Справа № 495/5802/23
Номер провадження 1-кп/495/550/2023
16 серпня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - одноособово судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань
за №12023162240000403 від 10.04.2023 у відношенні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород - Дністровський Одеської області, громадянина України, українця,з середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, ,працюючого за трудовіми договорами , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого.
обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 184 КК України
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
потерпіла- ОСОБА_5
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, при наступних обставинах:
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні безперервно продовжувався.
Востаннє, Указом Президента України від 06.02.2023 року за №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб до 20 травня 2023 року. Законом України від 07.02.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
В середині березня 2023 року, у обвинуваченого ОСОБА_3 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану. Обвинувачений ОСОБА_3 визначив об'єктом свого злочинного посягання - домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить його сусідці-потерпілій ОСОБА_6 та в якому тривалий час ніхто не мешкає, про що було достовірно відомообвинуваченому ОСОБА_3 .
Так, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, в кінці березня 2023 року біля 02години 00 хвилин, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено,обвинувачений ОСОБА_3 через наявну щілину в паркані, проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та потрапивши до приміщення сараю, через незачинені вхідні двері, таємно викрав газовий балон об'ємом 50 л з маркуванням «пропан», вартістю 866 гривень, після чого сховав зазначений балон під паркан у траві.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, обвинувачений ОСОБА_3 через пошкодженні металопластикові двері проник до приміщення веранди, звідки потрапив усередину житлового будинку та здійснив крадіжку майна, що належить потерпілій ОСОБА_6 , а саме:
-електричного фену марки «Roventa CV5312» чорно-рожевого кольору, вартістю 400 гривень,
- інтернет маршрутизатору роутеру TP-Link TL-WR841N S/N2203292002594 білого кольору, вартістю 450 гривень.
Після вчинення крадіжки обвинувачений ОСОБА_3 із викраденим майном з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1 716 гривень.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив вимоги ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив суду,що дійсно, він достовірно знаючи що в країні оголошений воєнний стан та потерпіла ОСОБА_5 яка є його сусідкою, виїхала за межі села, скористався ії відсутністю та на прикінці березня 2023 року точну дату він не пам*ятає, через щілину в паркані проник на подвір*я будинку потерпілої за адресою : АДРЕСА_1 , звідки із сарая викрав газовий балон та сховав його під парканом,після чого, шляхом пошкодження дверей проник до будівля потерпілої,звідки викрав електричний фен та роутер, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В скоєному щиро розкаявся,посить врахувати те,що він повністю відшкодував потерпілій заподіну їй майнову шкоду та вона не наполягає на його суворому покаранні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Висновок суду підтверджується, зокрема, поясненнями обвинуваченого, який надав точні пояснення щодо того, як, коли та за яких обставин він вчинив злочини. Суд бере до уваги, що пояснення обвинуваченого не суперечать іншим об'єктивним доказам по справі та дозволяють достовірно встановити обставини скоєння злочину обвинуваченим.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_8 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК України ,тобто таємне умисне викрадення чужого майна,поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття , активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення,повне відщкодуванням обвинуваченим заподіяної майнової шкоди.
Стосовно призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд приходить до наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 07.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні .
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого
Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, а також дані, які характеризують особу обвинуваченого , не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює ,його вік та стан здоров'я , те що він раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, займається суспільно-корисною працею шляхом роботи за трудовими договорами без іх офіційного укладення, незначний перелік та вартість викраденого майна, повне відшкодування заподіянної майнової шкоди а також те,що обвинувчений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення,яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, його каяття у скоєному.
Враховуючи те, що обвинувачений згідно ст. 89 КК України є не судимою особою, має постійне місце мешкання, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його ставлення до скоєного, а саме те, що він розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочину, суд приходить до переконання про можливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті,за якою кваліфіковані його дїі та звільненняобвинуваченого від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін , передбачений ст.ст. 75,76 КК України.
Судові витрати по справі - витрати по проведенню судово-трасологічної експертизт від 11.05. 2023 року № СЕ-19/116-23/7610-Д в розмірі 1673 гривні 00 коп та витрати по проведеню судово-товарозначої експертизи № 230/23 від 05.05.2023 року в розмірі 360 гривень, а всього 2033 гривні слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
.
Речовий доказ по справі-електричний побутовий фен "Roventa" який згідно постанови слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 08 травня 2023 року визнаний речовим доказом по справі, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області згідно квітанції № 2607 від 31 травня 2023 року та на який згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2023 року накладено арешт- слід повернути потерпілій ОСОБА_10 ,знявши арешт з вказаного майна.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набуття вироком законної чинності суд вважажє за доцільне не обирати.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі .
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий термін у 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання ,роботи або навчання
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 доручити Білгород-Дністровському районному відділу філії державної установи "Центр пробації" в в Одеській області.
Міру покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту оголошення вироку.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати по справі - витрати по проведенню судово-трасологічної експертизт від 11.05. 2023 року № СЕ-19/116-23/7610-Д в розмірі 1673 гривні 00 коп та витрати по проведеню судово-товарозначої експертизи № 230/23 від 05.05.2023 року в розмірі 360 гривень, а всього 2033 гривні .
. Речовий доказ по справі-електричний побутовий фен "Roventa" який згідно постанови слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 08 травня 2023 року визнаний речовим доказом по справі, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області згідно квітанції № 2607 від 31 травня 2023 року та на який згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2023 року накладено арешт- повернути потерпілій ОСОБА_10 ,знявши арешт з вказаного майна..
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набуття вироком законної чинності не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.
Суддя : ОСОБА_1