Дата документу 07.08.2023 Справа № 334/1460/23
Єдиний унікальний № 334/1460/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/238/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 303 КПК України
7 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю заявниці ОСОБА_6 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 6 березня 2023 року, якою відмолено у задоволенні її скарги на бездіяльність керівника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
27 лютого 2023 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги ОСОБА_6 зазначила, що 16 лютого 2023 року вона звернулась до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із повідомленням про ознаки вчинення злочину відносно ОСОБА_7 , який представляв інтереси ОСББ «НЕЗАЛЕЖНА Україна 39Б» на судових засіданнях в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя по справі №335/10866/20 на протязі всього 2022 року на підставі нікчемної довіреності зі службовим підробленням № б/н від 11 січня 2022 року.
Просила зобов'язати уповноважених осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області невідкладно внести ознаки вчинення злочину в ЄРДР на підставі поданого нею повідомлення про ознаки вчинення злочину та зобов'язати уповноважених осіб ЗРУП ГУНП в Запорізькій області розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 400-1 КК України відносно представника ОСББ «НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА 39Б» - ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 6 березня 2023 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 з тих підстав, що посилання на нікчемність довіреності при розгляді цивільних справ самі по собі не можуть бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР у порядку ст. 214 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та за результатом розгляду прийняти нове рішення.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що підставами для звернення до апеляційного суду є відсутність виклику на судове засідання прокурора; припущення щодо відсутності об'єктивних даних у повідомленні заявника та недотримання слідчим суддею виконання вимог КПК України; розгляд справи 6 березня 2023 року без матеріалів справи, чим порушено порядок розгляду скарги на бездіяльність; скаргу розглянуто на припущеннях, а саме, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що оскаржуваною ухвалою слідчий суддя, вирішуючи питання по справі без матеріалів справи, тобто поза межами КПК України відмовив їй в доступі до правосуддя.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 підтримала подану нею апеляційну скаргу.
Повідомлений належним чином прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Заслухавши доповідь судді, заявницю, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правосуддя.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Так, як вбачається із матеріалів скарги, 16 лютого 2023 року ОСОБА_6 звернулась до керівника ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з повідомленням про ознаки вчинення злочину (а.с. 5-8).
Із надісланих на запит апеляційного суду матеріалів, випливає, що повідомлення ОСОБА_6 , яке зареєстровано 16 лютого 2023 року в ЗРУП ГУНП в Запорізькій області скеровано до Відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області для його розгляду.
Із листа начальника Відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 24 лютого 2023 року №2146/46/01/02-2023 вбачається, що у зверненні ОСОБА_6 , фактів, які б вказували на наявність складу та ознак кримінального правопорушення, встановлено не було, у зв'язку із чим немає підстав для внесення відомостей до ЄРДР (а.с. 23).
Висновки суду першої інстанції з приводу того, що повідомлення ОСОБА_6 не містить ознак кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною КК України, а також не підтверджує факту вчинення таких правопорушень є переконливими та обґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Об'єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно - небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діяннями та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудового розслідування, крім іншого вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомленні про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.
В своєму повідомленні про вчинення злочину ОСОБА_6 вказує на вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 400-1 КК України.
Так, ч. 1 ст. 400-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.
Частина 2 ст. 400-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за дії, передбачені частиною першої цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Зі змісту повідомлення ОСОБА_6 про вчинення злочину випливає, що ОСОБА_7 , як представник ОСББ «НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНИ 39 Б» на підставі нікчемної довіреності зі службовим підробленням приймає участь у судових засіданням в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя по справі №335/10866/20. Позивач по вказаній справі не надав суду документів, передбачених ст. 62 ЦПК України, а саме, які б засвідчили, що представник ОСОБА_7 має повноваження на представництво як адвокат або як законний представник. Такі протиправні діяння ОСОБА_7 , як представника за довіреністю №б/н від 10 січня 2022 року від ОСББ вводять Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в оман.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦПК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.
Згідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Крім того, ЦПК України передбачає, що кожна сторона має право на участь у цивільній справі як особисто, так і через представника.
Більш того, перевірка повноважень представника сторони, а також законність документа, наданого на підставі таких повноважень, належить до обов'язку виключно суду, який розглядає справу, в якій така довіреність надана.
Отже, саме суд, який розглядає справу №335/10866/20, де ОСОБА_7 як вказує ОСОБА_6 є представником ОСББ «НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНИ 39 Б» повинен був перевірити його повноваження на представництво.
Крім того, із наявної в матеріалах скарги довіреності, яка видана головою правління ОСББ «НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНИ 39 Б» вбачається, що ОСОБА_7 уповноважено на представництво інтересів ОСББ «НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНИ 39 Б» в тому числі у загальних судах (а.с. 75).
З приводу доводів ОСОБА_6 , що ОСОБА_7 не надав документи, які свідчать, що він є адвокатом або законним представником, то слід вказати наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 ЦПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитина або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Так, як випливає із Єдиного державного реєстру судових рішень, розгляд справи №335/10866/20, про який зазначає ОСОБА_6 , здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.
Тобто, із вищевказаних норм ЦПК України вбачається, що у цивільній справі №335/10866/20 ОСОБА_7 міг приймати участь, як представник за довіреністю, виданою як фізичною так і юридичною особами, не будучі при цьому адвокатом.
Щодо того, що ОСОБА_7 також не є законним представником, то слід вказати, що по вказаній цивільній справі він і не може бути законним представником, оскільки такий термін вживається в розумінні батьків, усиновителів, батьків - вихователів, прийомних батьків, опікунів та інше, а отже доводи з приводу цього є неспроможними.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що в повідомленні ОСОБА_6 не було наведено відомостей, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.400-1 КК України, а тому, викладені в повідомленні відомості не підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 6 березня 2023 року, якою відмолено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4