартири з ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коцюруба Л.Я. за реєстровим номером 2363, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав №3381337733 від 05.07.2023.
В подальшому, померла ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
17.07.2018 ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_9 , внаслідок чого змінила прізвище на « ОСОБА_10 », що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 .
Оскільки ідеальні частки не визначені, тому суд вважає, що слід поділити спільну сумісну квартиру позивачу у даному позові, визначивши ОСОБА_1 як співвласника вказаної спірної квартири ідеальну 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Згідно ч. 2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співмешканців у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами, законом або рішенням суду.
Отже, усім співвласникам належало, згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на квартиру, виданого виконкомом Львівської міської ради від 03.03.2000 року по 1/6 частки кожному.
Нормою ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Нормою ч.1 ст.368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч.1, 2 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Згідно з ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити її право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Виходячи з принципу рівності прав суб'єктів права спільної сумісної власності, оскільки позивач в інший спосіб не має змоги захистити своє право, суд приходить до висновку, що частка позивача ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , становить 1/6 частки.
Керуючись п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", ст. ст. 355, 370, 372, 386 ЦК України, ст. ст.258-259, 263-265, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 про визначення частки у праві приватної спільної сумісної власності - задовольнити повністю.
Визначити, що ОСОБА_1 належить 1/6 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на квартиру, виданого виконкомом Львівської міської ради від 03.03.2000 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р. Б. Єзерський