16.08.2023 Справа №607/14828/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Громадянин ОСОБА_1 , 02.08.2023 року о 10 годині 30 хвилин в м. Тернополі по вул. Київській 10, керував автомобілем ГАЗ 3302 02 СПГ д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП ТОМЦСНЗ ТОД в категоричній формі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи у встановленому законом порядку особисто своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, за адресою зазначеною у протоколі, не з'явився.
Проте, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, строки розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи провести у відсутності ОСОБА_1 , котрий маючи можливість, не зявився в судове засідання.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №502243 від 02.08.2023 року, в якому процесуально зафіксовано конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме - ОСОБА_1 , 02.08.2023 року о 10 годині 30 хвилин в м. Тернополі по вул. Київській 10, керував автомобілем ГАЗ 3302 02 СПГ д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП ТОМЦСНЗ ТОД в категоричній формі відмовився. Протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містять всі необхідні реквізити, підписані особою яка склала протокол та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- дослідженими в судовому засіданні матеріалами відеофіксації з нагрудної бодікамери патрульного поліцейського № 472548;
- поясненнями ОСОБА_1 від 02.08.2023 року;
- поясненнями ОСОБА_2 від 02.08.2023 року;
- схемою місця ДТП від 02.08.2023 року;
- копією постанови серії БАВ №217778 від 02.08.2023 року;
- копією протоколу серії ААД №502242 від 02.08.2023 року;
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 4 УПП в Тернопільській області від 02.08.2023 року;
- довідкою від 03.08.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, повно та всебічно досліджені під час розгляду справи.
З цих підстав ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, ступінь вини, особу порушника, його майновий стан та вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців після її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк